По «скайпу» та лише з адвокатом. Що змінилось у роботі судів в Україні

1211 0
Хто може тепер стати суддею в Україні, чому не варто економити на адвокаті та коли запрацює електронне судочинство.

Судова реформа, яку розпочав Петро Порошенко, мала привести українське судочинство до європейських стандартів та відновити довіру українців до судів. Офіційно вона стартувала у 2016 році і з того часу неодноразово піддавалася критиці. А нинішній президент Володимир Зеленський навіть подав до нового Парламенту свій законопроєкт, щоб реформу перезапустити.

Що вдалося вдосконалити в судовій системі протягом трьох років, які зміни можна вважати вдалими, а яких краще було б уникнути, «Твоє місто» у межах проєкту «Реформи без ілюзій» розповіла суддя-спікерка Господарського суду Львівської області Ірина Козак.

Спочатку було кваліфікаційне оцінювання

Судова реформа передбачала у 2016 році кваліфікаційне оцінювання, щоб підтвердити відповідність суддів їхній посаді. Тоді служителів Феміди перевіряли за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності. Іншими словами, судді складали теоретичні тести та практичні завдання з написання проєкту рішення, потім психологічні тести та співбесіда з психологом. Завершальним етапом оцінювання була співбесіда в режимі онлайн, де судді надавали пояснення стосовно своїх статків та якості роботи. Уся перевірка була публічною, а будь-яке запитання, на яке не було чіткої відповіді, ставило кар’єру судді під сумнів.

Потім — більші зарплати

Водночас ті судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання в межах реформи, отримали підвищення заробітної плати.

Розмір посадового окладу судді з 1 січня 2018 року становив 20 прожиткових мінімумів працездатних осіб (станом на 1 січня календарного року) — для судді місцевого суду, 30 — для судді апеляційного та спеціалізованого суду, з 1 січня 2019 року — 25 (48 025 грн) та 40 (76 840 грн) відповідно, а з 1 січня 2020 року — уже 30 (63 060 грн) та 50 (105 100 грн).

За словами Ірини Козак, такі зарплати мають бути гарантією і запорукою для незалежності та неупередженості судді у своїй роботі.

Чи потрібен тепер досвід?

Згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів», суддівський досвід для того, щоби зайняти посаду судді, не обов’язковий. Стати суддями тепер можуть адвокати і науковці. Їм потрібно мати тільки вищу юридичну освіту і відповідний стаж роботи у сфері права.

Ірина Козак вважає, що досвід все ж потрібен і що кар’єрний ріст судді від першої інстанції до вищих — це запорука високого професіоналізму судді.

«Законодавець зрівняв професійну діяльність судді до роботи науковця, який, можливо, жодного разу не брав участі у судовому засіданні, адже вимог до наявності у нього досвіду зі судового представництва в законі нема. Безперечно, особи з науковим ступенем володіють значним багажем теоретичних знань, проте їх для зайняття посади судді без досвіду практичної роботи може бути недостатньо», — каже вона.

Читайте також: Ексголова суду на Львівщині очолив Консититуційний суд. Що відомо про Олександра Тупицького

Недоторканість суддів

Як розповідає Ірина Козак, той, хто хоче стати суддею, мусить вміти приймати рішення незалежно. Є низка інститутів, метою яких є захист суддівської незалежності. Є особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення, норми про незмінюваність судді і, зокрема, недоторканість судді. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не можуть затримати або утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Монополія адвокатів

Окремим нововведенням є адвокатська монополія. За словами Ірини Козак, це — позитивна практика для України. Колись до суду могла прийти людина без юридичної освіти і заявляти про те, що буде захищати когось чи навіть саму себе.

«Ця людина може не знати, як подати заяву, як її оформити. Тим паче зараз, коли є нові процесуальні кодекси. Адвокати краще знають, як з ними працювати, а неправильне оформлення документів уже може бути підставою для програшу в суді. Натомість адвокатська монополія робить так, що для захисту в суді у вас обов’язково має бути адвокат, який має свідоцтво адвоката і укладений договір. Винятки можуть бути тільки в трудових спорах, малозначних справах та деяких інших випадках. Так, це коштує гроші, але будучи впевненим у тому, що справа є виграшною, добрий захисник лише допоможе. На фахового адвоката не треба шкодувати гроші так само, як і на доброго лікаря. Для того вони і є, аби їхніми послугами користувалися», — каже вона.  

При виграші справи, усі витрати покладаються на ту сторону, яка програла у суді, — тобто адвокатські послуги потім відшкодує винна сторона.

Читайте також: Конституційний суд скасував кримінальну статтю про незаконне збагачення. Що це означає

Електронне судочинство: реально чи ні?

Серед новацій, які пропонувала судова реформа, важливим є перехід від «паперового» до «електронного» судочинства, тобто суди розглядатимуть справи за матеріалами, поданими в електронному форматі. Однак, за словами Ірини Козак, повноцінної технічної бази для цього багато судів поки що не мають, тому наразі розгляд справ здійснюється в паперовому вигляді.

«Електронне судочинство — дуже добра практика, але повне її впровадження змушені відкласти, оскільки немає достатньої технічної бази в усієї України. Оптимально через роки чотири на це можна буде очікувати. Однак є й такі категорії справ, де необхідно досліджувати автентичність паперових документів, тобто оригінал документа все одно повинен бути», — каже вона.

Засідання в режимі онлайн

На практиці нерідко бувають ситуації, коли в представника немає можливості бути в приміщення суду, приміром, якщо справу розглядають в іншому місті, районі чи області. Для уникнення таких проблем учасники судового процесу тепер можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, наприклад, за допомогою «скайпу». Це допускають у господарському, цивільному, адміністративному та кримінальному процесах.

Основне призначення такої новації — підвищення оперативності здійснення судочинства, дотримання строків судового розгляду, економія коштів учасників господарського процесу (доїзд, відрядження, проживання, транспортні витрати). За таких умов, каже Ірина Козак, доступність правосуддя зростатиме.

Читайте також: Судний день: в Україні прийняли закон про Антикорупційний суд. Що це означає

Відкритість суду

Із початком судової реформи представники судів стали активними дописувачами в соцмережах, у тому числі це стосується самих суддів. Окрім цього, приміром, Господарський суд Львівської області кілька разів на рік робить день відкритих дверей і запрошує до себе не тільки молодь, зокрема студентів чи інших охочих, а навіть учнів молодших класів. Вони в ігровій формі розбирають справи, роздумують, що таке чесність, справедливість.

Також кожен охочий може прийти до зали судового засідання, послухати та переконатися в законності того чи іншого рішення.

«Така відкритість суду нарешті дає зрозуміти, що судді — такі ж люди, як і всі інші. Урешті, прозорість — це ознака демократії. Неможливо забезпечити ефективне та справедливе судочинство без відкритості. Громадяни мають знати, хто і як приймає рішення, як виконують ці рішення і який вплив це матиме на суспільство», — каже Ірина Козак.

Ольга Коваль

Головне фото: ukrinform.ua

Фото Ірини Козак надане Господарським судом Львівської області

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.