фото Марії Стахів
Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео
Центр Львова хочуть оточити пішохідним кільцем. Керівниця відділу урбаністики Інституту просторового розвитку Олександра Сладкова організувала для Tvoemisto.tv екскурсію майбутніми прогулянковими зонами та розповіла про особливості кожної з них (далі – пряма мова).
Громадські простори та пішохідні вулиці міста мають формувати мережу. До прикладу, зараз приємно перейтися спочатку Кривою Липою, а потім, перетнувши вулицю Січових Стрільців, потрапити на пішохідну Курбаса. Це система «оаз», своєрідний променад.
Ідеальний варіант, коли з будь-якої вулиці за п’ять хвилин можна дійти до нового відпочинкового простору. Ми напрацювали концепцію розширення пішохідних кварталів довкола нинішнього центру. Втілити ідею можна буде паралельно із запровадженням малого транспортного кільця та появою підземних паркінгів, адже ці вулиці – занадто цінна територія, щоб їх використовувати як банальну парковку.
Наш маршрут розпочнеться на розі вулиці Друкарської і площі Данила Галицького, пройде через вулиці Вічеву, Сніжну, Рибну, площі Звенигородську і Старий Ринок, повз ринок «Добробут» та Оперний театр – до Фурманської, Курбаса, Дорошенка і площі Маланюка, а завершиться на вулиці Нижанківського.
Вулиця Друкарська та площа Данила Галицького
Перехрестя, на якому ми зараз стоїмо, – за одну хвилину ходьби від площі Ринок. З першого погляду здається, що тут закінчується пішохідна зона, а далі немає нічого цікавого.
Насправді ж, якщо перейти вулицю Гонти, ми відразу потрапляємо у старе княже місто. Нагадаю, що площа Ринок і сучасне місто в мурах – це польська забудова, а набагато давніші споруди є на Підзамчі. Звідси ми бачимо район так званого ближнього Підзамча. Якщо ж подивитися між машинами, помітимо одну із веж унікального монастиря бенедиктинок на вулиці Вічевій.
Вулиця Вічева та монастир бенедиктинок
На польських картах це місце називалося Plac Benedyktyński (площа Бенедиктинська). Територія має форму квадрата, але через запаркованість це майже непомітно. Простір варто упорядкувати та реорганізувати, аби він знову став площею.
На польських картах я бачила, що тут мала проходити трамвайна колія. Тоді б дорогу розширили, а будинків, які зараз тут є, могло б і не бути. Добре, що трамвай таки пішов вулицею Богдана Хмельницького, а цей район лишився тихим і спокійним. Сюди заходить мало туристів, зате в будинках мешкає чимало львів’ян. Для нас дуже цінно, коли місцеві мешканці лишаються у своїх домівках, адже зі старого міста більшість уже переїхала.
Під час розширення пішохідних зон важливо стежити за тим, щоб територія розвивалася гармонійно. Загрозливим сигналом є виїзд мешканців і збільшення кількості квартир для винайму. Перші поверхи зазвичай в таких випадках переходять у комерційну нерухомість. Контролювати це можна жорстким регулюванням літніх майданчиків та режиму роботи закладів. У Німеччині, наприклад, не можна закрити аптеку і відкрити ресторан. Аптека, продуктовий магазин та інші важливі для місцевих мешканців об'єкти мають лишатися.
Вулиця Сніжна
Затишне і добре озеленене місце, що рідко трапляється на таких вузьких вулицях. Вона фактично вже є майже пішохідною. Бачимо одну смугу руху, якою машини їдуть нечасто. Вулиця ніби створена для того, щоб гуляти і милуватися. Найвідомішою пам’яткою тут є колишній костел Марії Сніжної (зараз Церква Матері Божої Неустанної Помочі).
Площа Звенигородська та вулиця Рибна
Частина фасаду костелу Марії Сніжної виходить сюди. Площа доволі велика і простора. Поряд є «Будинок органіста», нещодавно оновлений. Зараз територія використовується здебільшого для паркування. Водночас мешканці пробують зробити її зеленішою і комфортнішою, відновити квітники. Раніше на газонах, де зараз стоять автівки, росли розкішні квіти.
На вулиці Рибній є невеликий сквер та будинок у дуже поганому стані. Раніше з нього хотіли зробити музей ляльки. Ідея хороша: це місце могло б стати ще однією точкою притягання для львів’ян.
Площа Старий Ринок
Саме тут були перші ринки у давньому місті. Від цього походить і назва площі. Також наприкінці ХІХ і в першій половині ХХ століття тут була величезна синагога Темпель. Ця визначна будівля згоріла під час Другої світової війни, але лишився її фундамент.
