Аптеки мають знизити ціни на ліки з лютого
Ліки, які залишилися на складах аптек, вони мають продати за місяць, адже з 1-го лютого ціни на лікарські засоби мають бути знижені.
фото: firtka.if.ua
фото: firtka.if.ua

30 грудня 2016, 09:13

«Буде один місяць, січень, коли аптеки зможуть продавати ті ліки, які були закуплені за підвищеними цінами в минулому році. До 1 лютого ми дозволяємо, щоб вони розпродали те, що в них є на складах, а нові ліки, які вони закуповують і привозять, вже повинні продаватися по зниженим цінам», – заявила Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров'я, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Такі зміни запроваджуватимуть у рамках введення референтного ціноутворення на ліки, за яким ціни на них не можуть бути вищими за ціни в сусідніх державах. Першим етапом стане зниження цін на ліки від серцево-судинних хвороб, цукрового діабету та бронхіальної астми. Контролюватиме дотримання аптеками вимог Державна служба з лікарських засобів, якій пацієнти та постачальники можуть повідомляти про завищені ціни чи інші порушення.


Крім того, від аптек вимагатимуть, щоб вони видруковували перелік референтних цін на ліки. «В аптеках вони повинні бути вивішені, щоб люди не шукали ці ціни, а вони були надруковані в аптеках, щоб люди могли побачити», – повідомила очільниця МОЗ.

Нагадаємо, з квітня 2017 року в Україні діятиме програма реімбурсації (відшкодування коштів – Авт.) ліків. У пріоритеті – лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники смертності населення чи ефективно лікуються на амбулаторному етапі: серцево-судинні хвороби, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальна астма.

Опублікувала Людмила Рубцова

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

"Бути українцем – вибір". Наталія Кривда про ідентичність та культуру, яка поверне молодь додому
До 2040 року в Україні може залишитися лише 7 мільйонів працюючих людей, які тягнутимуть втричі більше непрацюючих. І якщо ми залишимося закритою країною, то не виживемо. Тож доведеться навчитися приймати іноземців та людей інших культур. І це – лише один із викликів, які стоять перед нашою ідентичністю.  Чим є наша локальна приналежність сьогодні: точкою опори чи скляною стелею? Відповідь на ці та інші питання ми шукали на третій офлайн-зустрічі "Клубу експертів та експерток". Про культуру під час війни, розвінчування імперських міфів та складні процеси націєтворення ми поспілкувались з професоркою КНУ ім. Тараса Шевченка та головою Наглядової ради УКФ Наталією Кривдою.
Професорка КНУ ім. Тараса Шевченка та голова наглядової ради УКФ Наталія Кривда / Фото: Твоє місто

11:55

Формування української політичної нації та ціннісний вибір До повномасштабного вторгнення в опитуваннях КМІСу та Інституту соціології українці найчастіше називали свою локальну приналежність, а українцями себе ідентифікували лише 40%. Зараз ситуація змінилась: 80% кажуть: "Ми українці", 90% пишаються цим. Як би ви це прокоментували? Прекрасно, що ми свідомо про це говоримо і це стає предметом обговорень...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"