фото: Катерина Хорощак

фото: Катерина Хорощак

Романтика на Донбасі. Як доброволець з Львівщини зустрів свою дружину-британку

7247 0
«Попри небезпеку Джеймі хотіла побачити все на власні очі». Подружжя Зіверів про знайомство, життя в Україні і те, чому їхня перша спільна поїздка була на Донбас.

Джеймі (Джей) – співачка. Родом з невеликого міста Солігалл у Західному Мідленді (Англія). Світозар (Світ) родом із Жовкви Львівської області, у 2014 році став волонтером, а потім рік воював на сході України у складі 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Зараз працює водієм-далекобійником. Познайомилися вони вже після демобілізації Світозара.

Приїхати до України, щоб побачити війну на Сході

Джеймі: Це було у травні 2016 року. Я приїхала в Україну, бо мене запросила знайома. Мене завжди цікавили «радянські країни», у школі подобалось вивчати російську історію, становлення і крах комунізму.

Було цікаво поговорити з кимось, хто служив на війні. Мені розповіли про бійця, який вільно розмовляє англійською. Це було дуже добре, тому що я погано знаю українську. Потім ми зустрілися, і він запропонував мені поїхати на Схід.

Світозар: Ні, ні, ні. Ти сказала, що хочеш поїхати на Схід. Я ж попередив, що їхати туди самій та ще й тільки з англійською — не найкраща ідея. Тоді я збирався поїхати на Донбас на могилу свого друга, який теж спершу був волонтером, а потім військовим. Тому й запропонував поїхати разом, бо так безпечніше.

Джеймі: Мені просто було цікаво. Можливо, тому, що я довший час слідкувала за конфліктом.

Світозар (сміється): Це було завдання від британської розвідки.

Від першого враження до кохання

Світозар: Я був зацікавлений у розмові з нею, бо хотів донести інформацію про  реальність на Донбасі комусь із Заходу. У той час я не думав про стосунки. Це було просто інтерв’ю для людини із Заходу, яка була позитивно налаштована до України.

Джеймі (сміється): Він був дуже милий.

Світозар: Я не був диким. Багато ж людей думають, що ті, хто приходить з армії, трохи несповна розуму.

Джеймі: Я просто хотіла з ним поговорити. Я не думала тоді про його психіку. Світозар здався дуже добрим, розумним чоловіком. Після нашої розмови я на деякий час поїхала до Польщі. І там мені спало на думку: «Ох, він такий милий». Потім ми разом поїхали на Схід. Тоді ми поцілувалися вперше. Ми багато подорожували і проводили багато часу разом.

Разом біля лінії фронту

Світозар: Попри небезпеку Джеймі хотіла побачити все на власні очі. Звичайно, були такі місця, куди краще не їхати. Хоча я знав, як діяти у небезпечних ситуаціях, але не міг бути до кінця відповідальним за її життя, здоров’я і свободу.

Ми були в Костянтинівці, а потім у Світлодарську, у Бахмуті, Зайцевому, тобто поруч з Горлівкою. Я вирішив не їхати в напрямку Донецька до Авдіївки. Є кілька способів, як туди добратися, але це надто небезпечно. Коли ми були у Світлодарську, там були обстріли. Спершу Джей лякали ці звуки війни. Ми відвідали кілька місць: були поблизу моєї бази, відвідали могилу друга та сиротинець. Ми зупинилися в однієї знайомої жінки. Вона налаштована за Україну, тому я знав, що там безпечно. Там ми були кілька днів. Я радив Джей ні з ким не розмовляти.

Джеймі: Я бачила, як деякі люди на мене витріщалися. Мабуть, для них я не була схожа на українку чи росіянку.

Світозар: Зазвичай, так дивилися старші люди. «Бабушкас ар вотчін ю».

Джеймі: Чесно кажучи, я і не хотіла ні з ким спілкуватися на Донбасі, бо не знала, наскільки це буде безпечно для нас обох. Це доволі депресивний регіон. Все виглядало трохи...

Світозар: По-радянськи.

Джеймі: Здавалося, ніби я пережила подорож у часі. Але там були справді приємні та позитивні люди. Хоча на їхніх обличчях я бачила втому та апатію. 

Світозар: Але вони дуже хоробрі. Бути патріотом там – ризиковано.

Джеймі: Це дуже небезпечно. І я захоплююся ними.

«Шлюб за добу» за порадою міграційної служби

Світозар: Була проблема у тому, що Джей, громадянка Великобританії, могла залишатися в Україні лише 90 днів упродовж 180. Для нас це було постійним болем. У Джей закінчувався цей час, тому у певний момент ми вирішили одружитися. У міграційній службі нам сказали, що вона може залишитися тут, якщо у вас є дитина, або ви перебуваєте в шлюбі, або вона є представником якоїсь релігійної громади, але тоді ви повинні мати запрошення від спільноти і бути її фактичним членом. Цей варіант був досить кумедним, і ми зрозуміли, що найбільш реалістично – якнайшвидше одружитися.

Джеймі: Ми одружилися дуже швидко.

Світозар: Це був «шлюб за добу». Але одружуватись з іноземкою — це такий біль. Треба було зібрати багато документів і оббігати чимало установ.

Джеймі: Я не могла вийти заміж, не сказавши про це батькам. Тому Світ запитав благословення батька через Skype.

Світозар: Це був дуже офіційний момент.

Українські пісні в репертуарі британської співачки

Джеймі: Світ транслітерує українські пісні на латиницю. Так я їх і вчу. Український алфавіт я знаю, але співати так ще дуже важко. Найбільше мені подобається «Гуцулка Ксеня».

Світозар: Ми вивчили цю пісню після того, як подивилися фільм «Кіборги». Джей навіть співала на кількох українських весіллях.

Слухайте більше: «Два кольори», «Місяць на небі», «Ніч яка місячна», «Черемшина».

У планах — життя і кар’єра в Італії

Світозар: Ми поки що не плануємо жити ані у Британії, ані в Україні. Я зараз працюю у Франції, але разом ми хочемо жити в Італії. Там Джеймі планує будувати кар’єру співачки. З Франції до Італії їздити набагато ближче, ніж до України. Італія також є дешевшою країною, ніж Франція, і там легше буде реалізувати талант Джей.

Джеймі: Мій друг-співак також живе в Італії. Коли ми навчалися в університеті, разом співали в ресторанах і на весіллях. Насправді мені дуже подобається Україна, і ми б залишились в Україні, якби життя тут було трохи легшим.

Спілкувалася Катерина Хорощак,

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти