Фото: multimedia.journalism.berkeley.edu
Огляд законодавства підготовано юридичною компанією HD Partners.
1. Порядок і строки розгляду роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об’єднанням організацій роботодавців вимог найманих працівників, профспілки.
Даним порядком розширено термінологічний словник. Окрему увагу приділено моменту виникнення колективного трудового спору. Про його виникнення профспілка зобов’язана у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та НСПП.
2. Порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок.
Національна служба посередництва і примирення затвердила нове Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок.
Більшість норм дублюються зі старого положення, затвердженого наказом від 07.07.2008 № 84.
Серед нововведень:
1. Поява в новому Положенні випадків припинення повноважень осіб, які входять до складу органу, уповноваженого найманими працівниками на представництво у колективному трудовому спорі. Ними є:
самовідвід;
невиконання особою, яка обрана повноважним представником, обов’язків перед стороною колективного трудового спору, яку вона представляє;
звільнення особи, яка раніше виступала повноважним представником у колективному трудовому спорі;
смерть або оголошення найманого працівника, який раніше був обраний повноважним представником, померлим;
перебування у складі ЗСУ;
захворювання, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до примирних процедур протягом тривалого часу;
перебування сторони у тривалому службовому відрядженні.
2. У роботі загальних зборів найманих працівників може брати участь роботодавець та об’єднання роботодавців.
3. Про строки позовної давності, що застосовуються до трудових спорів.
Розглядаючи питання щодо строків позовної давності, які застосовуються до трудових спорів, Міністерство соціальної політики нагадало, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
4. Скасовано заяви
Податківці скасували дію наказу ДПА від 10.05.2011 № 245, яким було затверджено форми заяв:
- на одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;
- про внесення змін та/або доповнень до виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями переліку електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій);
- на одержання ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями (сидром та перрі без додання спирту), тютюновими виробами;
- на одержання ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
5. Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не переносяться
Розглядаючи питання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС зазначила, що реєстрація податкових накладних у Реєстрі здійснюється платником ПДВ не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Якщо 15-ий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, то терміни реєстрації податкових накладних в Реєстрі не переносяться.
6. Затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної
Міністерство фінансів України наказом від 22.09.2014 N 957 затвердило форму податкової накладної та порядок її заповнення. Податкова накладна заповнюється державною мовою та складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
7. Затверджено форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок його ведення.
Міністерство фінансів України наказом від 22.09.2014 N 958 затвердив форму реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також Порядок ведення зазначеного реєстру. Як і раніше Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники ПДВ, в електронному вигляді та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.
8. Про узагальнення судової практики ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок.
Щодо оскарження наказів про призначення перевірок у судовому порядку
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У листах ВАСУ від 27.07.2010 р. N 1145/11/13-10 та від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10 (містять роз'яснення положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") висловлена правова позиція відносно того, що видання керівником податкового органу наказу про проведення перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято таке рішення. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 КАС України та, відповідно, правомірність останнього може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вказана позиція ВАСУ з моменту набрання чинності Податковим кодексом України (далі - Кодекс) залишилася незмінною.
Щодо оскарження у судовому порядку акта перевірки, його висновків, а також дій щодо їх складення
ВСУ зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта .
Враховуючи викладене, ВСУ виходить з того, що акт перевірки, його висновки, а також дії щодо їх складення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
ВАСУ, підтримуючи вказану позицію, зазначає, що висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу.
Щодо впливу процедурних порушень, допущених працівниками контролюючих органів під час проведення перевірки, на правомірність винесених за їх наслідками податкових повідомлень-рішень
ВАСУ виходить з того, що правові наслідки процедурних порушень, допущених під час проведення виїзних (документальних та фактичних) та документальних невиїзних перевірок, є різними.
Судова практика ВАСУ у справах щодо оскарження наказів про призначення документальних виїзних та фактичних перевірок враховує правову позицію ВСУ, висловлену в постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Як визначив ВСУ, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Статтею 79 Кодексу регламентовано порядок проведення документальних невиїзних перевірок.
Норми, що регулюють порядок та підстави проведення цих видів перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Натомість, такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків у цьому процесі. Позапланова невиїзна документальна перевірка згідно з пунктом 79.2 статті 79 Кодексу проводиться на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про призначення перевірки та інформації про дату початку та місце проведення перевірки.
При цьому дотримання зазначених умов, а саме відправлення відповідного листа, достатньо для початку перевірки. Факт отримання платником податків відповідного повідомлення не є необхідним для виникнення в контролюючого органу права на проведення невиїзної перевірки .
З урахуванням викладеного та враховуючи відсутність процедури допуску до невиїзних перевірок, платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення шляхом недопуску до такої перевірки.
З огляду на це, на думку ВАСУ, у судовому порядку може розглядатися питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.
При цьому ВАСУ виходить з того, що процедурні порушення, допущені під час призначення та/або проведення невиїзної перевірки контролюючим органом, не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.
Так, сам по собі факт скасування наказу на проведення невиїзної перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за умов доведеності фактів порушень податкового законодавства особою, що перевіряється .
9. Державна реєстрація договорів комерційної концесії (субконцесії)
Державна реєстрація договору комерційної концесії проводиться: після державної реєстрації (включення) правоволодільця/користувача в (до) Єдиному(го) державному(го) реєстрі(у).
Державна реєстрація договору комерційної субконцесії - після державної реєстрації договору комерційної концесії в Єдиному державному реєстрі.
Державна реєстрація змін та про розірвання договору комерційної концесії (субконцесії) - після державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії) в Єдиному державному реєстрі.
Державна реєстрація договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання проводиться державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - державний реєстратор) в Єдиному державному реєстрі незалежно від місцезнаходження/місця проживання сторін договору.
Порядок:
- прийняття документів;
- перевірка комплектності документів;
- реєстрація заяви у базі даних Єдиного державного реєстру;
-перевірка документів;
- внесення запису до Єдиного державного реєстру;
- видача витягу з Єдиного державного реєстру .
За проведення державної реєстрації договору комерційної концесії плата не справляється.
Вимоги до документів:
Документи, що подаються для державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання, повинні відповідати таким вимогам:
1) заява та договір комерційної концесії (субконцесії), договір про внесення змін до цього договору, договір про його розірвання повинні бути викладені державною мовою;
2) текст заяви та доданих до неї документів повинен бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
3) прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю;
4) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
5) електронні документи повинні бути оформлені згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису;
6) договір комерційної концесії (субконцесії), договір про внесення змін до цього договору, договір про його розірвання, що оформлюються у вигляді електронного документа, засвідчуються електронними цифровими підписами сторін договору. Інші електронні документи засвідчуються електронним цифровим підписом заявника;
7) відскановані документи, які подаються в електронній формі через Реєстраційний портал, повинні бути придатні для сприйняття їх змісту людиною та повинні мати:
формат зображення: чорно-біле;
роздільну здатність: 150 х 150 точок на дюйм;
глибину кольору: 4 біти;
формат готового файла: компресований багатосторінковий TIFF.
Документи, які містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;
8) документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи, та документ, що підтверджує право правоволодільця на об'єкт права інтелектуальної власності, виданий компетентним органом іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
9) у разі подання заяви та доданих до неї документів поштовим відправленням підпис заявника на заяві, копії документа, що підтверджує реєстрацію іноземної особи як суб'єкта підприємницької діяльності в державі її місцезнаходження, копії документа, що підтверджує право правоволодільця на об'єкт права інтелектуальної власності, та копії документа, що посвідчує повноваження представника, засвідчуються нотаріально;
10) судове рішення повинно бути таким, що набрало законної сили;
11) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому порядку;
12) якщо заява подається від імені юридичної особи, підпис її уповноваженого представника скріплюється печаткою.
Документи для державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання на вибір заявника подаються:
- особисто заявником;
- поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення;
- в електронній формі через Реєстраційний портал.
Для державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання подаються такі документи:
1) договору комерційної концесії:
заява згідно з додатком 1 до Порядку;
договір комерційної концесії;
копія документа, що підтверджує реєстрацію іноземної особи як суб'єкта підприємницької діяльності в державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі, якщо одна зі сторін договору зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в іноземній державі;
копія документа, що підтверджує право правоволодільця на об'єкт права інтелектуальної власності;
копія документа, що підтверджує повноваження представника, - у разі подання документів уповноваженим представником;
2) договору комерційної субконцесії:
заява згідно з додатком 1 до Порядку;
договір комерційної субконцесії;
документ (договір, рішення, протокол, лист тощо), що підтверджує погодження правоволодільцем умов надання користувачем субкористувачу права користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або їх частиною, - у разі, якщо такі умови не визначені договором комерційної концесії;
копія документа, що підтверджує реєстрацію іноземної особи як суб'єкта підприємницької діяльності в державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі, якщо одна зі сторін договору зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в іноземній державі;
копія документа, що підтверджує повноваження представника, - у разі подання документів уповноваженим представником;
3) договору про внесення змін до договору комерційної концесії (субконцесії):
заява згідно з додатком 2 до Порядку;
договір про внесення змін до договору комерційної концесії (субконцесії);
копія документа, що підтверджує повноваження представника, - у разі подання документів уповноваженим представником;
4) договору про розірвання договору комерційної концесії (субконцесії):
заява згідно з додатком 3 до Порядку;
договір про розірвання договору комерційної концесії (субконцесії);
копія документа, що підтверджує повноваження представника, - у разі подання документів уповноваженим представником.
Заявник під час особистого подання документів пред'являє:
документ, що посвідчує його особу;
документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи як суб'єкта підприємницької діяльності в державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі, якщо одна зі сторін договору комерційної концесії (субконцесії) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в іноземній державі;
документ, що підтверджує повноваження представника, - у разі подання документів уповноваженим представником;
документ, що підтверджує право правоволодільця на об'єкт права інтелектуальної власності, - у разі реєстрації договору комерційної концесії.
На паперових копіях документів, що подані для державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання, проставляється відмітка "згідно з оригіналом" із зазначенням дати та підпису державного реєстратора.
Порядком визначені підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій.
Інші розділи Порядку присвячені таким питанням:
внесення до Єдиного державного реєстру запису на підставі судового рішення;
доступ до відомостей про держреєстрацію договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання;
надання відомостей з Єдиного державного реєстру на запити органів державної влади у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.
10. Визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів
Відтепер у ЄДР вноситиметься інформація про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи та структуру власності засновників приватних підприємств.
До Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» замість терміну «контролер» вводиться термін «кінцевий вигодоодержувач юридичної особи». Ним є «фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі».
Закон передбачає внесення змін до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з новою редакцією, відтепер до Єдиного державного реєстру буде вноситися інформація про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи та структуру власності засновників - юридичних осіб (крім політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій), яка дає можливість встановити власників істотної участі цих юридичних осіб.
Повний текст. Цей Закон набирає чинності 25.11.2014
11. Працюємо без печаток
З 30 жовтня наявність печатки для юридичної осіб є не обов'язковою. Це передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». Обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Також передбачено скасування необхідності проставлення відтисків на цілому ряді документів, що подаються до державних органів.
Законом також передбачено:
Скасування реєстраційного збору за проведення держреєстрації юридичної особи та фізичної особи-підприємця;
Здійснення державної реєстрації юросіб і фізосіб-підприємців в електронній формі без обов'язкового використання електронного цифрового підпису, з застосуванням інших способів ідентифікації особи заявника;
12. Деякі питань спадкування (проект закону)
Законом спрощено процедуру оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно (насамперед, у сільських населених пунктах) шляхом надання відповідних повноважень органам місцевого самоврядування. Окрім цього, законом також скасовується обов’язкове проведення оцінки майна у випадках спадкування майна спадкоємцями першої та другої черги за законом та за правом представлення, а також у випадку спадкування спадщини, яка оподатковується за нульовою ставкою податку.
Послуги щодо оформлення спадщини та реєстрації спадкоємцями права на успадковане ними нерухоме майно стануть більш доступними для громадян, часові та грошові витрати громадян на оформлення права на спадщину та реєстрацію права на успадковане нерухоме майно зменшаться. Також закон дозволить органам місцевого самоврядування у сільських населених пунктах надавати необхідні послуги мешканцям цих населених пунктів, покращивши комфортність проживання у сільській місцевості тощо.
13. Закон України про прокуратуру (проект закону)
Законодавчим актом визначено правові засади організації прокуратури України, систему прокуратури, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему і загальний порядок забезпечення діяльності прокуратури. Зокрема, буде сформовано трирівневу систему органів прокуратури:
Генеральна прокуратура України;
регіональні прокуратури;
місцеві прокуратури.
Ліквідуються спеціалізовані прокуратури (транспортні, природоохоронні), а також міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно.
На прокуратуру покладено такі функції:
підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Прокуратура позбавляється функції загального нагляду.
Запроваджується особливий порядок призначення прокурорів на посаду та звільнення їх з посади; значно розширено повноваження прокурора для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді; визначено підстави та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів; запроваджується система органів прокурорського самоврядування тощо.
Підготувала юрист Роксолана Данилко
