Фото: Дар'я Кучер
Представники відомих компаній на українському ринку та організатори Leopoliz Jazz Fest під час бізнес-сніданку Break West поділилися власним досвідом пережитого «ковідного» року. Спочатку організатори думали про те, щоб перененести фестиваль на 2022 рік, однак спільні обговорення з міською владою і музикантами дали поштовх таки провести Leopolis Jazz Fest 2021.
Читайте також: «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
Перезавантаження
«Під час карантину я зрозуміла, що пройде 50 років, а ми не будемо мати жодних якісних архівів, тому не буде чого показати. Це стало основним організаційним висновоком. Через це ми зрозуміли, що у нас пройде офіційна трансляція, бо є люди, які не були готові приходити у місця зі скупченням людей», – сказала виконавча директорка Leopolis Jazz Fest Наталія Горбачевська.
За її словами, весь фестиваль цього року можна назвати перезавантаженим.
«Так як ми жили до ковіду – жити більше не будемо. Ми ще навіть у березні не знали, чи буде фестиваль, хоча дуже хотіли. Я очікував на більш злу реакцію з боку людей, коли ми оголосили про фестиваль. Цього року ми втратили музикантів, за якими довго полювали, бо вони хвилювалися, що не встигнуть виїхати з України через свій щільний графік», – розповів арт-директор Leopolis Jazz Fest Олексій Коган.
ІТ-індустрія злетіла вгору
Співвласник корпорації SoftServe Тарас Кіцмей каже, що неочікувано з початком пандемії індустрія стала стрімко зростати, якщо порівнювати з минулим роком. Компанії, які працюють в Україні, навчилися шукати замовлення на глобальних ринках, і вони вміють звідти забирати замовлень більше, ніж можуть виконати.
Зараз в SoftServe можна працювати з будь-якої точки, хоча до пандемії, якщо не було відкрито офісу в якомусь місті, то звідти й ніхто не працював, а зараз навіть без офісу люди працюють просто з дому. Оплату фахівцям почали міряти по Києву. Тепер людина, яка працює з інших регіонів, має приблизно ту ж зарплату, каже Тарас Кіцмей.
Зараз в Україні в IT-індустрії працюють близько 200 тисяч розробників.
«Глобальний ринок ІТ-сервісів щорічно зростатиме на 7-8%, сегмент Digital – на 12-13%, в якому частка України становить 1-2%. Щоб підтримати темпи розвитку ІТ ринку, то нам треба щороку вводити в індустрію приблизно 50 тисяч фахівців, при тому, що університети випускають 25 тисяч», – каже він.
Зараз йдеться про те, аби збільшити обсяг ІТ-освіти, але це дуже непросто. Єдиний вихід – співпраця ІТ-індустрії та освіти, тобто освіта має переходити на ринкову економіку. Це покращить синергію бізнесу й освіти.
«Зараз цікаве також питання еміграції. Якщо подивитися, то з Білорусі приїхало багато спеціалістів працювати в Україну. Я цього не відчуваю, бо для нас адаптувати таку невелику кількість відсотків програмістів зовсім невідчутно. На сьогодні зарплати рядових програмістів в Україні є вищі, ніж у Росії. Тому Україна може стати хабом, де буде рости індустрія не лише за допомогою власних людей, а й за допомогою емігрантів», – додає він.
Віцепрезидентка із роботи з клієнтами України та Молдови Мастеркард Анна Онищенко каже, що за перший квартал цього року від Нацбанку є дані про те, що кожна із 9 транзакцій, які роблять покупці – безготівкова. Більше того, в Україна є третьою в Європі за кількістю оплат пристроями, які носять (годинники, браслети тощо).
«Починаючи з київського метро ще 6 років тому ми реалізували масу рішень з безготівковою оплату. Туди входять музеї, зоопарки, ботанічні сади, фунікулери тощо. Ми реалізуємо для клієнтів зручні способи розрахунку», – каже вона.
В Україні безготівкова оплата все більше набирає популярності, адже це швидко, зручно і не вимагає контакту з іншими людьми, особливо це важливо під час пандемії коронавірусу. Дуже часто люди використовують для опалати телефони, тому компанії роблять все можливе, щоб доступ до безготівкової оплати став можливим і в найменш доступних точках.
Нагадаємо, що у Львові відбулися дві серії семінарів про нові реалії для бізнесу.
Фото із Фейсбук-сторінки Володимира Глащенкова
Партнерська публікація
