фото: Святкування ювілею Тараса Шевченка в селі Кульчиці, 1938 рік
Унікальне шляхетське село на Львівщині
Кульчиці – один із найдавніших населених пунктів Галичини. Його вперше згадують у 1284 році, коли князь Лев Данилович надав слузі Мелентію Туркевичу село Кульчиці у Самбірській волості з усіма належними до нього земельними угіддями та «користями»м з бортей та рибальства.
Курси крою і шиття в селі Кульчиці Самбірського п-ту Львівського в-ва, 1929 рік
Кульчиці є осередком одного з найдавніших українських шляхетських родів – Кульчицьких, які належать до гербу Драго-Сасів. Рід Кульчицьких відноситься до дрібної шляхти, відомої як «ходачкова» або «загродова» шляхта. Попри свою близькість до селянства за майновим становищем і проживання у сільській місцевості, дрібна галицька шляхта становила окрему соціальну групу. Її представники завше були свідомі свого знатного походження, зберігали окрему ідентичність. Це проявлялося в етнографічних відмінностях в одязі, побуті, громадському житті. Ще до першої половини ХХ століття великою рідкістю були випадки одруження «шляхтичів» з «хлоп’янками». Прикметно, що в Кульчицях і досі зберігається чіткий поділ села на Кульчиці Шляхетські та Кульчиці Рустикальні (тобто сільські).
Кульчицькі музики. Зліва направо: Василь Качмар, Остап Кульчицький (за ін. даними Дашинич), Василь Проць, Ілько Васишак (за ін. даними Проць),село Кульчиці Самбірського р-ну Дрогобицької обл., 1951 рік
Гетьманська батьківщина
До числа найвідоміших уродженців села належить гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, який здійснив чимало успішних походів, серед яких були військова виправа на Московщину у 1618 році. А у 1614-му – він здобув турецьку фортецю Синоп, а згодом (1616 р.) і Кафу, найбільший ринок невільників у всій Європі.
Хотинська битва 1621 року стала останньою для Петра Конашевича-Сагайдачного. Від численних ран, отриманих на полі бою, гетьман помер у Києві в квітні 1622-го. Вже у 1912 році о. Дмитро Городиський і студенти Львівського університету Ілля і Остап Кульчицькі-Дашинич організували в селі свято пам’яті Сагайдачного до 290-ої річниці від дня його смерті. Після святкових заходів відбулось народне віче, на якому було вибрано комітет по підготовці до спорудження пам’ятника і розпочато збирання коштів, але цій справі перешкодила Перша Світова війна. Врешті 11 жовтня 1992 року у Кульчицях було відкрито перший в Україні пам'ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному.
Пам'ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному
За деякими даними в Кульчицях народилися також гетьмани Марко Жмайло, керівник козацько-селянського повстання 1625 року, та Павло Павлюк (Бут), один з очільників козацького зрушення проти Речі Посполитої у 1637-му.
Батьківщина засновника першої кав'ярні в Європі
У селі також народився Юрій Кульчицький, герой оборони Відня від турків 1683 року. Він разом із сербським купцем Юрієм Михайловичем перейшов турецьку лінію облоги Відня і привів допомогу, чим врятував австрійську столицю. За це вдячні віденці подарували йому 300 мішків захопленого у турків невідомого доти для європейців продукту – кави. Після цього Юрій Кульчицький відкрив першу в Європі кав’ярню «Під синьою пляшкою». Пам’ятник славному односельчанину мешканці Кульчиць поставили у 2010 році.
Пам'ятник Юрію Кульчицькому
Національно-культурне житття
Кульчицька шляхта була українською і за мовою, і за віросповіданням (більшість – греко-католики), і за національною самосвідомістю. Більше того, у шляхетській частині села читальня «Просвіти» відкрилася ще у 1892 році, тобто набагато раніше, ніж у Кульчицях-Рустикальних, де вона постала тільки 1907-му. Активним діячем у цьому селі був парох Дмитро Гординський, який уже наступного року головував одночасно в обидвох читальнях «Просвіти» шляхти і селян.
Братство тверезості при товаристві «Просвіта» в с. Кульчицях Шляхоцьких,Самбірського п-ту Львівського в-ва, 1930 рік
Читальні в селах Кульчиці Шляхетські та Кульчиці Рустикальні співпрацювали між собою, обмінюючись делегатами на засіданнях. У звіті про діяльність читальні зазначалося: «В селі є 4-класова руська школа, говорять в громаді руською мовою. Поляки і жиди не мішаються до наших справ».
Зліва направо другим стоїтьІван Баранецький, очільник читальні с. Кульчиці Самбірського п-ту Львівського в-ва, 1937 річ
У міжвоєнний час в Кульчицях існувала низка громадських організацій, при читальні були створені оркестр, хор, театральний гурток та бібліотека; діяли осередки «Союзу українок» та «Товариства тверезості». Мешканці села організовували платні курси рільництва, крою та шиття, тощо.
Подружжя Михайло і Ангеліна Неміровські – Повстанська пісня:
Кульчиці сьогодні
Серед збережених до нашого часу історико-архітерктурних пам’яток у Кульчицях виокремлюється церква Мучеників Флора і Лавра, яку будували більш як тридцять років (із 1904-го до 1935-го).
Церква Мучеників Флора і Лавра у Кульчицях
Будучи у Кульчицях варто відвідати і музей Петра Сагайдачного, у фондах якого налічується понад 900 цінних історичних експонатів. Щороку влітку в селі проводять «Кульчиці-Фест».
Дістатися села Кульчиці зі Львова можна власною автівкою. На дорогу, у такому разі, витратите близько 2 годин часу. Автобусом найзручніше буде спочатку доїхати до Самбора, а тоді – до седла Кульчиці. У Львові маршрутки Самбірського напрямку відправляються із Двірцевого автовокзалу.
Читайте також: Як жили під Львовом 100 років тому. Унікальні фото, відео
Віталій Ляска, Юрій Пуківський
За матеріалами проекту «Локальна історія»
