Фото: Роман Тищенко-Ламанський
«Це обов’язок світу захистити вас». Іноземні добровольці у Львові про російсько-українську війну
Львів живе своїм життям. Хтось їде на роботу, хтось на ринок. Повільно курсуючі трамваї та їх життєрадісні дзвоники нагадують розмірене життя довоєнного часу. Проте війна усюди – у воєнізованих патрулях на вулицях, у нервових розмовах у трамваях, у сиренах тривоги, та й, зрештою, у самому повітрі.
Центр міської історії тепер теж переформатувався. Раніше я любив пити каву та курити люльку у внутрішньому дворику центру під витонченими платанами за білими столами. Тепер тут приймають біженців і вхід закритий на ключ.
Читайте також: Як приєднатись до інтернаціонального легіону. Алгоритм для іноземця
Дзвоню історику мистецтв Богдану Шумиловичу, який працює там. У великій залі на підлозі розстелені каремати й спальники. Шумилович розповідає, що зараз Центр також воює, як і вся країна, і просто писати наукові статті у цей час було б безглуздо.
«Було б абсурдно, якщо я зараз просто буду писати статті. Ми всі робимо те, що можемо. Пишемо листи на фронт і закордонним партнерам, подаємо петиції, скоординовуємо людей. В самому ж центрі ми з колегами зробили притулок. Люди у нас постійно змінюються. В середньому у центрі залишається десь 50 людей. Серед біженців було й троє інтернаціональних воїнів, які підуть воювати. Один прилетів з Австралії, а двоє із Великої Британії. Вони прилетіли в Польщу літаками і звідти їх до Львова привезли на авто волонтери. Всі вони, не домовляючись раніше, опинилися у Центрі міської історії. Ми думали, що це туристи. А вони кажуть, що приїхали воювати», – розповідає Богдан Шумилович.
Добровольці мають зареєструватися в ЛОДА, потім їх повезуть на полігон у Яворів, де вони пройдуть вишкіл з українськими військовими.
Читайте також: До України воювати проти російських окупантів їде вже 22 000 іноземних добровольців
Джеймс – високий молодик, одягнений у темний камуфляж із балаклавою на обличчі та з шевроном Великої Британії на куртці. Він прилетів до Польщі із Великої Британії, із Ліверпуля. Із Ліверпуля були й Бітлз, і ми мометально знаходимо спільний зв’язок на цьому ґрунті.
Джеймс розповідає, що він тут, аби не дати російським військовим захопити наші міста та сім’ї.
«Ми всі тут з однієї причини – не дати Росії захопити міста та сім’ї. У мене немає родичів в Україні. Усі вони у Великій Британії. Я маю дитину і я певен, що якби Росія вторгался у Велику Британію, і нам була б потрібна допомога, то багато країн допомогли б нам. Від перших новин про війну усі були шоковані. Цього не повинно було статися в Україні. Я прийняв рішення їхати в Україну практично одразу. Всі мої друзі були проти того, щоби я їхав, але, зрештою, кожен самостійно приймає свої рішення», – говорить Джеймс.
Стівен із Глазго – не високий, трохи більше 160 сантиметрів вояка із шевроном Шотландії на військовій формі. Йому 19. Він говорить із специфічним акцентом, як у нас говорять на Закарпатті. Насилу розумію його, та й він не приховує свій специфічний акцент та жартує, що йому вартувало б підтягнути англійську мову. Уже довгий час він живе у Хорватії, у Загребі, і прилетів до Польщі звідти. Раніше він працював пекарем і не мав бойового досвіду. Він приїхав сюди сам, без жодних друзів. Стівен каже, що побачив кадри війни у новинах і зрозумів, що має зараз бути в Україні.
«Я відчуваю, що зараз маю бути тут. Якщо ніхто не долучиться до допомоги Україні, то ми не переможемо. Я вірю, що будь-який маленький рух у річці створить інерцію, яке досягне моря. Тож будь-яка невелика допомога – це велика допомога. У Хорватії я на власні очі бачив величезну кількість українців, які втікають від російських військ. Українці дійсно дуже постраждали. Це депресивно та сумно бачити. Вони не отримують жодної підтримки, просто лишили свої домівки та все своє майно. Тому ми відчуваємо, що зобов’язані прийти і допомогти», – каже Стівен.
