Рясне 3.0. Як громадські простори змінять життя спального району
Квітневий репортаж із Рясного – найвіддаленішого спального району Львова – спричинив неабиякий резонанс. Мешканці району бурхливо протестували проти, на їхню думку, занадто похмурої картини, змальованої в матеріалі, та навіть закликали започаткувати флешмоб із розповідями про любов до Рясного. Tvoemisto.tv спробувало подивитись на Рясне з іншого боку, дослідити зміни, що відбуваються в цьому районі, та поспілкувалось із людьми, які опікуються його розвитком.
джерело: Facebook-група Рясне-2
«Сподіваюся, що згодом львів’яни та львів’янки почнуть асоціювати цей район не з “Сільпо” чи ринком, а з громадськими просторами», – каже Марта Гладка, співробітниця Інституту міста та координаторка проекту «Громади в дії». Вона працює з громадою Рясного більше року й уважає, що район має величезні перспективи розвитку громадських просторів, а його мешканці є доволі активними.
«Ми проводили багато зустрічей та дискусій на Рясному, – розповідає вона. – Під час цих заходів виділився район Кам’янка. Вони не ідентифікують себе як Рясне-1, адже в них інші місця тяжіння, тому ви виділили Кам’янку окремо. Мешканці цієї місцевості жалілись на відсутність спортивної інфраструктури, тож ми вирішили зробити там вуличні тренажери». Мешканці мікрорайону зібрали на тренажери понад 15 тисяч гривень. Іще 33 тисячі «Громади в дії» отримали від Європейського Союзу.
Також активісти виявили на Рясному-1 гарний сквер.
«Рясняни й ряснянки не сприймають цей сквер як місце відпочинку, адже поруч є ринок і великий супермаркет, – розповідає Марта Гладка. – Ми вирішили створити громадський простір – Рясну Алею, з якою асоціюватиметься цей район. Мешканці активізувались, зібрали необхідну суму. Зараз для цього скверу вже виготовляють великі лавки, які будуть установлені до кінця травня». Інтерактивні лавки коштуватимуть близько 80 тисяч гривень: 30% цієї суми зібрали мешканці Рясного, 70% дофінансує Євросоюз.
Читайте також: Мешканці мікрорайону Рясне отримають новий ЦНАП
Окрім громадських просторів, на думку активістки, Рясному необхідна альтернативна дорога. Зараз до району можна дістатись лише вулицею Шевченка, тож чимало львів’ян сприймають Рясне як дуже віддалене місце й не хочуть сюди їхати. Хоча, якщо вирішити проблеми з транспортом, Рясне може стати добрим місцем для відпочинку – тут багато екологічних зон.
На конкурс «Громадський бюджет» проект «Рясної алеї» подав, оцінивши його вартість в 1,06 млн гривень, депутат міської ради Михайло Дідух, член фракції «Народний контроль». Він мешкає в Рясному майже все життя. «Жив у столиці, потім повернувся до Львова – в Рясне – й побачив, що майже нічого не змінилося. Місцеві люди нагадували мені тих, хто просто пливе за течією. Вони були багато чим незадоволені, але не робили нічого, щоб змінити ситуацію», – розповідає він.
За словами депутата, багатьох мешканців району об’єднала революція та війна – активізувався волонтерський рух, виник Центр забезпечення військових, де збирають гуманітарну допомогу.
«Влада міста часто забувала про Рясне – віддалений район із порівняно невеликою кількістю населення, що не має великого впливу на результати виборів, – нарікає Дідух. – Тут мешкає близько тридцяти тисяч людей, у кілька разів менше, ніж на Сихові. Зрозуміло, що владі вигідніше інвестувати в більш населений район».
Останнім часом, за його словами, ця ситуація почала поступово змінюватись. Зокрема, міська рада працює над вирішенням транспортної проблеми та ремонтом доріг. Серед імовірних способів вирішення транспортної проблеми Рясного – залізничне сполучення району з центром та нова дорога, що з’єднає його з Левандівкою.
Специфічну насущну проблему має частина приватного сектору: деякі вулиці досі не каналізовані. Михайло Дідух стверджує, що на кількох вулицях одно- і двоповерхової частини Рясного каналізація з’явиться до кінця серпня. Втім, навіть якщо доїхати до Рясного людям буде легше, залишається проблема з дозвіллям і культурним життям.
«Після розвалу великих підприємств на Рясному люди, не маючи культури дозвілля, сформували таке собі внутрішнє середовище – зону комфорту, в якій відгородились від усіх і перестали просити когось про допомогу, закликати когось до себе», – розмірковує політик. Він покладає особливі сподівання на Рясну Алею – місце, де мешканці району зможуть проводити вільний час. Бракує також спортивних майданчиків: «окрім шкільних дворів, немає місць, де діти можуть поганяти м’яча – залишається бавитись у дворах або їхати в інший район». Рясне-2 не має не те що стадіону, а й жодного спортивного поля – це одна з потреб, яку мешканці району озвучують найчастіше.
Ірина Магдиш, яка переймалась розвитком культури у спальних районах, коли очолювала управління культури Львівської міської ради, каже, що в Рясному мало місць, які б задовольняли духовні й культурні потреби – як у приміщеннях, так і просто неба. До того ж, частина з них зайнята релігійними організаціями, які подекуди не гуртують, а навпаки – розколюють громаду.
«Культурні події там відбуваються, але дуже локальні, дуже “свої”. Це і добре, і погано. Для масштабних подій там відсутня інфраструктура. Немає культурних закладів, у яких людина могла б чогось учитися, щось творити власноруч, отримувати естетичне задоволення», – каже Магдиш. За її словами, в єдиній бібліотеці району – на вулиці Шевченка – немає каналізації. Для дітей – хіба що гуртки.
«Багато дітей їздить у центр заради свого культурного дозвілля, – каже Ірина Магдиш. – Але культура повинна бути близько, там, куди можна дійти пішки. Театр, концерт, виставка мусять прибути в Рясне, якщо ми хочемо активізувати цих людей і долучити до спільної культури. Це створить громаду. Коли ми зустрічаємось із сусідами на концерті чи виставі, це створює спільність пам’яті». Тож, на її думку, все залежить від громади Рясного – «дуже активної, а за потреби організованої й мислячої».
Ще у жовтні 2015 року міська рада вирішила створити в Рясному медіатеку. Обіцянку повторив у грудні минулого року Андрій Садовий, пообіцявши медіатеки Рясному та Сихову. Ще раз до теми повернулись у березні 2017-го під час презентації «Стратегія розвитку мікрорайону Рясне», проте тепер про виділення приміщення на Шевченка, 350 під медіатеку вже не йдеться – міська влада шукає інших варіантів.
Ще однією локацією для культурних подій і спілкування стане громадський простір із сценою на Величковського, 24 (Рясне-2), який також створюють «Громади в дії».
Бетонні підвалини та конструкції для сцени на колишньому пустирі вже є.
джерело: Facebook-група Рясне-2
Окрім сцени, тут буде майданчик для тренувань, дитячий майданчик, скейт-парк, лавки та місце для центральної ялинки. Загальний кошторис – приблизно 107 тисяч гривень. 25 100 гривень зібрала громада, решту профінансували за кошти ЄС.
Влад Яценко,
фото автора та з відкритих джерел
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери