Фото: "Прогрес"

Фото: "Прогрес"

Шлях «Прогресу». Як у Львові розвивається компанія, що шиє взуття для Європи

5688 0
Як виготовляти пару взуття за 30 секунд та експортувати його за кордон.

«Твоє місто» спільно з Представництвом Європейського Союзу в Україні продовжує розповідати про можливості розвитку малого та середнього підприємництва. Минулого разу ми розповідали про фермерське господарство з Львівщини, що виробляє елітні сири, які підкорюють Україну. Друга історія — про підприємство Progress Service з майже 30-літньою історією, яке шиє модельне взуття для ринків України та Європи. Його власник і директор Павло Федюк розповідає, що секрет такого успіху полягає у простих речах — вмінні адаптуватися до світових трендів і постійно навчатися, щоб оперативно втілювати знання в розвиток компанії.

Progress Service працює у Львові з 1991 року. Як каже Павло Федюк, заснував її ще його батько. Спочатку підприємство виготовляло лише підошви на замовлення, а вже з 2005 року шиє власні моделі.

«Наша продукція — це повсякденне взуття для звичайного споживача. Товар розрахований на масову аудиторію, тож його вартість коливається від 26 до 260 гривень. Асортимент широкий: кімнатні та пляжні капці, гумовики, чоботи, калоші, сноубутси, зимове взуття та інше. Усі витратні матеріали виготовлені в Україні, до того ж екологічно безпечні», — розповідає Павло Федюк.

Виробництво Progress Service

За його словами, придбати взуття від Progress Service можна на будь-якому речовому ринку у всіх містах України. Крім того, вже кілька років компанія експортує його в Європу, зокрема до Молдови та Польщі. Щоб вийти на зовнішній ринок, підприємству довелося адаптуватися до його вимог та внести корективи в повсякденну роботу.

«Спершу ми почали змінювати психологію людей: потрібно робити якісний продукт без найменших огріхів. Також ми змінили модельний ряд і дизайн. В Україні популярне взуття з хутром, а на експорт ми шиємо без хутра — на поролоні або флісі, адже в європейських країнах клімат тепліший. Тому наразі ми сконцентровані на сусідніх країнах, де клімат і вподобання подібні до наших», — розповідає Павло Федюк.

Читайте також: Made in Lviv. Як львів’яни перетворили любов до мандрів на успішний бізнес

Згідно з вимогами ЄС, у продукції, яку експортують до Європи, не має бути низки заборонених хімічних речовин, наприклад, сполук хрому чи ртуті. Проте законодавство Євросоюзу передбачає як обов’язкові, так і добровільні вимоги до експортованих товарів. Зокрема, сертифікація взуття є добровільною, проте її проходження дозволяє знизити митну ставку. Сертифікат відповідності можна отримати в торгово-промислових палатах України, відтак потрібно звернутися до митниці, аби дізнатися процедуру отримання європейського сертифіката.

«Сертифікати не є проблемою — їх можна отримати дуже швидко. Як на мене, проблема полягає в іншому: щоб виходити на міжнародні ринки, нам варто навчитися швидко реагувати на зміни. В Україні компанії приділяють недостатньо уваги зовнішній торгівлі — мало виїжджають по досвід за кордон, мало вчаться. Ми з дружиною Христиною їздимо на різні підприємства, що навіть не пов’язані зі швейним бізнесом, бо суть у всіх однакова — клієнтоорієнтованість у роботі зі споживачами, замовниками, працівниками, а також відповідність сучасним вимогам у питаннях фінансів, збуту тощо», — пояснює Павло Федюк.

В асортименті компанії є і домашні капці, і сноубутси

Секретами успішного бізнесу на європейському ринку він називає спрощення виробництва, щоб воно було максимально ефективним. За його словами, підприємства в Україні не вміють налагодити виробництво, через що втрачають ресурси. Натомість потрібно подумати, як цих втрат уникати.

Читайте також: Made in Lviv. Як видавництво зі Львова «захопило» 26 країн світу

Нещодавно за рекомендацією знайомих представники компанії відвідали навчальний курс «Дизайн-мислення для створення нових продуктів» і курс про ощадливе виробництво, які проходили за підтримки ЄБРР у межах програми EU4Business. Частину коштів за навчання компенсував банк. Тритижневий курс із ощадливого виробництва пройшли всі працівники та бригадири компанії.

Павло Федюк розповідає, що навчання було дуже корисним, оскільки під час нього розповіли про нову концепцію менеджменту — систему ощадливого виробництва, що мінімізує витрати. Її називають Lean або «Шлях Тойоти». Створили її, власне, на японському підприємстві «Тойота». Ощадливе виробництво передбачає залучення до оптимізації бізнесу кожного співробітника та максимальну орієнтацію на споживача.

«Lean має багато інструментів і передбачає інше ставлення до ведення бізнесу – і власника, і директора, і всіх працівників. У системі є вісім видів втрат, зокрема зайві рухи, транспортування, перевиробництво, дефекти, недоліки. Усі працівники розуміють, що їм не платять за зайве ходіння, переробку неякісного продукту чи ще за щось, що не має прямого стосунку до виробництва товару. Оплата відбувається за конкретну дію та ефективну роботу», — каже Павло Федюк.

На підприємстві застосовують ощадливе виробництво

Він говорить, що після курсу його компанія навчилася економити робочий час, і пару взуття у Progress Service тепер виготовляють за 30 секунд. У кожному цеху є спеціальна скринька, де працівники можуть лишати свої зауваження, ідеї та побажання. Усі залучені у процес: від написання ідеї до вирішення проблеми.

Читайте також: Як родина фермерів на Львівщині розвиває успішний бізнес завдяки кредитам ЄС

«Багато працівників і директорів думають: «Навіщо платити за навчання, якщо ми вже працюємо багато років і все знаємо?» Виявляється, потрібно багато вчитися. Навчання — це безперервний процес, і неважливо — директор ти чи фахівець виробничого цеху», — переконаний Павло Федюк.

За його словами, після запровадження нового підходу до ведення бізнесу продуктивність компанії зросла втричі, дохід працівників також зріс, покращилася якість товару, а собівартість знизилася.

«Фінансові показники за два роки збільшилися у п’ять разів, але повна трансформація має відбутися через чотири роки. Я дуже рекомендую іншим підприємствам також брати участь в ініціативах EU4Business, адже вони допомагають досягти успіху», — говорить він.

На думку Павла Федюка, швейна та взуттєва галузь в Україні зараз перебуває в поганому стані, проте це й означає, що є перспективи для розвитку. Він радить українським підприємцям навчатися, отримувати нові знання, аби вийти на ринки Європи, до яких вони близько розташовані.

Мар'яна Цимбалюк

Фото Андрія Соломки

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Made in Lviv