WWF

WWF

Зберегти ліси Карпат. Як «Лісова варта» контролює вирубки

2013 0
Кожен, хто ходить у походи у Карпати, збирає там гриби і ягоди чи просто гуляє лісом, може долучитись.

9 січня Державне агентство лісових ресурсів України на прохання Всесвітнього фонду природи призупинило вирубки карпатських пралісів. Проте ухвалене в Києві рішення ще не означає, що в горах замовкнуть бензопили. Слід постійно дбати те, аби ліс відновлювався, а вирубки не приводили до нищівних екологічних наслідків, наприклад, паводків. Саме цим займається «Лісова варта» – один із проектів Всесвітнього фонду природи (WWF), створений у 2016 році за підтримки Фінського фонду місцевого співробітництва.

Раніше проект діяв у межах Київської та Львівської областей, проте з 2017 року за сприяння Лісової служби США його розширили до Карпатського регіону.

На «Лісовій зустрічі» у Львові волонтери та активісти розповіли про головні проблеми лісового господарства, про те, як можна контролювати незаконні та недоцільні вирубки лісу, а також як долучитись до команди «Лісової варти». Такі зустрічі заплановані ще в трьох обласних центрах Карпатського регіону – Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях.

Ліси є одним із пріоритетів Всесвітнього фонду природи. В Україні він разом із Фондом Міхаеля Зуккова займається пошуком та збереженням найцінніших лісів – пралісів та старовікових лісів, а також забезпеченням сталого менеджменту лісу.

– Ми вчимо людей виявляти та фіксувати основні порушення вирубок лісу. Про неправомірну діяльність свідчать відсутність меж вирубок та розпізнавальних знаків, які вказують, хто і для чого рубає дерева; сплав деревини потоками (трилювання лісу), внаслідок якого у воду потрапляють паливно-мастильні матеріали і рештки лісу, а також засмічення лісосік, – розповідає Богдан Вихор, кандидат біологічних наук та Координатор волонтерів Львівщини проекту «Лісова варта». – Восени та навесні, коли добра погода та можна виїхати у ліс, ми проводимо дводенні тренінги для активістів. Розповідаємо про базові порушення та що робити після їх виявлення, наприклад, як правильно написати звернення у державні органи або як відстежити за номером машини, чи законно вона перевозить ліс. Охочих навчатись багато, тому ми відбираємо учасників на основі їхніх мотиваційних листів.

Читайте також: Рубати розумно, продавати прозоро. Що відбувається з лісами Львівщини

– «Лісова варта» співпрацює з науковцями Лісотехнічного університету у Львові, лісовпорядниками із різних регіонів України, з експертами FSC-сертифікації (Forest Stewardship Council – Лісова опікунська рада) та іншими фахівцями, – каже Богдан Вихор. – Налагоджуємо контакти з природоохоронними територіями України. Національні парки, заповідники чи ландшафтні регіональні парки повинні особливо ретельно дотримуватися природоохоронного законодавства, адже вони відповідальні за збереження лісів у першу чергу.

Богдан Вихор відповідає за діяльність волонтерів у Львівській області. На сторінці у Facebook Богдан анонсує виїзд на проблемну лісову ділянку і просить долучатися до події. Часто активні громадяни самі фіксують порушення – надсилають фотографію із геотегом. З таким фото працює GIS-експерт, який визначає, у якому саме кварталі та виділі (система поділу територій на окремі ділянки) лісгоспу розташована ділянка. Після ідентифікації «вартові» шукають інформацію про ділянку на офіційних сайтах державних підприємств або надсилають офіційні запити. Якщо даних немає, то, скоріш за все, вирубка зроблена незаконно.

Читайте також: Рубати, щоб заробляти. «Лісова варта» перевірила буковий ліс під Львовом

– Якщо є порушення, ми звертаємось до Державної екологічної інспекції, просимо перевірити діяльність лісового господарства та вжити заходів, – каже Богдан Вихор. – Нещодавно у Львівському державному лісгоспі посеред букового лісу ми знайшли склад шин. Ми написали офіційний лист у Держлісгосп – ділянку почистили, сміття утилізували. Ще один приклад: в околицях Львова мешканці приватних новобудов використовували прилеглий ліс як звалище: вивозили туди будівельне сміття. Після нашого звернення Львівський лісгосп прибрав ділянку та поставив шлагбаум.

– У «Лісову варту» приходять люди, які зазвичай вже мають вищу освіту та розуміють, чого вони хочуть у житті, – розповідає Андрій Плига, координатор волонтерів в Україні. – Завдяки активістам у Київській області у вікових дібровах знайшли орхідеї, які є червонокнижними рослинами. Ми домоглися вилучення із планів рубок десяти гектарів, проте доля ще вісімдесяти гектарів досі не вирішена.

– Кожен, хто ходить у походи у Карпати, збирає там гриби і ягоди чи просто гуляє лісом, може долучитись до «Варти», – каже Марічка Закалюжна, координаторка з комунікацій лісового напрямку WWF. – Торік незаконно рубали ліс на території лісогосподарського підприємства «Галсільліс». Збитки становили 1,6 мільйона гривень. У лісах біля Галівки ми натрапили на близько ста самовільно зрубаних дерев. Інспектори Державної екологічної служби обстежили лісосіки та внесли кожне дерево у відомість. Один із наших волонтерів уже рік інформує нас про ситуацію, а учасники «Лісової варти» є заявниками у судовій справі.

Учасники «Лісової варти» намагаються пояснити, що ліс потрібен не лише для того, щоб заробити гроші сьогодні, що ліс – це майбутнє. Внаслідок масштабних вирубок в Карпатах збільшилась кількість паводків та селів. Якщо засаджувати ліси невідповідними видами дерев, то вони просто не зможуть виживати. У Сколівському районі зараз масово сохне смерека – мертвий ліс. Деревам важко боротися проти шкідників, до яких корінні ліси мають імунітет.

– Проект з ідентифікації і захисту старовікових лісів та пралісів в Українських Карпатах триває з серпня 2016 року, – розповідає Анатолій Смалійчук, кандидат географічних наук, представник Фонда Міхаеля Зуккова в Україні. – З української сторони партнером є Дунайсько-Карпатська програма WWF. Проект фінансований міністерством довкілля Німеччини. На основі лісовпорядних матеріалів відбувається відбір потенційних  ділянок, а далі фахівці перевіряють їх на відповідність критеріям.

WWF в Україні разом з Інститутом екології Карпат НАН України, Науково-дослідним інститутом гірського лісництва та іншими організаціями розробили методику ідентифікації пралісів і старовікових лісів. Якщо ділянка не відповідає лише одному критерію, вона може бути ідентифікована не як праліс, а як старовіковий ліс. Якщо є декілька проблем, наприклад, сліди промислової заготівлі грибів та ягід, випасання худоби чи більше п’яти пеньків на гектарі, або якщо площа кластеру менше 20 гектарів, територія буде вилучена із списку пралісів повністю.

Минулого Верховна Рада ухвалила Закон про праліси, але, щоб він запрацював, потрібні підзаконні акти, зокрема методика ідентифікації старовікових лісів та пралісів, затверджена Міністерством екології. Ділянки, ідентифіковані в межах проекту, можуть отримати статус пам’яток природи, на яких будь-яка господарська діяльність буде заборонена.

– Загальна площа ідентифікованих ділянок у межах Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей становить понад 90 тисяч гектарів, – каже Анатолій. – У Львівській області є лише 2000 гектарів потенційних ділянок. Подивитись, де розташовані такі ліси, можна на карті «Старовікові ліси та праліси Українських Карпат».

Анатолій Смалійчук наголошує, що недостатньо створити природоохоронний об’єкт. Його потрібно в розумних межах капіталізувати, щоб він міг приносити дохід місцевому населенню. Коли люди будуть свідомими того, що ліс може приносити не лише одноразову користь, що його не потрібно рубати, а варто зберігати і показувати, тоді охорона пралісів та старовікових лісів буде ефективною.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Текст і фото – Катерина Москалюк