Центральна диспетчерська, кол-центр та геолокація: як зміниться «швидка» на Львівщині
Щодоби близько 140 машин швидкої медичної допомоги у Львівській області виїжджають на понад тисячу викликів. Більшість проблем, із якими звертаються до «швидкої», не є екстреними й не вимагають допомоги служби медичного порятунку. Аби навчити людей не панікувати й правильно визначати, якої допомоги вони потребують, в Україні запроваджують спеціальні кол-центри. Адже сьогодні кожен виїзд бригади коштує понад 500 гривень, які можна було б витратити на нове обладнання, машини, навчання лікарів. Володимир Похмурський, який у кінці січня очолив Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, розповів Tvoemisto.tv, як львівські медики наздоганятимуть світові стандарти та чого очікувати від реформи «швидкої».
Із 2012-го року до грудня 2016-го року Володимир Похмурський очолював Центр екстреної медичної допомоги Івано-Франківської області. Йому 51 рік, народився у Львові, закінчив Львівський державний медичний інститут. До 2012-го року працював хірургом у лікарні швидкої допомоги. Кандидат наук, доцент, викладач у національних медичних університетах Львова та Івано-Франківська.
Координація дій
Львівському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф підпорядковані всі служби «швидкої» в області. Зараз у ньому створюють єдиний координаційний центр. Він почне працювати приблизно за півроку.
«Це має бути єдина центральна оперативна диспетчерська служба, – розповідає Володимир Похмурський. – Виклики на номер 103 з усієї області прийматимуть у Львові спеціально навчені диспетчери. Зараз у деяких районах виклики приймають чергові лікарі, в інших – санітарки, подекуди зв’язок доступний лише з мобільного». Диспетчери визначатимуть потребу виїзду за викликом машини швидкої допомоги. У разі аварій, пожеж та інших надзвичайних ситуацій диспетчер оперативно передаватиме інформацію бригаді, щоб зекономити час.
Одна з новацій медичної реформи – обладнання всіх машин швидкої допомоги GPS-трекерами. Диспетчер матиме перед собою на електронному пристрої карти, яка в режимі реального часу показуватиме місце розташування кожної бригади, тож зможе скерувати найближчу до місця виклику. Система дасть змогу відстежити місце, з якого прийшов виклик, незалежно від того, чи зі стаціонарного телефону, чи з мобільного телефонували. «Наше завдання – дати змогу вижити людям усюди, де б вони не перебували. Знаючи, що якась бригада недоукомплектована, то у разі необхідності їй на підсилення, або й замість неї, можна буде скерувати іншу, що перебуває, наприклад, за п’ятнадцять кілометрів», – розповідає лікар.
Такі служби вже працюють у Дніпрі, Херсоні, Харкові та Сумах, тож Львів урахує як позитивний досвід, так і помилки колег.
Телефонна допомога
У перспективі координаційний центр спростить розподіл викликів на екстрені та неекстрені з системою пріоритетності. «Швидка допомога – спеціалізований і дорогий спосіб порятунку. Один виклик у середньому коштує 500 гривень. У цю суму входить амортизація машини й обладнання, навчання й оплата праці персоналу, пальне. Собівартість утримання бригади – понад півтора мільйона гривень на рік. Тому, якщо ми використовуємо цю бригаду, щоб дати пацієнту пігулку, дешевше буде викликати таксі, що довезе його до лікарні. Адже в цей самий час десь може трапитись аварія; забракне машин, і ми втратимо час, коли можна буде врятувати людину», – пояснює Володимир Похмурський. За його словами, в деяких країнах на людину, що зловживає зверненнями до «швидкої», штрафують за неправомірний виклик.
Не мали б виїжджати бригади «швидкої» й до паліативних хворих, адже найчастіше такі пацієнти потребують звичайного знеболення, яке може зробити патронажна сестра. «Таких людей багато і їхнє лікування є великою соціальною проблемою, – каже лікар. – У нас її ніколи належним чином не вирішували. У світі практикують створення так званих кабінетів нічного болю, в яких працює один медичний працівник з автомобілем, водійськими правами та телефоном. Він виїжджає до паліативних хворих, які потребують допомоги. Його послуги обійдуться громаді на порядок дешевше».
Допомогти сформулювати свою проблему та визначити, чи справді потрібна негайна допомога парамедиків, допоможуть у спеціальних кол-центрах, де працюватимуть спеціалісти-консультанти, з психологічною освітою. Це одна з новацій медичної реформи, запропонованої Міністерством охорони здоров’я.
«Консультанти зможуть оцінити рівень стресу в людини, визначити серйозність ситуації та вирішити, чи є необхідність скеровувати бригаду "швидкої". А також порадити людині, що можна зробити до приїзду "швидкої"», – розповідає Володимир Похмурський. За його словами, такі консультації – європейська практика, яку слід запозичити, адаптувавши до українських реалій.
Кол-центри мають запрацювати вже цьогоріч в системі виклику 103: якщо диспетчер, приймаючи виклик, визначить, що людина не в критичному стані, а просто хоче порадитись, він переадресовуватиме виклик на кол-центр. Є також телефон екстреної допомоги 112, який, за словами Володимира Похмурського, у Львові працює добре, але в межах області поки має певні недоліки, тому доцільніше сьогодні використовувати номер 103.
