фото: Назарій Юськів

фото: Назарій Юськів

Зробити Львів столицею знову. Навіщо міськраді ще один інститут

3451 0
Інститут стратегії культури має запрацювати у жовтні. Він має п’ять важливих завдань, одне з яких – зробити, аби Львів 2024 року став Європейською столицею культури.

29 червня депутати Львівської міської ради прийняли ухвалу про створення Інституту стратегії культури – комунальної установи, яка організовуватиме втілення стратегії культури та займатиметься моніторингом її виконання. Установа буде підпорядковуватися департаменту розвитку Львівської міської ради. Саму стратегію культури (текст можна прочитати тут) ухвалили минулої сесії, 8 червня. Як і коли повноцінно запрацює інститут та якими будуть його першочергові завдання, Tvoemisto.tv запитало в ідейних натхненників  проекту – директора Інституту міста Олександра Кобзарева та депутатки міської ради Юлії Хомчин.

Поки що Інститут стратегії культури існує лише на папері: структури працівників чи статуту в новоствореної установи ще немає. Як зазначає Юлія Хомчин, їх мають затверджувати на наступних засіданнях міської ради, які відбуватимуться вже після депутатських канікул – із кінця серпня.

«Ініціативна група Інституту й людей, які розробляли Стратегію культури, включно з керівником департаменту розвитку Наталією Бундою та заступником мера з питань розвитку Андрієм Москаленком, уже напрацьовують усі ці речі – статут, структуру, штатний розпис тощо. Це все – логічні наступні кроки після ухвали про створення Інституту», – пояснює вона.

Директора Інституту буде обирати керівник департаменту розвитку через конкурс. За словами Юлії Хомчин, окрім директора, до складу Інституту має увійти бухгалтерія, а також координатори п’яти головних векторів роботи установи.

Читайте також: Площа Митна і Фабрика повидла. Як ревіталізують громадські простори Львова

З минулого року, окрім двох міст із країн ЄС, на звання Культурної столиці Європи може претендувати одне місто з-поза меж Євросоюзу. Тому першим та пріоритетним вектором роботи Інституту є подання такої заявки від Львова на 2024 рік.

«Єврокомісія має оголосити конкурс, а ми – подати аплікацію, тобто сформувати концепцію, визначити, з чим ми можемо претендувати на це звання, – пояснює Юлія Хомчин. – Для цього ми маємо зібрати представників різних культурних середовищ, лідерів громадської думки, представників громадських організацій тощо».

Вона зауважує, що Львів уже має певний досвід у цьому, адже у 2011 році подавався на звання Культурної столиці-2016 разом із Любліном. Окрім того, коли Вроцлав отримав цей титул, у його рамках було втілено Місяць львівської культури в місті, який був дуже високо оцінений.

Другий вектор роботи Інституту – формування муніципального фонду культури. Це передбачає фіксацію певного відсотка з надходжень до міського бюджету від акцизного збору з продажу алкоголю та тютюнових виробів на потреби культури.

Читайте також: «Майстерня міста»: 4 проекти, що змінюють спальні райони Львова

Третій напрямок – стратегування установ культури, які підпорядковуються управлінню культури міської ради. «Інститут має взяти на себе роль розробника стратегій, бути таким собі консультантом, – пояснює Олександр Кобзарев. – Кожна з культурних установ має розуміти, для чого вона існує, що робить, який результат має забезпечити, а також яким чином це має поєднуватися із загальною стратегією культури в місті».

Конкретні плани роботи в цьому напрямку будуть визначатися вже після фактичного створення Інституту. За словами Кобзарева, з деякими установами буде працювати набагато простіше, аніж з іншими, оскільки вони свої стратегії вже почали втілювати самостійно. Йдеться, перш за все, про перетворення бібліотек у медіатеки.

«У нас є надзвичайно успішний проект – медіатека на Мулярській. Думаю, що саме її модель буде основою під час переформатування інших бібліотек, – говорить Кобзарев. – Там є місце і для бібліотеки в класичному розумінні, і зали, де проходять різні заходи. Ми маємо залучити якомога більше людей – зробити ремонт, поставити комп’ютери та іншу техніку, створити простір, де можна було б збиратися й проводити якісь події».

Четвертий вектор – проведення Конгресу (або Форуму) культури у форматі бієнале. «Його ідея – забезпечити комунікацію не лише між львів’янами, які займаються питаннями культури, а й приїжджими людьми з усієї України», – пояснює Олександр Кобзарев. Форум культури заплановано провести у 2018 році. За основу, скоріше за все, візьмуть формат Конгресу культури Східного партнерства, який відбувся у Львові позаторік.

Пятий напрямок діяльності Інституту – найбільш стратегічний. Це є, власне, реалізація Стратегії культури. Тут, на думку Кобзарева, першочергово варто звернути увагу на долучення мешканців до культурних процесів.

«Одна з найбільших проблем, які ми визначили, – величезний розрив між творцями культурного продукту та споживачами, – розповідає він. – Культура має бути не тільки у центрі Львова – більше креативних просторів має виникати в усіх районах міста. Тоді людина, прокидаючись у суботу вранці і плануючи свій день, матиме опцію піти не лише в торгово-розважальний центр, а й на якусь виставу чи майстер-клас, долучитися до якогось філософського або дискусійного клубу».

Також одне із важливих завдань Інституту стратегії культури, за словами Кобзарева, – стимулювання будь-якого спілкування: «Як показують соціологічні дослідження, нові культурні ідеї виникають на перетинах різних думок, спільнот, мистецтв. Тут не треба вигадувати ровера – є світові перевірені технології: коворкінги, креативні простори. Навіть площі чи сквери – це не лише місця для прогулянок чи відпочинку, а й для комунікації у тому числі».

За прогнозами Юлії Хомчин, Інститут має повноцінно запрацювати в жовтні. «Зараз ми перебуваємо на стартовому етапі, – говорить Олександр Кобзарев. – Ми оприлюднили загальне бачення того, як би мала розвиватися культура у Львові. Далі все залежить від Інституту стратегії культури».

Анна Журба

Міські акценти