Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
Уроки, на яких учитель щось розповідає біля дошки, а учні це потім відтворюють, вже давно не ефективні. Коли дітей більше цікавлять ґаджети та лайки в Інстаграмі, втримати їхню увагу та інтерес до шкільних предметів стає дедалі важче. Але педагоги вигадують такі форми навчання, аби принаймні на 45 хвилин школярі й не згадували про соцмережі, та готувалися так, аби й не було потреби списувати. Tvoemisto.tv подивилося, як це роблять львівські вчителі.
Урок-дослідження
У школі №98 на Сихові провели опитування серед школярів: «Цікавий урок, коли…?» Так зрозуміли потреби і втілюють дитячі фантазії, наскільки це можливо.
«”На ура” пішли уроки просто неба», – розповідає вчителька української мови Світлана Гурська. Наприклад, на математиці обраховували площу предметів у поближньому Сквері Гідності. Ввічливі діалоги вчилися складати не з однолітками, а з випадковими перехожими на вулиці. «Спершу боялися, бо треба зупинити і перепросити зовсім сторонню людину, яка, можливо, поспішає. Але вони так захопилися, що вже й не хотіли вертатися в клас», – каже вчителька.
Крім уроків на вулиці практикують також музейні уроки, бінарні – коли на одному уроці поєднані два предмети. Як кажуть педагоги, тепер у кожному класі парти стоять не у три ряди, а як вирішать самі учні. Батьки навіть були занепокоєні тим, чи це не сприяє списуванню. Але вчителі цим не переймаються: якщо навчання стає цікавим, то і списувати немає потреби.
Читайте також: Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
Музейні уроки проводять із різних предметів. П’ятикласники вперше потрапили до Музею метрології з учителькою інформатики. Наталія Савран хотіла наочно показати учням, як просунулася наука, як сучасні технології полегшують нам життя, і що значну роль у цьому відіграли інформаційні технології. Учні могли порівняти, наскільки просто зараз виміряти відстань від школи до музею сучасними гаджетами, і скільки зусиль пішло би на вимірювання механічними приладами.
Наталія практикувала й бінарні уроки. Наприклад, у четвертому класі поєднали інформатику з українською мовою. Під час вправи діти вчилися виділяти слова у текстовому редакторі, застосовувати різні шрифти та дізнавалися про програми, які в цьому можуть допомогти.
Контрольна як гра
У школі-садку «Софія» також провели опитування серед учнів і з’ясували, які уроки їм найбільше подобаються та що діти хочуть змінити у школі. Виявилося, що найбільш цікавими учні вважають уроки іспанської. Це і не дивно, адже на уроках діти навіть паелью готували, паралельно вивчаючи нові слова та фрази.
Читайте також: E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
Вчителі обмінюються ідеями з колегами по проекту «Школа 3.0»: так народжуються нові формати уроків. Кореспонденти Tvoemisto.tv саме стали свідками підсумкового уроку всесвітньої історії з теми «Єгипет». Контрольна проходила у форматі вікторини між двома шостими класами. Як розповіла, учениця 6-Б Дарина Пастух, вона та її однокласники так сильно хотіли довести А-класу, що вони «не слабаки», що до цієї контрольної готувалися набагато ретельніше, ніж до звичайних уроків.
На наступному уроці 6-Б теж не має часу зазирати у смартфони. Вони обговорюють прочитаний епізод з роману «Джури козака Швайки» Володимира Рутківського. Вчителька проводить експеримент: «Якби книга була людиною, як би ви себе із нею намалювали?». І діти малюють.
Їхні роботи розвішують по різних кутках дошки. В одному – ті малюнки, де діти обнімаються з книгою, тримають її за руку тощо. Це значить, що книга вже стала чимось близьким, але таких меншість. Переважно «я» і книга – окремо.
Чи це зміниться з часом, покаже робота в групах. «Працюючи в групах, вони заражаються інформацією та емоціями одне від одного, вони більше здатні впливати на думку одне одного. Можливо, продовживши знайомство із твором, вони ввійдуть у смак», — каже вчителька Оксана Коцюруба.
Мікс предметів
Уроки-змагання у групах практикують і у школі-інтернаті №2. Вчителька української мови Галина Жарська грою закріпила тему складного присудка. Каже, що кожен урок таким бути не може, бо діти мають отримати якісь знання, перш ніж виконувати ігрові вправи. Та й для вчителя підготовка таких уроків вимагає набагато більше часу й зусиль. Кожне завдання у змаганні має навчальний елемент: визначити види присудків, пояснити фразеологізм. Навіть привітання — теж вправа.
«Із яким настроєм ви прийшли на урок?», – питає вчителька. «З хорошим, гарним, чудовим, сонячним», – шукають синоніми діти.
Учні самі оцінили урок і свої знання
У школі-інтернаті №2 також практикують інтегровані уроки. Діти одночасно вивчають зарубіжну літературу, малюють, співають, шукають у текстах відомі їм слова з німецької мови, а також інколи поєднують такі уроки з християнською етикою.
Читайте також: Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
«Вони цих уроків чекають як свята», – каже вчителька. На уроці застосовують різні інноваційні методи освіти. Наприклад, з одного питання висловлюється кожен учень, і відповідь ніхто не критикує. Дитина вчиться висловлюватися і стає впевненішою в тому, що може сказати те, що думає.
«Будується пізнавальний інтерес до навчання. І вчителі самі вчаться. В цьому класі є дві дівчинки, які дуже рідко висловлюються, дуже закриті. Коли їх щось запитують, вони одразу блокуються. А минулого уроку вони говорили повним реченням німецькою мовою, так, як треба. Ми всі були вражені. Їм комфортна атмосфера, і вона їх розкриває». – каже заступниця директора школи-інтернату №2 Жанна Харчун.
Читайте також: Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
Цікаві уроки раніше проводили або за ініціативою окремих педагогів, або за планом згори від адміністрації школи. Участь цих шкіл у проекті «Школа 3.0» зробила таку роботу системною, кажуть педагоги. Після тренінгів і роботи з психологом, вони подивилися на викладання по-новому та подолали бар’єри у спілкуванні з колегами. Тепер, кажуть, дійсно працюють командами, приходять одне до одного на уроки, обмінюються досвідом. І коли в одних вчителів діти починають активніше включатися у навчання, такого ж результату хочуть навіть ті, хто спершу був налаштований скептично, а тепер і собі вчиться у колег поєднувати науку із розвагами.
Зоя Красовська
Відео: Володимир Барчук. Монтаж: Дмитро Тарадайка.
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше