Фото: mesotheliomahelp.org

Фото: mesotheliomahelp.org

Як повернути довіру до суду та до чого тут великий бізнес

1167 0
75% українців не довіряють судам через недосконале законодавство або відсутність верховенства права.

Чому судова реформа має стосуватися кожного, які ключові виклики верховенства права існують, що гальмує реальні зміни в країні і як їх пришвидшити під час дискусії, яку організував медіа-хаб Tvoemisto.tv спільно з Відділенням Асоціації правників України у Львівській області, розповіли юристи, представники бізнесу та дипломати.

Згідно з результатами опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 75% українців не довіряють судам і лише 14 % – їм вірять*.

Більшість опитаних вважають, що судова реформа здійснюється в інтересах політиків та олігархів або ж часто вирішення проблеми заходить в глухий кут. Причини прості – недосконале законодавство або відсутність верховенства права.

Адвокат, голова ради Відділення Асоціації правників України у Львівській області, керівник Школи права УКУ Іван Городиський, який співмодерував дискусію, каже, що за останні п’ять років, відколи триває черговий виток судової реформи, тематика захисту прав власності, рівня поваги до верховенства права, дотримання законності державної влади і ефективного правосуддя досі залишається хіба що на рівні дискурсу правників.

«Бачимо велику кількість громадських активістів, які беруть участь в цьому процесі, спостерігаємо за заявами всеукраїнських асоціацій щодо необхідності створення тих чи інших судових органів чи проведення аспектів реформи, але цілісної інтеграції бізнесу в процесі не має. Це треба змінити », – зазначив адвокат.

Викорінити корупцію, захистити права

Оскільки ми знову на порозі судової реформи, одностайної відповіді, а чи дієва реформа, бути не може, вважає адвокат, Почесний консул Королівства Нідерландів у Львові Андрій Гринчук. Аргументи можна знайти і на одне, і на друге.

«Той, хто хоче довести дієвість судової систему, яка захищає права українця, може навести багато прикладів і системних змін, які відбулися. Зокрема, створення нового Верховного суду, що є новим словом в історії права та української держави. Той, хто вважає, що нічого не змінилося, теж знайде багато аргументів і вони теж будуть не менш вагомими. Тож, позиція в питаннях судової реформи залежить від того, яку роль ця людина зайняла наперед, – вважає учасник дискусії. – Можливо, бізнес і не отримав впевненості, що їх права будуть захищені судом. Але чи суспільство і бізнес зробили крок для того, щоб отримати судову систему, яка захищатиме їх права? Тут дискутувати можна безкінечно…».

Показовим прикладом Андрій Гринчук вважає ситуацію з суддею апеляційного суду Черкаської області Володимиром Пономаренком, якого в серпні 2018 року СБУ затримала під час отримання хабаря у тридцять тисяч гривень. Українські платники податків заплатили судді 869 403 грн, а все тому, що вища рада правосуддя вирішила не звільняти суддю-хабарника, а відправити у відставку зі збереженням усіх привілеїв.

Нагадаємо, суддю звинувачували у тому, що за тридцять тисяч гривень він обіцяв не притягувати до відповідальності водія, якого, за свідченням поліції, спіймали у стані алкогольного сп’яніння.

«Відсутність моральності – одна з причин, чому не довіряють судам», – додав адвокат.

Як бізнес може змінити судову систему

В Україні досить високий рівень толерування корупційних практик, – вважає адвокат, голова Регіональної координаційної ради Західноукраїнського офісу Європейської бізнес-асоціації Антон Подільчак. Із його слів, у багатьох випадках саме бізнес винен у ситуації, в якій сьогодні опинився.

«Замість того, щоб правильно вести бізнес, інвестувати у своїх працівників, кваліфіковану юридичну допомогу, учасники малого, середнього чи великого бізнесу, потрапляючи в халепу, не шукають класичного виходу, а шукають рішення, інвестуючи в нього його. Хоча, зараз тенденції дещо змінюються, що не може не тішити», – зазначив Антон Подільчак, додаючи, що раніше до нього, як до практикуючого адвоката приходили екс-потенційні клієнти, просячи дати їм гарантоване рішення проблеми. Та, зі слів адвоката, у суді це не можливо. Якщо ж будь-хто з адвокатів говорить про стовідсотковий результат, то це майже фантастика.

«Бізнес і соціум повинні дотримуватися простого правила – відмовитися від корупції. Давайте разом виявляти тих, хто зловживає, разом засуджувати через публічну неповагу, виключення їх з певного кола спілкування, громадських рухів, асоціацій. В один день корупцію ми не поборемо, але можна об’єднатися навколо тих, хто не толерує корупцію. І якщо увесь бізнес почне так ставитися до питання корупції, це буде набагато дієвішим, аніж ловити суддів, а потім відпускати», – веде далі експерт.

Під час дискусії Антон Подільчак також наголосив, що вважає Верховий суд тією інстанцією, якій можна довіряти. Мовляв, це ефективний приклад реформування судової системи.

Дорогий суд

Водночас учасники дискусії погодились, що не всі спірні питання повинні потрапляти до суду. Гарним прикладом тому є США, де жодна велика компанія, яка опиняється під тиском правової машини, намагається не доводити справи до суду, бо це – дорого.

«Суд має бути дорогий для тих, хто його програв. Той, хто знає, що не виграє, в суд не піде», – додав Антон Подільчак.

А ось голова комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський вважає, що спроба вирішити питання в суді – це лише проблема бізнесу, а усього суспільства, коли відсутні моральність і відповідальність.

«Для прикладу, підприємець має суперечку з податковою. Він вважає, що заплатив всі податки, а податкова – навпаки. Спільного рішення не має і тоді один або другий йде до суду. Через те, що досудової практики у нас, на жаль, не має, більшість судів перевантажені. І велика вина у цьому самих суддів і адвокатів, – зазначає голова комітету підприємців. – Я ж вважаю, що в суд варто йти, коли іншого виходу не має. Більше того, програш в суді має бути ганьбою для тієї людини, яка пішла в суд і програла».

Правосвідомість потребує часу

Будь-яка реформа вимагає часу і повинна бути системною, наголошує заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень. А однією зі складових цих систем є правосвідомість людей, суспільства і суду, тобто всіх учасників процесу.

«Хорошого суддю, чиновника, адвоката чи поліцейського треба «виховати». Єдині бар’єри, які в нас існують – це ті, що в голові. На різних міжнародних зустрічах неодноразово чуємо, що в Україні є буква закону, тоді як у Європі – дух закону», – каже посадовець.

Із його слів, своє законодавство ми сприймаємо не як вирішення питання, а маніпуляція для його вирішення. А ось про ефективність реформи можна говорити лише після того, як усі зрозуміють, що суд – остання ланка для вирішення спору.

«Кожен за нас має бути свідомим і для кожного корупція має бути не комфортною. Але це приходить з роками, – зазначив учасник дискусії. – Відомо, що найважча дорога починається з першого кроку. Ми вже такий зробили і не один. Тому говорити, що реформа не відбулася – не вірно. У будь-якому випадку, ми йдемо правильною дорогою. Коли з’явилися перші рішення нового Верховного суду, всі були вражені. Зміни були помітні від форми документу і до суті. Але ці рішення подобалися лише середовищу правників, бо більшість їх не читала».

Справді, рішення, які були винесені Верховним судом після його створення, мало торкнулися пересічного громадянина. Проте, зі слів адвокатки, членкині Правління Асоціації правників України Роксолани Костур, є частина реформи, яка навіть не опосередковано стосувалася багатьох громадян і бізнесу. Йдеться про реформу виконання рішень. Створення Інституту приватних виконавців додало певний відсоток до відновлення довіри судової системи.

«Раніше мали жаливу статистику з невиконанням рішень сторонами, боржниками. Зараз ситуація покращилася. На жаль, Інститут приватних виконавців досі не може виконувати рішення, де є стороною держава, – коментує Роксолана Костур і погоджується з думкою, що реформа і зміни потребують часу.

Вона додає, що з корупцією стикається кожен і далеко не лише в судах. Більшість випадків можна спостерігати в побутові – під час сплати дрібних штрафів, купівлі медичних довідок. Проте, якщо кожен член суспільства пам’ятатиме, що його право закінчується там, де починається право іншого, коли буде повага до прав інших, це не лише зможе викорінити корупцію, а взагалі вплине на ситуацію в суспільстві.

«Правова свідомість громадян бажає кращого. У нас є тенденція, коли щось трапилося – йти до суду. У результаті – вони перевантажені. Вражають також позиції позивачів. Здебільшого, вони базуються на емоціях, питаннях принципу тощо. Щодо того, що суд має бути дорогим, то так і є. Відколи підняли ставки судового збору, кількість позивних заяв зменшилася. Більше того, зараз винна сторона має оплатити послуги адвоката», – наголосила адвокатка.

На тому, щоб виховати суспільство і суддів потрібен час зазначила ще одна учасниця дискусії Анна Адамска-Галлант , головна міжнародна експертка з питань правосуддя, Проєкт ЄС «Право-Justice».

«Справді, в Україні суд більше сконцентрований на букві права, а не на духу. Ваші закони дуже деталізовані, все в них передбачено. Але життя не таке і всього охопити не можливо. В Україні ще не має розвинутої системи медіації, альтернативного розвитку спорів. Наразі, суд – єдине місце, куди люди можуть звертатися», – каже гість з Польщі.

Вона зазначила, що за останні 15 років у нас відбулася не одна реформа. По суті, кожна нова влада – це і є нова реформа. Новий Верховний суд працює лише два роки, тому йому треба дати час, аби він себе зарекомендував і показав, що реально може зробити для України.

Досвід бізнесу

На запровадженні механізмів оцінки, моніторингу і контролю за ефективністю державної участі в питаннях правосуддя наполіг під час дискусії заступник директора юридичного департаменту агрохолдингу «Контінентал» Руслан Татаровський.

«Два роки тому Львівська обласна прокуратура взялася за аграріїв Львівщини. Було приблизно 30 однотипних справ, які ті оспорювали договори сільрад на землі померлих. Ми мали три справи і усі виграли. У двох справах були апеляційні інстанції, в одній – навіть касаційна. 90% справ виграли інші аграрії. Тобто, усе закінчилося нічим і прокуратура, замість того, щоб займатися прямою роботою, на це все витратила чимало грошей і часу», – сказав він.

І Анна Адамска-Галлант, і Роксолана Костур зауважили, що справді в Україні перша інстанція дещо нівелюється.

«У вас кожне рішення суду можна подати апеляцію. І не одну. У такому випадку треба переглянути оцінку процесуальних кодексів. Також зауважу, що Верховний суд в європейських країнах розглядає лише справи, які важливі для розвитку системи права. А у вас Верховний суд відкритий і кожна людина має право і необмежений доступ до нього», – наголосила гостя з Польщі.

Щоб правильно реформувати судову систему, державі потрібно запозичити досвід бізнесу. У цьому впевнений ще один гість дискусії – адвокат, регіональний представник Комітету з податкового і митного права Асоціації правників Львівщини Роман Ларіонов.

«Великий бізнес відрізняється від маленького тим, що перший має відпрацьовані чіткі бізнес-процеси. Тому, на реформування судової системи потрібно дивитися як на налагодження бізнес процесу, – пояснив адвокат. – Треба шукати причини, чому 75% українців не довіряють суддям. Можливо, це все через корупцію, можливо, судді приймають непопулярні рішення, а, можливо, рішення суддів не виконуються? Кожен з цих пунктів треба проаналізувати і відпрацювати. Звісно, на це підуть роки. Думаю, що років за 50 ми вийдемо на гідний рівень».

Знання з серіалів

Довіряти чи не довіряти суддям можна лише тоді, коли людина розуміється у роботі того чи іншого органу. Наразі ж, зі слів адвоката, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Адвокатури Львівської області Олега Іванова, пересічні українці мало що знають взагалі про суд і його роботу.

«До нас чи не щодня приходять клієнти, які надивившись серіалів, поспілкувавшись з сусідкою, кумою, братовою, розказують як і що нам варто робити та які листи готувати. Також спостерігаємо шалений попит на корупцію. Позиція така: для чого боротися з життєвими складнощами, щось вчити, відстоювати позиції, якщо можна дати гроші і все. Мало хто справді хоче пройти цю процедуру і йти до кінця. Тому, корупція радше в головах людей, а не в судах», – зазначив Олег Іванов.

Нам потрібна юридична грамотність

Всі сторони судового процесу повинні бути свідомими і грамотними. І без цього ніяк, вважає керівник LvivTech.City Олег Засадний.

«Бізнес зазвичай співпрацює з працівниками, партнерами і державою. З першими ніхто судитися не хоче, бо це не вдячна справа. З партнерами ми підписуємо угоди, де написано, що всі спори вирішуються в переговорах і лише у випадку не досягнення одної позиції подають в суд. Найболючіша це співпраця з державними органами. Тут не має підґрунтя для переговорів, хіба що є приклади асоціації. Я є їх прихильником. Ми, як компанія, що розвиває інфраструктуру, були навіть ініціаторами і партнерами Асоціації західноукраїнських забудовників. Коли розумієш, що йдеш один зі своєю справою, то це виглядає або як корупція, або штовхає одну зі сторін спробувати вирішити проблему. Коли ж у твоїх справах виступає асоціація чи громадська організація, певні питання узагальнюються і дається можливість вирішити питання по суті», – каже Олег Засадний.

Також, з його слів, дуже важливо ще зі школи починати вивчати юридичну грамотність, оскільки часто люди не знають ні про свої права, ні про обов’язки, ані не можуть самостійно написати позивну заяву.

Таку думку підтримала і Роксолана Костур, яка вважає, що коли рівень правової освіченості і свідомості буде вищим, члени суспільства, представники бізнесу будуть менше конфліктувати.

*Опитування на замовлення Центру політико-правових реформ спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва проведили з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України, крім Криму і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Ольга Шведа

Головне фото – mesotheliomahelp.org

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews

 

Реформи без ілюзій