Холдинг емоцій «!FEST» розпочав своє існування із креативної ідеї, яка трансформувалася у бізнес. Першою великою метою було відкриття 15-ти ресторанів, згодом, з допомогою франчайзингу та поширення мережі Львівських майстерень шоколаду на всю країну, звершились плани про статус національної компанії. Нова мета – стати світовим брендом. Про те, чим насправді конкурує мережа «!FEST», де та під яким брендом працюють шоколадні мануфактури, в чому унікальність проекту крафтової пивоварні, яку створили у Львові, а також чому в Польщі легше працювати у подібному бізнесі. А ще як «!FEST», просуваючи власний концепт, планує «захопити світ», розповіли Tvoemisto.tv двоє із трьох співвласників холдингу емоцій «!FEST» Андрій Худо та Юрко Назарук.

Перший досвід у ресторанному бізнесі мережі «!FEST» – відкрита кав’ярня «Біля Діани на Ринку». Проте по-справжньому стрімкий розвиток розпочався з відкриттям другого закладу – «Криївки», після якого почали народжуватися нові й нові проекти: «Туристичний трамвай», «Вар’яти», «Гасова лампа», «Мазох», «Братванка», «Сито», «Два кроки від хати», «Львівська майстерня шоколаду», пивоварня «Театр пива. Правда»… Надуспішним виявився проект «Видавництва Старого Лева», у якому від початку 2016 року вже вийшло сімдесят нових книг та започатковано новий напрям у роботі – продаж прав на книги в Корею, Францію та Китай.

Усі ресторатори конкурують тільки їжею, ми пішли далі і почали конкурувати атмосферою

«Всі проекти супроводжувалися нестандартними і диференційованим ідеями, яких на ринку на той час не було. У цьому і є головна тема: ти маєш робити щось нове, чого досі ніхто не робив, – розповідає Андрій Худо. – Коли всі ресторатори конкурують тільки їжею, ми пішли далі і почали конкурувати атмосферою. Адже, щоб бути конкурентоспроможним, потрібно давати смислові навантаження та створювати атмосферу».

Пошиття «Aviatsiyi Halychyny» – ще один «фестівський» сюрприз

Один із останніх проектів мережі «!FESTrepublic» (вул. Старознесеньска, 24-26) це той, де реалізовують креативний стартаповий простір для навчання та відпочинку за аналогом містечка. Саме там активно розвивається ще один напрям роботи – пошиття одягу. «Aviatsiya Halychyny» – спеціально розроблений бренд одягу поло. Задум полягає у прагненні відродити пам’ять про українську авіацію як частину нової української армії та довести світові, що українське може бути якісним. «Цей проект має свою лінію, харизму і претендує на те, щоб стати світовим. Дуже часто люди носять одяг, не маючи відношення до того, що на ньому зображено, мета нашого бренду – допомогти людям відчути себе носієм українських цінностей», – каже Юрко Назарук.

«Львівські» майстерні шоколаду працюють не лише в Європі, але й на Кавказі

Втім, одним із найуспішніших проектів мережі «!FEST» залишається Майстерня шоколаду, яка сьогодні працює не лише в Україні, але й в інших країнах, зокрема, Польщі, Чехії та, навіть, на Кавказі. Перші шоколадні майстерні за межами України запрацювали у польському Кракові, згодом «!FEST» почав розширювати ринки і продавати франчайзинг в Прагу та Баку.

Правила гри у цих країнах дещо різняться і це стосується здебільшого локалізації брендів. «У Празі ми відкрили Празьку мануфактуру шоколаду, проте шоколад, задля зручності, постачаємо не зі Львова, а з Кракова, тобто перевозимо продукт в межах ЄС, – розповідає Андрій Худо. – А от в Баку відкрили першу на Кавказі Львівську майстерню шоколаду вже із львівською продукцією».

Чому Львівська майстерня шоколаду в Польщі стала Краківською?

«У Кракові ми відкрили три майстерні шоколаду під локальним брендом «Краківська мануфактура шоколаду», і там безпосередньо виготовляємо свою продукцію, – розповідає Андрій Худо. – Видозміна назви продумана, адже туристи, які приїжджають у Краків, хочуть придбати щось, щоб репрезентувало саме це місто. Тому ми вирішили «відмовитися» від власного бренду, задля додаткового смислового навантаження, а, відтак, зміцнення позицій у конкуренції з місцевим польським шоколадом «Ведель» – головним суперником шоколадної майстерні», – каже Андрій Худо. 

Бізнес в Україні – це більші ризики, але й більші прибутки, в Європі – менші ризики, але менші прибутки

З технічної точки зору розвивати бізнес у Польщі нескладно, адже будь-який український підприємець може передати усі свої справи аутсорсинговим компаніям, які вестимуть бухгалтерію, вирішуватимуть питання документації. Головною компетенцією виробника залишається просто створювати продукт, який куплятимуть на інших ринках.

«У порівнянні з Україною в Польщі простіша модель створення бізнесу, адже вона позбавлена зайвої паперової тяганини, незрозумілих вимог та постійних перешкод із боку влади, – зауважує Юрко Назарук. – Наші майстерні шоколаду у Кракові знаходяться у центрі міста, але ми не знаємо, як звати мера та депутатів міської ради тільки тому, що не довелося мати з ними справи, коли відкривали там бізнес. У Львові, як тільки ти плануєш відкривати бізнес, обов’язково з’являється безліч незадоволених серед представників місцевої влади, які намагаються блокувати той чи інший проект».

«Якщо перевести на бізнесову мову цю Юркову формулу, то можна зробити такий висновок: «Бізнес в Україні – це більші ризики, але більші прибутки, в Європі – менші ризики, але й менша прибутковість», – доповнює Андрій Худо.

Вимоги до оформлення вивісок та фасаду кав’ярень у Польщі – суворі, але чітко прописані та зрозумілі

Усі пам’ятають проблемну історію із так званими «шоколадними ваннами» на фасаді Львівської шоколадної майстерні, які, на думку влади, не відповідали вимогам оформлення кам’яниць у центрі міста. «Краківські мануфактури шоколаду» теж знаходяться в історичній частині міста і співвласники мережі «!FEST» зізнаються, що в Кракові доволі суворі вимоги до зовнішнього оформлення кав’ярень, різноманітних закладів, тому дизайн фасаду шоколадної майстерні, порівняно із львівськими закладами «!FEST»,  дещо «скромніший».

«Відмінність у тому, що в Польщі є чіткі правила, які ти розумієш і відповідно до яких ти не можеш зробити по-іншому. Не може прийти начальник відповідного управління і сказати: «Мені це подобається, а це ні». Проблема в тому, що в нас усім щось або подобається, або не подобається. Повний суб’єктивізм: від депутатів до управління. У Польщі ж немає таких понять. Підприємцю дають пакет вимог, він зважує всі «за» та «проти» і думає, чи готовий відповідно до цих вимог створювати бізнес, – розповідає Юрко Назарук. – Для бізнесмена головне – це передбачуваність і зрозумілість правил гри. Тоді, за готовим алгоритмом дій, ти будуєш здоровий бізнес».

Львів – центр крафтового пивоваріння

Міжнародні компанії із просування звичайного пива стрімко втрачають ринок, адже відсоток того, як ринок пивоваріння зміщується у крафтові компанії – шалений. «За цей рік Львів став центром крафтового пивоваріння. Таких технології виробництва, які існують у нашому місті, немає не лише в інших містах України, але й в Чехії та Польщі, – розповідає Юрко Назарук. – У Польщі ж натомість існує контрактне пивоваріння без повноцінного проекту: підприємець, який хоче варити пиво, домовляється з підприємством про виготовлення окремої партії пива за унікальним рецептом».

Вісім найкращих європейських фахівців створювали пивоварню «Театр пива. Правда»

Відтак, набирає обертів і фестівська пивоварня «Правда», яка на цей рік ставить завдання – постачати пиво у якомога більшу кількість країн. Вісім найкращих європейських експертів, представників різних національностей працювало над тим, щоб створити пивоварню «Правда». «Ми розуміли, що в Україні, у Львові є давні традиції пивоваріння, тому саме тут можна зробити добрий старт і виготовляти пиво за унікальним рецептом, яке матиме шанс продаватися у всьому світі»,– каже Юрко Назарук.

Ми пропонуємо світові живе, не фільтроване пиво…

Пиво із крафтових пивоварень має окремий ринок і його не можна зрівняти з тим, що продається у звичайних супермаркетах. Відмінність між крафтовим пивом і звичайним у тому, що в першому випадку пивовар дуже детально слідкує за кожною партією, рецептом, вибирає унікальні інгредієнти. Сама ж технологія виготовлення дуже подібна до тієї, що існує в малих винарнях, де вино відстоюється та проходить постійну дегустацію.

«Тобто існує інша логіка, а відтак і окремий ринок клієнтів, що формують попит на цю продукцію. Таке пиво продають у спеціальних магазинах, ресторанах. Наприклад, у США за одну пляшку крафтового пива доведеться заплатити до 45 доларів, – пояснює Юрко Назарук. – Ми пропонуємо світові живе, не фільтроване пиво, яке проходить подвійне бродіння у пляшці, і може зберігатися декілька років, дозріваючи за прикладом шампанського».

Щоб просувати пиво на європейському ринку – потрібно перемагати на міжнародних конкурсах

Пивоварня «Правда» – це з одного боку ресторанний бізнес а, з іншого – повноцінна пивоварня, з окремою компетенцією та продуктом. Але для того, щоб бути впізнаваним на ринку ЄС, виробник пива повинен отримати певні нагороди у світових конкурсах на краще пиво. Відтак тестові партії крафтового пива, звареного на пивоварні «Правда», («Від Сяну до Дону», «Весна»…) брали участь у європейських конкурсах якості. «У Празі наше пиво здобуло срібло та бронзу, ще одну нагороду отримало на конкурсі у Бельгії, – розповідає Андрій Худо. – Кращі знавці пива проводять дегустацію «насліпо», не знаючи ані бренду, ні виробника, тому сам принцип відбору переможця абсолютно прозорий. Для нас ці перемоги багато означають».

«!FEST» здійснив перший експорт крафтового пива у Польщу

Після участі у таких конкурсах з’являються клієнти, які формують замовлення доволі великих партій. Наступним кроком «!FEST» дає ліцензію на продаж пива дистриб’юторові, а той безпосередньо займається продажами. Сьогодні вже здійснено перший офіційний експорт пива у Польщу. На черзі німецькі та англійські клієнти, які вже здійснили замовлення. У найближчій перспективі – експорт пива у Бельгію, США та Японію.

Найважливіше завдання компанії – просувати власний концепт

Холдинг емоцій «!FEST» активно просуває свої бренди на інші ринки та планує «захоплення світу». На думку співвласників, досягнути рівня світової компанії можна двома шляхами: або ти професіонал в експорті концепції, або ж у експорті продукції.

«Коли з експортом продукції все зрозуміло, то набагато складніше з концепцією, просуванням ідеї, адже на світовому ринку ми конкуруємо з потужними компаніями, – зауважує Андрій Худо.

«Спершу ми робимо проекти у Львові і якщо вони запрацюють успішно тут, починаємо розробляти стратегію поширення на інші ринки. Не важливо у якій формі ти це зробиш: сам, через партнерів, з допомогою франчайзингу. Головне робити все для того, щоб концепт спрацював», – каже Андрій Худо.

Ніхто не придумав нічого кращого зі світом, як ефективна ідея і середовище, де вона народжується

Для охочих вийти на європейський ринок існує два хедлайни: бажати великого і систематично робити кроки. Важливо ризикувати, розробляти нові продукти, тестувати їх, щоб розуміти, які з них мають шанси бути успішними на інших ринках. «Підприємці, які планують експорт продукції, повинні розглядати ринок не просто з категорії Європи, Азії, адміністративного, географічного поділу, а вивчати, як живуть люди в інших країнах, їх сприйняття світу, – каже Юрко Назарук. – ХХІ століття подарувало великі інструменти для цього і ти маєш всі можливості дослідити, кому потрібен твій продукт, адже ніхто не придумав нічого кращого зі світом, як ефективна ідея і середовище, де вона народжується».

Проблема менеджменту – одна з найскладніших

«Над проблемою менеджменту потрібно постійно працювати, адже відбір та організація працівників – це одне із найскладніших питань. Підприємець повинен відбирати таланти на роботу і створити відповідне середовище, яке сприяло б їх розвитку у фірмі, стимулювало до безперервного навчання. Важливо, щоб працівники могли практично розвиватися, розкривати свої сильні сторони та розуміти чітку мотивацію праці, – розповідає АндрійХудо. – Тут ще й спрацьовує принцип динаміки: якщо є постійний рух, компанія і працівники розвиваються, а початок стагнації – це явна ознака занепаду».

Жити у Львові – комфортно, інше питання, що ти повинен тут реалізуватися

«Існує два варіанти: ти можеш знайти роботу, яка буде тобі подобатись і одночасно приносити прибуток, або перейти у категорію підприємців і почати робити бізнес, – каже Андрій Худо. – І коли ти знайшов цей баланс – успішно працювати у комфортному для життя місті – це найкращий варіант.

«Зі Львова не переїжджають через те, що не подобається місто, а тільки з метою пошуку нових перспектив праці. Найбільше щастя – побачити ці перспективи у рідному місті», – доповнює Юрко Назарук. 

Довідка. «!FEST» – це мережа креативних ресторанів та проектів з оригінальними концепціями, заснована у 2007 році у Львові. Першим закладом, відкритим ініціаторами та співвласниками «!FEST» Андрієм Худо, Юрком Назаруком та Дмитро Герасімовим було кафе «Біля Діани на Ринку». Наступний проект «Криївка» приніс великий успіх –  за перший місяць роботи його відвідало більше 50 тисяч осіб. Далі мережа «!FEST» розширилася: «Гасова лампа», «Мазох», «Братванка», «Львівська майстерня шоколаду», «Театр пива. Правда», «Дім легенд»… Компанія активно розвиває бізнес на інших ринках, до прикладу, шоколадні майстерні сьогодні працюють у Кракові, Празі та Баку, а нещодавно в Польщу здійснили перші продажі крафтового пива. Зараз триває етап створення мережі«!FEST republic» (вул. Старознесеньска 24-26), де реалізовують унікальний простір для навчання та відпочинку.

Розмовляла Оксана Лісна

Фото Андрія Поліковського для Tvoemisto.tv