Площа зараз є однією з найбільш деградованих та нагадує суцільну парковку. Виникає питання: що на цьому місці має бути, якщо раніше тут був сакральний об’єкт, пам’ять про який варто зберегти? Тож це не просто територія, на якій можна перекласти плитку, зробити газони, забрати тополі і посадити, наприклад, яблуні. Потрібен набагато ґрунтовніший підхід.
Ще одна проблема: вхід до площі перегороджують кіоски. Якщо стояти на вулиці Богдана Хмельницького, то її вже зовсім непомітно за ними. Поки територія є непрохідною і некомфортною, тут відпочиватимуть здебільшого маргінальні групи.
Площа біля костелу Марії Сніжної
Спустившись сходами перед церквою, ми опиняємося на площі поруч із вулицею Богдана Хмельницького. Зверху біля храму є дуб, якому двісті років. А знизу ми нещодавно посадили молоде дерево. Пригадую, тоді вийшов мешканець і почав питати: «А що це ви садите? А чия це ідея?». Ми вже очікували на протести і скандали, а він каже: «Ну і слава Богу, що хтось щось садить! Я буду це дерево поливати». І поливає нашу сакуру, як обіцяв.
Перейшовши вулицю, минувши драматичний та оперний театри, потрапляємо в іншу частину центру – на вулицю, яка з’єднує проспект Свободи і Городоцьку.
Вулиця Фурманська
Вулиця дуже цікава та має низку особливостей. Зараз, наприклад, ми в 50 метрах від великого затору на вулиці Городоцькій. Проспекти Чорновола та Свободи теж обтяжені транспортом. Водії могли б скорочувати шлях, об’їжджаючи Фурманською, однак тут бачимо лише одне авто на 20-30 секунд. Можна зробити висновок, що вулиця зараз не є дуже важливою для руху. Натомість пішохідний трафік тут помітно переважає. Звісно, можливість проїзду та одну смугу тут варто залишити.
На Фурманській є помітний контраст ширини. Є вузькі ділянки, де припарковані автівки пішоходи мусять обходити проїжджою частиною. Також є і просторі частини, які можна використати для цікавого дизайну. Наприклад, організувати цілі групи дерев чи лавок – вулиця це дозволяє.
Вулиця унікальна ще й тим, що два локальні бізнеси – готелі «Асторія» та «Опера», що поблизу, – самі звернулися з пропозицією зробити її пішохідною. За кошти першого тут раніше зробили ремонт: поклали гранітну плитку і бордюри, базальтову бруківку. Тепер тут варто вирішити кілька проблем, аби вулиця функціонувала добре і все було на своєму місці: автівки – на паркомісцях, пішоходи – на тротуарах, а рух – на проїжджій частині. Ще є будинки в аварійному стані, у яких досі мешкають сім’ї. Для інвесторів ці споруди не привабливі. Це проблема, яку теж доведеться вирішувати.
Вулиця Михальчука
За моїми спостереженнями, дуже мало львів’ян знає про цю вулицю. Проте, для тих, хто тут живе чи таки про неї знає, вона служить за паркувальний майданчик, а хідники вже давно втратили свою функцію.
Колись на цьому місці був, можливо, навіть критий торговий пасаж, подібний до колишнього пасажу Міколяша між вулицями Коперника та Вороного. Тут є високі стіни, які дозволяють відновити накриття, але зараз більше цінують відкриті простори.
На місці між будинками, де зараз є котельня, раніше, ймовірно, був прохід. Інший її фасад виходить на вулицю Курбаса. Можливо, коли зміняться технології і система опалення буде іншою, котельню приберуть, а прохід відновлять. Так удасться зв’язати ще дві ланки пішохідного кільця. А поки що через проспект Свободи перейдемо через пішохідні Курбаса, Криву Липу – аж на вулицю Дорошенка.
Простір на Дорошенка
Зараз площу ремонтують. Її мають відкрити до 14 жовтня. Цього року тут з’явилися нові орендарі – ветеранська ресторація «Патріот», яку заснували ветерани війни на Донбасі. Зараз ми з ними вирішуємо, як озеленити простір, також збираємо ідеї для муралу на великій стіні будинку №7. Власники закладу хочуть бачити тут зображення, яке розкриватиме тему патріотизму. Одним із варіантів для оформлення є зображення на цій стіні Героя України Василя Сліпака.
Згідно з рішенням комісії з безпеки дорожнього руху ЛМР, яке ще не вступило в дію, цей квартал до повороту на вулицю Банкову буде оголошено пішохідною зоною. Проїзд буде можливий лише для громадського транспорту. Моделювання показало, що об’їзд іншими вулицями для приватних автівок можливий.