Кадрові проблеми
За чинними нормативами на 100 тисяч громадян має припадати десять бригад «швидкої». У Львівській області два з половиною мільйони мешканців, отже, щодня повинні працювати 250 бригад.
«Реально ми маємо 140, – констатує Володимир Похмурський. – І навантаження на них удвічі більше, ніж мало би бути. Ми хочемо дати медикам змогу рятувати людей, а для цього потрібно обмежити непрофільні виклики. Некритичні пацієнти забирають левову частку виїздів. З часом альтернативою мають стати сімейні лікарі, які боротимуться за кожного пацієнта, бо це їхні гроші».
Загалом у Центрі працює 2700 осіб. Цього достатньо, щоб укомплектувати наявну кількість бригад. Але цього потрібно перевчити частину непрофільних працівників. Тут постає проблема підвищення якості підготовки кадрів.
«У жодній країні Європи у складі виїзних бригад швидкої допомоги немає некваліфікованого персоналу, зокрема санітарок. У нас же ж досі працюють такі бригади, а це неприпустима розкіш, – каже керівник Центру швидкої допомоги. – На мій погляд, добре було б на щодень мати загальну мережу з бригад, які складатимуться з двох кваліфікованих медиків на добре оснащеній машині. У Польщі, для прикладу, один із фельдшерів керує машиною і отримує за це доплату. Дві пари навчених рук гарантовано зможуть забезпечити повноцінний протокол медичного порятунку людей в стані загрози їхньому життю або здоров’ю».
Для складних випадків – наприклад, аварій – пропонується закріпити за кількома бригадами-«двійками» одну лікарську. А щоб лікарі, які працюють на швидкій допомозі, не втрачали кваліфікації, вони мають чергувати в лікарнях. Адже лікар – це «клініцист, інтелектуал із вищою освітою, знанням мов і розумінням процесів біохімії, фізіології тощо. Він має розвиватися. Якщо ж ми зачинимо його в машині, то, хоч яким він є геніальним, за три роки має перспективу стати звичайним фельдшером».
Кадрові зміни
Навчати працівників екстреної медичної допомоги за світовими стандартами вже почали. Зокрема, провели Міжнародну школу інструкторів за участі лікарів, сертифікованих Американською асоціацією серця. Плануються щоквартальні навчання для медичних працівників.
Інструктори передаватимуть досвід колегам у різних регіонах Львівської області. «Їхнім завданням буде за короткий час внаслідок інтенсивного навчання підняти кваліфікацію всіх працівників. Ми зробимо дві інструкторські бригади у Львові та шість – у районах. Але для цього потрібен щонайменше рік інтенсивної щоденної праці», – ділиться планами Володимир Похмурський.
Для підготовки й контролю якості кадрів у Львові хочуть створити клінічну кафедру екстреної медичної допомоги. Відтак у планах – створення відповідної клінічної університетської бази у майбутньому шпитальному відділенні екстреної медичної допомоги лікарні швидкої допомоги міста Львова. Це мало б забезпечити повноцінну підготовку медичних кадрів з медицини невідкладних станів.
Ще один напрямок удосконалення – міжнародна співпраця, зокрема з Польською радою працедавців екстреної медичної допомоги, яка є орієнтиром навчальної роботи з медиками й пропонує свої ресурси для підготовки українських спеціалістів. «Навчаючи польських парамедиків – їх там називають рятівниками – 90% приділяють практиці й лише 10% теорії. Адже для порятунку людини вирішальним є комплекс практичних навичок і вмінь, доведених до автоматизму. Це тяжка праця, яка вимагає зокрема й відповідної фізичної та психологічної підготовки. Наші ж фельдшери, які по суті є парамедиками, вчаться ті самі три з половиною роки, але не мають достатньо практичних навичок, необхідних для роботи в бригаді швидкої допомоги», – розповідає лікар.
Технічне переоснащення
Сьогодні Львівській області бракує 91 машини швидкої допомоги. Три роки тому через державні закупівлі вдалося придбати близько сімдесяти машин. Ще кілька автівок дісталися Львову в межах проекту українсько-польської співпраці.
«Решта автопарку – у критично зношеному стані. Частина бригад досі їздять на “газелях”», – нарікає Володимир Похмурський.
На оновлення автопарку у цьому році обласна рада виділила чотири мільйони гривень. Коли приймалось це рішення, за таку суму можна було придбати три найдешевші «швидкі». Тепер – лише дві.
«Ми сподіваємось, що у фінансуванні технічного переоснащення візьмуть участь територіальні громади. Адже вони будуть розпоряджатись величезними коштами і зможуть придбати машини, які Центр візьме в оренду для обслуговування мешканців саме їхнього регіону», – каже Володимир Похмурський.
Загалом Україні бракує близько двох тисяч машин швидкої допомоги. Міністерство охорони здоров’я заявляє, що шукає гроші, щоб їх купити.
Підготувала Наталія Середюк,
фото Богдана Ємця
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери