Аби дізнатись, чим живе сьогодні львівська астрономія, Тvoemisto.tv вирішило відвідати обсерваторії Львова. Розпочали з відвідин астрономічної обсерваторії університету «Львівська політехніка», де зараз розташовується станція спостереження за штучними супутниками.
Обсерваторії «Львівської політехніки» – майже 140 років. Вона одна із найдавніших обсерваторій в Україні та Центральній Європі.
Розміщена обсерваторія на даху головного корпусу «Львівської політехніки». Аби потрапити туди, слід піднятись покрученими білими металевими сходами: «Подібно виглядали всі астрономічні обсерваторії за часів колишньої Австро-Угорської імперії, – розповідає доцент кафедри вищої геодезії і астрономії університету Любов Янків-Вітковська. – Багато чого збереглося ще з тих часів: ключі, замки, стелажі, і навіть деякі інструменти».
Назад в минуле
Останні класичні астрономічні спостереження у обсерваторії Львівської політехніки проводились ще у 1941 році. Коли почалась Друга світова війна, більшу частину інструментів, в тому числі телескопи, розграбували.
Відтак основне завдання обсерваторії – спостереження за небесними зорями, та визначення їх положення на небі, – залишилось в минулому. Раніше вони були можливі, бо в місті не існувало великої підсвітки, а будівля обсерваторії розташовувалась на його краю. Астрономічні спостереження сьогодні проводяться лише як навчальні – для студентів, які навчаються в інституті геодезії (спеціалізація «Космічна геодезія та космічний моніторинг Землі»).
Основний інструмент на астрономічній обсерваторії Львівської політехніки сьогодні – GPS-станція. Саме за її допомогою спостерігають за штучними супутниками Землі.
Через сильну підсвітку міста охочі подивитись на поверхню Місяця чи планет не зможуть зробити цього у Львові, розповідає Любов Янків-Вітковська. Для цього слід поїхати до смт Брюховичі, де розташовується обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка.
Те, що залишилось
Обсерваторія Львівської політехніки багато в чому нагадує музей – студенти пишуть тут на дошці, якій більше сотні років, а в шафі можна знайти лабораторні роботи з початку ХХ століття. У планах вчених зробити тут справжній музей – з інструментів, що залишились.
«У цій кімнатці, де зараз склад, часом навіть ночував вчений, який проводив спостереження і передавав інформацію про проведену роботу в міжнародний центр збору астрономічних даних у Японії. Останній запис – 30 червня 1941 року», – розповідає Любов Янків-Вітковська і демонструє Астрономічний щорічник за 1941 рік.
Вона показує багато залишених інструментів. Якісь допомагали визначати силу тяжіння землі, інші – спостерігати штучні супутники. Є тут ще електронні машини 60-70-х років минулого століття, проектор 80-х років та Астрономічний універсальний інструмент фірми "Т. Ertel&Sohn", створений наприкінці ХІХ століття спеціально для обсерваторії Львівської політехніки.
Основний об’єкт – Земля
«Реально обсерваторії Львівської політехніки 70 років. Із 1941 року вона більше не існувала як обсерваторія, а, відтак, не робила відповідного внеску в науку», – розповідає професор кафедри вищої геодезії і астрономії університету Степан Савчук. Проте в українському масштабі, за рівнем космічних спостережень, вона займає одне із перших місць, додає він.
Сьогодні у Львові космічні спостереження ведуться двома способами – за допомогою GNSS-станції, як у Політехніці, та лазерним віддалеміром, який використовує обсерваторія Франкового університету у Брюховичах.
Інформація, отримана на обсерваторії в Львівській політехніці відправляється в усі міжнародні та українські центри. «Головне завдання – виявити, які нерегулярності відбуваються з нашою Землею», – каже професор Савчук.
«Якщо ви думали, що Земля обертається навколо своєї осі за 24 години – то це не так. Там є різниця у частки секунди, але вона має величезне значення. Це може впливати на мобільний зв’язок, GPS-навігацію. Дуже важливо визначати цю нерівномірність», – наголошує він.
Інші завдання пов’язані з коливанням полюсів Землі. Ці коливання, за словами професора, відбуваються через низку нерегулярних причин: «Коли випадає сніг – хай це будуть три-п’ять сантиметрів у Львівській області – це сотні тонн. Це можна порівняти з дзиґою – коли та обертається, а на неї падає додаткова сила. Або ж, коли весною на деревах виростає листя – це теж величезна маса, яка впливає на Землю. А ще додайте сюди землетруси, цунамі, тайфуни. Це все показує важливість онлайн-моніторингу», – каже він.
Раніше львівські астрономи часто спілкувалися з військовими, робили для них астрономічні щорічники. Астрономічні показники із цих щорічників військові використовували для орієнтування своїх засобів: «Ці військові тепер, коли розпочались військові дії на Сході, звертались до нас, аби отримати від нас дані з астрономічних щорічників, проте високотехнологічна зброя потребує точних координатних даних вже іншими методами», – каже професор Савчук.
Використовують дані, отримані зі станції, для вирішення завдань земельного кадастру – прив’язки земельних ділянок та видачі державних актів. Технології дозволяють визначити ділянку з точністю до 1-3 сантиметрів.
Астрономічне товариство
Окрім роботи в університеті, Любов Янків-Вітковська очолює ще й Львівське астрономічне товариство. Його на початку 1990-х років створили науковці з ЛНУ та Політехніки, аби займатись популяризацією астрономії.
Потрапити до товариства непросто – треба довести свої ґрунтовні знання з астрономії, відтак основні його учасники наразі – це студенти і науковці. Іноді приходять і люди, не пов’язані з наукою – хто хоче подивитись на зорі, та ті, кого цікавить тема НЛО, або ті, які мають якісь химерні ідеї щодо створення моделі Всесвіту.
«Часто ми проводимо астрономічні конкурси серед школярів. Це конкурси малюнків на космічну тему, конкурс на вірші про назви планет тощо», – розповідає Любов Янків-Вітковська.
«А це, - показує вона на стіну з малюнками, – результати конкурсу «Людина в космосі. - Дехто з переможців наших конкурсів стали нашим студентами Львівської політехніки».
Також товариство регулярно проводить наукові семінари, влітку у Брюховичах, аби, серед іншого, зазирнути у телескоп.
Космічні стереотипи
У охочих стати членами товариства науковці відразу ж намагаються спростувати найпоширеніші стереотипи.
«Наші члени товариства мають, по-перше, знати, що ніяких НЛО у світі не існує. Я можу навести вам десять пояснень, чому з’являються невідомі літаючі об’єкти», – каже професор Савчук.
Однак додає, що для розвитку і фінансування астрономам потрібні міфи. Так було із нещодавньою інформацією про наближення до Землі астероїда: «Фінансування для наукових досліджень скупе, а от якщо з’являється сенсація на кшталт кінця світу, наближення невідомого астероїда чи щось подібне – тоді гроші виділяються. Це абсолютні нісенітниці, але люди на це ведуться», – каже він.
«У своїх популярних лекціях для тих, хто не займається астрономією, ми хочемо показати, що астрономія – це не астрологія, а серйозна наука, яка дає можливість знати будову Всесвіту, використовувати наші знання на користь людини для розвитку нашого життя не лише на Землі, це можливість прогнозувати космічну погоду, використовувати Космос для створення нових матеріалів, для створення нової техніки, за допомогою якої можна буде подорожувати між планетами тощо », – додає Любов Янків-Вітковська.
Проте перед романтиками на обсерваторії Львівської політехніки дверей не зачиняють.
«Недавно в нас освідчувався в коханні хлопець. Дівчина погодилась вийти за нього заміж лише тоді, коли він освідчиться їй в астрономічній обсерваторії. І ми це організували», – каже Любов Янків-Вітковська.
Де львів’яни можуть подивитись на зорі
Звичайні відвідувачі можуть потрапити до астрономічної обсерваторії Політехніки під час проведення науково-популярних лекцій.
«До нас часто приходили слухачі університету третього віку, школярі, вчителі шкіл, але все це ми плануємо заздалегідь і стараємося, щоб такі події не перешкоджали навчальному процесу», – каже Любов Янків-Вітковська.
Інша нагода потрапити до обсерваторії для львів’ян – неординарні астрономічні події. Такі як затемнення сонця, метеорні дощі, наближення комет. Тоді науковці з Львівської Політехніки та співробітники Астрономічної обсерваторії ЛНУ імені Івана Франка організовують екскурсії до Брюхович для всіх охочих.
«На жаль, у Львові немає стаціонарного Планетарію, де би можна було і спостерігати за небесними об’єктами, і вивчати нашу Сонячну систему за допомогою пізнавальних фільмів, лекцій. Члени Львівського Астрономічного Товариства неодноразово піднімали цю тему, починаючи з часу створення у 1996 році. Проект Планетарію ми відправили у міську раду зі всіма розрахунками і рекомендаціями ще 10 років тому, проте, вочевидь, це не першочергове завдання. Але я все ж вірю, що Планетарій таки буде у Львові! І якщо міська влада захоче його створювати, то ми із задоволенням допоможемо», – каже Любов Янків-Вітковська.
Автор Ганна Власюк