Площа Маланюка та вулиця Тиха
Зараз це місце на стадії активної реконструкції. У майбутньому тут планують проводити концерти просто неба. Локація комфортна і затишна, поруч із філармонією. Транспорт тут проїжджає вкрай рідко, здебільшого для того, аби припаркуватися. Проїжджу частину слід зробити пішохідною, а паркування організувати «ялинкою».
Вулиця Руданського
Якщо вулиця майже позбавлена руху, то вона має два шляхи розвитку: або стати подібною до гармонійно розпланованої вулиці Курбаса, або ж стати схожою на прохід Крива Липа, який є хаотичним. На жаль, Руданського починає йти шляхом Кривої Липи. Ми говорили з місцевими мешканцями, і вони підтримують ідею перетворення вулиці на пішохідну.
Тут є і прекрасна архітектура, і гарна структура вулиці, яка дозволяє добре роздивитися будинки. Водночас, є хаотичне паркування і великі «сараї», якими від цього паркування відгороджуються заклади. Важливо впорядкувати стоянки для авто та літні майданчики.
Вулиця Нижанківського
Також є маловідомою. Однак, багато хто знає, що саме на цій вулиці є консерваторія. Сюди найлегше зайти, орієнтуючись на пам’ятник Володимиру Івасюку, що на проспекті Шевченка. Спочатку здається, що позаду є лише парковка. Але коли, заходимо, то бачимо чудовий простір, яким колись щодня ходив між консерваторією і філармонією і сам Івасюк.
На вулиці ходить багато студентів. Ми знаємо, що університет імені Франка має свою знамениту клумбу, де можна сидіти чи навіть лежати. Поблизу Львівської політехніки є також чимало просторів. А музична академія імені Лисенка жодної такої локації не має. Вважаю, що тутешні студенти заслуговують на місця для відпочинку не менше, аніж інші.
Інша частина вулиці є однією з найвужчих ділянок Львова, відкритих для вільного доступу. Зараз тут є заклади так званої андеграундної культури. І це, на моє переконання, цілком пасує для цього простору. Якщо на інших вулицях хочеться, аби будинки мали відремонтовані і впорядковані фасади, то тут доречними є і невпорядкованість, і нагромадження різних елементів, і присутність вуличного мистецтва.
Ця частина вулиці Нижанківського ніби закрита від інших і важкодоступна. Але з неї ми виходимо у самісінький центр – на площу Галицьку – до речі, перший громадський простір у Львові.
Облаштування малого транспортного кільця в центральній частині – ключове питання впорядкування руху в місті. Кільце покликане зробити об’їзд центру максимально безперешкодним, а повороти до головних напрямків руху – зручними. Транзитний рух через центральну частину міста буде зведений до мінімуму.
Деякі вулиці, які ми плануємо зробити пішохідними, поки що є дуже важливими для руху, тому їх перекриття до впровадження кільця є неможливим. Однак від перекриття таких вулиць, як Нижанківського, Руданського, Михальчука, насправді нічого не зміниться, як не змінилося від перекриття вулиці Курбаса. У першу чергу пішохідними можуть стати саме ці вулиці.
Зараз із студентами Інституту архітектури Львівської Політехніки ми досліджуємо всі вулиці, що розглядаються як пішохідні в перспективі. Ми підраховуємо кількість авто, які приїжджають паркуватися, та кількість авто, які рухаються транзитом цими вулицями упродовж певного часу. Результати досліджень покажуть, на яких вулицях транзитний рух є активним і де його варто залишити.
Що зміниться в організації паркування?
Усі вулиці в межах п’ятнадцятихвилинної доступності від Ратуші ми маємо поділити на три категорії: ті, на яких переважає рекреаційна функція, паркувальна або транзитна.
Часом на транзитних вулицях із двох можливих смуг для руху використовується лише одна, адже на іншій стоять машини. Паркування має бути чітко впорядковане. Має бути очевидно, де паркуватись можна, а де не дозволено. Зараз під знаком «Паркування заборонено» ми часто бачимо автівки, які, у кращому випадку, стоять на аварійці.
Окрім того, є система платних автостоянок, якими опікується «Львівавтодор»: щороку таких стає більше. Поза проектованим малим транспортним кільцем розглядаються варіанти облаштування підземних і надземних паркінгів. Над цим питанням у Львівській міській раді працює міждисциплінарна робоча група. Можу сказати, що найімовірнішим місцем появи першого громадського підземного паркінгу в центральній частині міста є площа Петрушевича.
Підготувала Юлія Сабадишина,
фото Марії Стахів,
відео – Володимир Барчук,
монтаж – Станіслав Батов
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери