фото: znaj.ua
Як Львів звільнятимуть від сміття і хто за це заплатить?
Незабаром виповниться рік із того дня, коли пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі перетворила вивезення сміття на проблему номер один для Львова. 21-го квітня міська та обласна влада начебто домовилися вирішувати цю проблему разом. Вони оголосили, що полігони Львівської області прийматимуть сміття з обласного центру два роки, поки останній будуватиме сміттєспалювальний завод і новий полігон. Над стратегією працюють досвідчені французькі інженери з компанії Egis, фінансувати його втілення готові кілька міжнародних організацій. Чому ж тоді з багатьох районів Львова не зникає сміття? Чи можна сподіватись на те, що місто дасть раду цій проблемі за два роки? Tvoemisto.tv зібрало всі важливі подробиці та проаналізувало перспективи сміттєвої епопеї.
Що пропонують Львову
Готових рецептів для Львова міжнародні експерти не мають. Інженери компанії Egis коштом французького уряду лише розробляють стратегію. Презентуючи концепцію, керівник проекту Крістофер Раунд говорив лише про орієнтовні плани та строки її втілення.
Йдеться, перш за все, про зміну моделі поводження зі сміттям: створення умов для сортування, аби відходи стали ресурсом, і громадську освіту, адже від поведінки людей залежить цінність цього ресурсу. Остаточного рішення, що саме робити з відходами, поки що немає. Egis розглядає варіанти сортування, компостування, перетворення сміття на паливо та утилізацію на новоствореному полігоні, місце та модель якого також іще не визначені.
«Нам потрібно аналізувати, яка інфраструктура потрібна буде для досягнення цих цілей. Чи ми говоримо про сортувальний завод, сортувальні станції чи інші моделі; як це все має узгоджуватись, яким вимогам повинні відповідати ділянка та обладнання», – пояснив Раунд.
Окремим пунктом є рекультивація Грибовицького звалища. У французькому Марселі так само занедбане звалище рекультивували за п’ять-шість років, і ділянка вже почала зливатися з природою. Цю ж модель застосують у Грибовичах: п’ять років піде на роботу, і ще тридцять років – на спостереження за тим, чи шкодить сміття довкіллю. Щоправда, французи розраховують терміни виконання проекту так, наче роботи вже розпочались, насправді ж поки що цього не сталося.
«Презентація Egis ще дещо сирувата й загальна, але концепція рекультвації та ідея щодо зміни системи поводження зі сміттям у Львові заслуговують на досить високу оцінку», – похвалила французьку компанію голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
На Еко-форумі у Львові вона говорила про те, що місто може робити вже, не чекаючи на будівництво заводу чи полігону: «Треба почати з роздільного збирання сміття у Львові та довколишніх містечках. З’явиться сировина – з’являться й малі підприємства, які будуть її переробляти. Далі питання: полігон, сміттєпереробний завод чи спалювання? Сміттєспалювальний завод, за всього бажання, швидше, ніж за п’ять років, не збудують. Отже, у Львові ще п’ять років не буде потужності для переробки сміття. Значить, по периметру міста треба облаштувати маленькі перевалочні сміттєсортувальні станції».
Читайте також: Французи розповіли, що Львову робити зі сміттям
Міська рада вже визначила п’ять таких місць, але громада проти. Зокрема, мешканці Рясного заблокували створення сміттєсортувальної лінії на території заводи «Сільмаш», турбуючись про безпеку довкілля. В Екоінспекції кажуть, що з ними питання розміщення сортувальних ліній не узгоджували. У мерії ж у підбурюванні протестувальників негласно звинувачують опонентів чинного міського голови. Тетяна Тимочко вважає, що міська влада повинна бути відкритішою у своїх намірах, адже діалог і спільне ухвалення рішень породжує спільну відповідальність за результат.
Хто дасть гроші?
У лютому 2016-го року Львів подав на конкурс проектів «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» за підтримки Європейського інвестиційного банку заявку на загальну суму 75 млн євро: 30 мільйонів — на рекультивацію Грибовицького звалища, 45 млн – на будівництво сміттєпереробного комплексу. Хоча уряд не раз підтверджував, що підтримує львівський проект, невідомо, коли завершиться процедура й яким буде результат.
«Гарантія уряду під цей кредит є, – сказав у коментарі Tvoemisto.tv віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон. – Щойно буде пропозиція у формі проектної документації, будемо починати ці роботи. Але, на превеликий жаль, поки що не визначено місця для будівництва й технології рекультивації». Голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка уточнив, що уряд подав усі необхідні документи, й тепер рішення має ухвалити Європейський інвестиційний банк.
У відповіді на запит Tvoemisto.tv Мінрегіонбуд підтвердив, що підприємство «Львівспецкомунтранс», від якого було подано заявку на конкурс, увійшло до переліку потенційних бенефіціарів та отримало від Міністерства фінансів позитивну оцінку фінансового стану. Це перший етап відбору. Його пройшли 66 заявок на суму 1,3 млрд євро, вчетверо більшу за загальний 400-мільйонний бюджет конкурсу. Отже, кошти отримають не всі.
До 12-го травня відібрані учасники мають подати всі наявні документи щодо своїх проектів. «Інвестиційне техніко-економічне обгрунтування, підготовлене за міжнародними та/або національними стандартами, попереднє ТЕО (дослідження можливостей, бізнес-план); проектна документація, рішення про її затвердження, експертний звіт щодо розгляду проектної документації; оцінка впливу на навколишнє середовище, проведена за міжнародними та/або національними стандартами, попередня оцінка екологічного впливу тощо», — уточнили в Мінрегіонбуді.
План «А» – він же план «Б»
Міська рада, за словами начальниці управління інвестицій та проектів Ольги Сивак, подаватиме на конкурс розробки Egis, розраховуючи на те, що участь міжнародного консультанта збільшує шанси отримати фінансування.
Прикрість у тому, що проект Egis до 12-го травня готовий не буде. Компанія планувала завершити його в жовтні. Тільки 6-го квітня на сесії Львівської міської ради затвердили угоду між ЛМР, Egis та інститутом «Гірхімпром». Як повідомила на сесії начальниця юридичного департаменту Гелена Пайонкевич, за угодою французька компанія є розробником основних технічних рішень щодо рекультивації полігону в Грибовичах та подальших рішень, а «Гірхімпром» адаптує ці рішення до чинних українських нормативів.
«Зараз ми можемо подати тільки дуже попередні документи, – визнає Ольга Сивак. – Ми будемо просити банк і Мінрегіонбуд, щоб вони врахували, що з нами працює серйозний міжнародний консультант. Поки заявку будуть переглядати, Egis доробить стратегію».
У пакеті документів може опинитись проект сміттєпереробного комплексу, який ЛКП «Львівтеплоенерго» замовило у Харківського ПрАТ «Важпромавтоматика». «ТЕО, здається, вже майже готове. Щодо місця – це окреме складне питання. Там забагато політики, ми очікуємо пропозицій від області», – каже Ольга Сивак.
Навіщо «Львівтеплоенерго» знадобився такий проект, прес-служба підприємства пояснює так: «“Львівтеплоенерго” розглядає різні способи зменшення споживання газу та заміщення його альтернативними видами палива. Для цього в розробці є кілька проектів по ТЕО: один із них – це заміщення газу біопаливом, а другий, у зв’язку з ситуацією, що склалася у Львові зі сміттям, – його переробка з можливістю подальшого спалення для заміщення природного газу». За умовами тендеру цей проект має бути виготовлений до 26-го травня.
Дещо прояснилося, коли у своїй презентації Крістофер Раунд назвав одним із можливих компонентів стратегії вирішення системної проблеми спалювання сміття на ТЕЦ. Відомо, що «Львівтеплоенерго» зараз переоформлює свої технічні документи і на ТЕЦ-1, і на ТЕЦ-2.
Начальник виробничого відділу підприємства Олег Торунь пояснив, що воно лише впорядковує технічну документацію в тих межах, які закріплені за ТЕЦ уже сотню років, зокрема виробляє кадастровий номер, якого досі не було. Можна припустити, що наявність оновленої документації потрібна для подальших розрахунків та аналізу щодо можливостей переробляти сміття на ТЕЦ. До того ж, ідеться про міське комунальне підприємство, з яким у міста апріорі злагоджена комунікація.
Львівська ТЕЦ-1 розташована на Новому Львові:
ТЕЦ «Північна» (колишня ТЕЦ-2) на вулиці Пластовій:
Поки вирішується питання фінансування від Європейського інвестиційного банку, мер Львова Андрій Садовий та директор Європейського банку реконструкції і розвитку Шевкі Аджунер 27-го квітня заявили, що разом працюватимуть над вирішенням львівської сміттєвої проблеми.
Як уточнив Садовий, це не заміна, а доповнення до очікуваного фінансування. Але й тут про терміни та суми поки що не йдеться. ЄБРР готовий фінансування сортування сміття та пропаганду цивілізованого поводження з відходами, перші кроки процесу рекультивації Грибовицького звалища та компостування сміття. Тут інвестори також спиратимуться на розробки Egis.
«Наступний етап – ми з міжнародними партнерами готові посприяти будівництву нового полігону. Але для цього потрібно визначитись із ділянкою», – сказав головний банкір представництва ЄБРР в Україні Денис Гайворонський.
Місце майбутнього полігону та заводу – найбільша загадка, хоча без чіткої прив’язки до ділянки неможливий жоден технічний проект, а без технічного проекту не буде інвестування. Про це говорять і експерти, і чиновники, і інвестори.
Пропозицій щодо ділянки чекають від обласної влади, адже, як стверджує Садовий, у межах міста таких ділянок немає. Раніше запропоновані ділянки біля Новояворівська та в Добрянах біля Щирця комісія міськради не схвалила. ЛОДА натомість звинуватила мерію в саботажі.
Тим часом із дня підписання меморандуму між ЛОДА, ЛМР, облрадою та місцевими радами минуло два тижні, й понад третина смітників міста переповнені. В ЛМР кажуть, що прямої угоди з полігонами досі немає, а координація взаємодії між міською владою та полігонами 19 міст, згідно з меморандумом, покладена на ЛОДА.
Підготувала Зоя Красовська
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери