Автор проекту «Створи себе заново» Олеся Новікова розповідає про 4 стани, які призводять до ліні і про те, як її побороти, пише сайт Клубер.
Насправді все з точністю до навпаки. Якщо ви бачите «косяки», які гальмують ваш розвиток, але не можете нічого з ними зробити – ви нічим не відрізняєтесь від загальної маси населення. Ви її типовий представник. Іноді визнати себе частиною чогось безмежно сірого дуже корисно, щоб ніколи більше не залишатися в цьому стані і постійно рухатися вперед. Адекватна людина розуміє, що потрібно робити, щоб апатії не було і знає причини, які приводять її в цей стан, але тільки одиниці здатні змінити свої власні звички і щоденні дії.
Як побороти свою лінь?
Для початку корисно зрозуміти, що ліні не існує. Так, ви не помилилися, а я не «описалась»: такого явища як лінь не існує. Тому будь-яка спроба боротися з лінню більше схожа на битву з вітряками.
Немає бажання займатися обраною справою? Не хочеться вставати вранці? Постійно спізнюєтеся? Не доводьте справи по кінця? Руки опускаються? Не можете себе змусити? Втрачаєте ентузіазм?
Це наслідки, але не причини.
Ліні не існує, зате цілком реальні такі стани:
- нелюбов до того, що робиш
- енергетичний спад
- відсутність поточної цілі і, як наслідок, енергетичний застій
- відсутність масштабного бачення і, як наслідок, нерозуміння «навіщо воно мені потрібно».
Кожне з цих явищ має симптоми, які ми звикли називати лінню – не хочеться робити і руки опускаються, але лікуються вони абсолютно різними засобами. Не улюблена справа, наприклад, в корені відрізняється від відсутності масштабного бачення. У першому випадку – треба міняти діяльність, у другому – залишатися у своїй справі, але замахнутися на більше.
Вилікуйте причину і симптоми пройдуть самі собою – це універсальний закон природи. І навпаки – спроба боротися з наслідками дає тільки короткочасний ефект. Можна скільки завгодно пити аспірин з пустопорожніх розваг, їхати у відпустку, забуватися в алкоголі, речовинах або йога-ретрітах, але все це буде давати тільки короткочасні радісні перепочинки, а тотальна нудьга і лінь до щоденного процесу будуть завжди повертатися і з кожним разом все частіше і частіше, поки причини залишаються у вас всередині.
- Я не можу вставати рано вранці, – кажуть мені.
- Але якщо завтра, ви їдете у навколосвітню подорож в команді однодумців, де впродовж року треба буде вставати рано вранці – то як? Поїдете? Будете вставати? (причому вам це буде в радість, якщо така поїздка – те, про що ви мріяли)
Розглянемо кожен зі станів окремо:
1. Лінь як наслідок заняття не улюбленою справою
Заняття, яке не любиш, безглузда справа, дурні дії чи ті, які протирічать вашим внутрішнім нормам викликають не просто лінь, а включають внутрішнє блокування. Руки в буквальному сенсі не піднімаються. Чим вищий рівень усвідомлення, тим складніше жити без сенсу.
- У чому сенс усвідомленого життя?
- Сенс життя в тому, щоб вибрати свій власний сенс і слідувати йому.
Мало відмовитися від загальноприйнятих норм. Дуже мало «взяти і звільнитися» – треба вибрати свою власну справу, свій сенс і віддатися йому, а то доведеться дізнатися, що підвішений стан нічим не кращий за рамки суспільства.
Люди часто кажуть: Я пішов з ненависної роботи. Я – герой. Мені в даному випадку, завжди хочеться відповісти: Друже мій, ти станеш героєм, коли знайдеш близьку по духу справу і будеш мати достатньо терпіння їй слідувати.
Сам факт, що ви залишили заняття, яке вам нелюбе, не позбавить вас від ліні та інших апатичних станів. В цей момент почнеться найскладніше: зрозуміти, що себе неможливо знайти, себе можна тільки створити і свою справу неможливо знайти, але можна вибрати те, що подобається і почати це р-о-б-и-т-и. Причому робити з душею.
Люди бояться вкладати свою душу. Бояться віддавати. Спочатку хочуть, щоб їх полюбили або щоб справа, якимось чином одразу їх наповнила, а тільки потім вони готові віддавати. Але на перспективу так не працює. Природа нам чітко показує: по весні посієш, по осені пожнеш. Ті, хто не сіє, або у кого не вистачає терпіння доглядати за своїми саджанцями до осені, нічого не пожинають.
Спокійна любов до справи (яка не має ніякого відношення до швидкорозчинної ейфорії) деколи приходить через час, разом з першими результатами, коли за плечима залишається подолання власних страхів і відкриваються нові горизонти можливостей.
2. Лінь як наслідок енергетичного спаду
Енергетичний спад – зовсім інша причина виникнення симптомів ліні і може з'являтися навіть у найбільш приємному процесі. Ви втомилися, перевтомилися, ваші сили пішли на спад, руки опускаються, ви починаєте замислюватися: «а чи ту справу я вибрав?». З'являються муки творчості та інші самокатування, тоді як вам необхідно просто відпочити, відновити сили і циркуляцію енергії у вашому фізичному тілі.
Перше що важливо зрозуміти – енергетичний спад може бути навіть в найбільш улюбленому процесі і це не означає, що треба все кидати і кидатися в нову справу, в надії, що там буде одна «суцільна любов».
Причини спаду? Втома, як моральна, так і фізична. Вихід – відпочинок і перезавантаження. Тут якраз-таки важливо розуміти роль харчування і фізичної активності, які впливають на наш тонус.
Якщо ви діагностуєте у себе енергетичний спад, перше, що треба зробити – відновити сили за допомогою відпочинку і не приймати ніяких рішень в такому стані. А далі, ваше завдання звести такі спади до мінімуму – тобто внести спорт, здорові веселощі і правильне харчування в свій щоденний раціон.
3. Лінь як наслідок відсутності поточної мети
Стояча вода тухне. І цим все сказано.
Те ж саме відбувається з вашою енергетикою: коли вона не має чітко спрямованого русла, то просто застоюється всередині, викликаючи всі ці неприємні стани – хочеться спати, коли ви не втомилися, хочеться їсти, коли ви не голодні тощо. Це дуже бридко, але і до цього звикаєш.
М'язи, які не використовуєш, атрофуються і потім потрібна колосальна праця, щоб їх розворушити і повернути в тонус. Те ж саме стосується вашої внутрішньої сили, яка без використання починає віддавати душком. Звичайно, в такому стані вам багато чого лінь.
Тут все залежить від рівня занедбаності ситуації, але, в глобальному сенсі, вихід буде завжди один – світла мета, яка стрепене ваше єство. Причому, саме поточна мета, до якої ви можете почати рухатися вже зараз, а не колись потім. Адже зараз – це все що у нас є.
Ті, хто все життя чекає на велику мету, що підірве їм голову, схожі на приречену 30-річну незайману, що очікує принца. Дійдіть спочатку своїми ногами до будь-якої, нехай навіть невеликої мети. А потім замахнемося на більше.
Схудніть. Заробіть мільйон (для початку гривень). Подивіться на світ. Відкрийте свій бізнес. Зв'яжіть гачком чохол для мерседеса. Зробіть що-небудь і доведіть це до кінця. Це – єдиний спосіб дізнатися на практиці, що в цьому житті, все реально і простіше, ніж здається.
4. Лінь як наслідок відсутності масштабного бачення
Якщо ви займаєтеся справою, яка вам цікава, і досить швидко в ній прогресуєте – заробляєте перші гроші, отримуєте перше визнання і так далі – то вам просто необхідне масштабне бачення, щоб продовжувати розвиватися.
Ви виросли з дитячих штанців, пора дорослішати і пора виробляти апдейт своїх власних цілей. Якщо раніше покупка машини та певна сума в місяць вам здавалися «ого-го-го», то коли вони у вас з'являються, стає очевидно, як це мало. Так, саме мало і ні на що не вистачає. Можна, звичайно, вдаритися у «позбавлення від его і породжуваних ним бажань», а можна визнати, що досягнення цілей – це прекрасний каталізатор для внутрішнього зростання, якого ви так відчайдушно потребуєте (і вимагатиме все життя – це наша природа).
Масштабне бачення допомагає побачити сенс в щоденній рутині і долати її. Рутина ніколи нікуди не дінеться. Її можна мінімізувати, віддати на аутсорсинг, автоматизувати – але повністю вилучити монотонні дії зі свого життя не вдасться. Та й не потрібно. Зміниться сама людина. Володіючи масштабним баченням свого життя, з поточними завданнями, нехай навіть занудними і нецікавими, він буде справлятися граючись, продовжуючи відчувати смак життя.
Але якщо такого бачення немає, то людині з внутрішнім розмахом і амбіціями стає нецікаво і її починає долати щоденна лінь. Веселити тут себе марно, навіть спорт не допоможе, потрібна глобальна велика і яскрава мета, щоб пробудити апетит і смак до життя.
Підводячи підсумок – лінь побороти неможливо, та й непотрібно, вирішувати треба те, що стало її причиною. Причому вирішувати якомога раніше, щоб не запустити цю ментальну хворобу і не звикнути жити без фарб.