Лояльність до європейців, які хочуть воювати за Україну та економічна допомога, – це важливі елементи української підтримки, говорить Стівен.
«Не військова, навіть економічна, – все одно допомога. І хоч країни НАТО не вступають зараз у російсько-українську війну безпосередньо, проте важливо, що вони лояльні до своїх громадян, які їдуть в Україну. НАТО зараз у становищі, коли Альянс не може долучитися до війни в Україні безпосередньо. Вони можуть лише підтримати Україну. Саме тому ми тут. Якби НАТО не було залучено взагалі, нас би тут не було. Проте я абсолютно впевнений, що війна пошириться Європою. Коли вона досягне країн НАТО, то почнеться світова війна. Тому кожен має бути готовим до гіршого. Якщо якась країна НАТО втрутиться, це буде найбільша війна в історії», – думає Стівен.
Третій доброволець – австралієць. Він просить його не фотографувати і відмовляється назвати своє ім’я. Проте я переконую його, що якщо він перетнув океан, щоби долучитися до ЗСУ, то поговорити зі мною буде важливо.
Доброволець із австралійської провінції Вікторія. Це столичний регіон, де розташована столиця – Канберра та найбільші міста – Сідней та Мельбурн. Він розповідає, що вирішив піти добровольцем, оскільки хоче зупинити російську агресію зараз, поки вона не досягла інших країн Європи.
«Декілька місяців тому у стосунках Китаю та Австралії було певне загострення. Тоді я записався в армію. Я був кухарем, але я маю і військовий досвід. Якби Китай вторгнувся, то я вірив у те, що іноземці допоможуть нам. Зараз наша черга. Якщо російська агресія буде розвиватися й надалі, то це буде погано для всіх нас. Тому варто зупинити їх зараз, поки вона не розрослася. – каже австралійський доброволець. – Наш народ любить українців, а влада дозволяє людям йти і воювати легально. Тож австралійці можуть сюди прилетіти, або відправити гроші. Якщо є волонтери, вони повинні допомогти. Я не думаю, що Велика Британія може відправити сюди війська. Це важко з політичної точки зору. Можливо, якщо Росія почне нападати на Польщу, тоді НАТО може бути залучене. Проте я певен, що Україна має отримати членство в НАТО у будь-якому разі».
Росіяни – жорстокі люди, які неодноразово в історії це демонстрували, тому обов’язок міжнародної спільноти зараз – захистити Україну, каже австралієць.
«Я дуже люблю історію і я знаю, що історично росіяни жорстокі люди. Вони були жорстокими в Чечні та в Югославії. Мене дратують Сербія, Білорусь та Чечня, які підтримують Росію. Навіть якщо вони просто дають військову пораду, це сприяє російській агресії. Я чув, що російські військові, які вторглися в Україну, дуже злі та жорстокі. Вони вбивають невинних людей. Тому я відчуваю, що це обов’язок світу захистити вас», – говорить доброволець.
Читайте також: «Нас не здолати». Як львів'яни створили цілий штаб з виготовлення коктейлів
Нагадаємо, що зараз в Україні із іноземців, які хочуть долучитися до лав ЗСУ, створюється Інтернаціональний легіон територіальної оборони. Нещодавно відповідний указ видав Президент України Володимир Зеленський. Так, іноземці отримали право вступати до ЗСУ на військову службу за контрактом у добровільному порядку, зокрема й до лав територіальної оборони.
24 лютого Президент Росії Володимир Путін оголосив війну і розпочав повномасштабну вторгнення в Україну. Зараз російські військові обстрілюють ключові об'єкти інфраструктури та житлові райони українських міст та селищ, включно зі школами, лікарнями та церквами. Вони використовують балістичні ракети, артилерію та системи залпового вогню. Україна, США та НАТО звинувачують російських військових, зокрема й у використанні заборонених Женевськими конвенціями касетних бомб. Збройні сили України та підрозділи територіальної оборони стійко обороняються та на окремих напрямках переходять у контрнаступ.
Росія заперечує, що веде проти України війну та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Всього з початку війни станом на 7 березня Росія втратила понад 11 тисяч військових, Росія ж визнає втрату 500 солдатів. Україна не наводить інформацію про свої втрати серед військових.
Роман Тищенко-Ламанський
В'ячеслав Корбут
Ірина Степаняк