Інтернет речей: у Львові діє інноваційна програма з курсами Гарвардського університету

3184 0
Про освітній експеримент за участі Lviv IT Cluster розповідає ініціатор програми Зеновій Верес.
Фото: dt.ua

Фото: dt.ua

2016 року у Національному університеті «Львівська Політехніка» стартувала бакалаврська програма «Інтернет речей». Студентів – а їх на програмі понад півсотні – навчають проектувати системи, в яких об’єкти взаємодіють між собою та з довкіллям без втручання людини. Програму розробили й запустили за ініціативою Lviv IT Cluster у співпраці зі львівськими ІТ-компаніями. Подібна програма, за словами її ініціаторів, існує хіба що в Массачусетському технологічному інституті. Один із творців програми, solution architect компанії SoftServe Зеновій Верес, розповів Tvoemisto.tv про те, як студентів навчають постійно бути у тренді.

Зеновій Верес працює у сфері інформаційних технологій понад десять років. Кандидат технічних наук. Позаторік став викладачем кафедри комп’ютеризованих систем автоматики «Львівської Політехніки».

Звідки ідея?

ІТ-компанії хронічно незадоволені якістю освіти, набором навичок і компетенцій, якими українські виші забезпечують своїх випускників. Знання застарівають швидше, ніж їх устигають застосувати на практиці. Тому, прийшовши працювати до «Львівської Політехніки», програміст-практик Зеновій Верес почав думати про створення програми, заснованої на актуальних запитах роботодавців та динамічному навчанні. З цією ідеєю він звернувся до спільноти Lviv IT Cluster, яка займається розвитком бізнес-середовища міста. Керівник ІТ-кластера Степан Веселовський погодився на співпрацю.

Як освітяни погодились на такий експеримент?

Новий закон «Про вищу освіту» надав університетам право самостійно формувати освітні програми без довгої та марудної процедури затвердження в міністерстві. «Львівська Політехніка» була готова залучити до роботи над програмою, що стартувала в лютому 2016 року, провідних ІТ-фахівців, які орієнтуються у вимогах сучасного ринку. Було чимало критики – зокрема, назва програми «Інтернет речей» викликала в декого асоціації з інтернет-магазином – проте це не завадило запуску програми. Формально це спеціалізація «Системна інженерія» спеціальності «Комп’ютерні науки та інформаційні технології».

З яких курсів складається навчальний план?

Наповнення 70% курсів змінилося. Замість традиційних методик викладання «за книжкою» розроблені курси, які ведуть ІТ-практики. У фокусі – математика, фізика та інженерія, а також «м’які навички» (soft skills): як правильно готувати та вести презентацію, як працювати в команді, що робити у разі виникнення конфлікту, як тримати увагу аудиторії. Студенти також слухають відеокурси, перекладені платформою Prometheus, зокрема базовий курс CS50 Гарвардського університету.

Як вступити?

На програму відбирають за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, математики та – на вибір – фізики, історії або іноземної мови.

Який конкурс?

2016 року, коли було оголошено перший набір, заявки подали 734 абітурієнти. Відбір пройшли 56. 18 із них навчаються коштом державного бюджету, троє отримують стипендії від Lviv IT Cluster і компанії Cypress Semiconductors. Решта студентів платять за навчання близько 10 тисяч гривень на рік. На думку Зеновія Вереса, оплата за навчання підвищує ефективність і мотивацію студентів. Він наводить приклад Українського католицького університету, де навчання коштує 70 тисяч гривень на рік, але найуспішніші студенти отримують стипендії від жертводавців. «Очевидно, що в Україні дозволити собі таку суму може небагато людей, але ІТ-компанії вирішили, що якісна освіта варта грошей, і за цю освіту потрібно платити», – коментує Зеновій Верес.

Чому ІТ-освіта – це перспективно?

Зараз у Львові близько 200 ІТ-компаній, на яких уже працює понад 15 тисяч розробників програмного забезпечення. Ринок щороку зростає на двадцять відсотків, тож потреби компаній у свіжій крові залишаються великими, попри те, що львівські виші випускають понад чотири тисячі дипломованих програмістів на рік. «Студенти завжди будуть запитаними, бо для ІТ-компаній вони є основою розвитку»,  – говорить Зеновій Верес.

Де гарантія, що знання не застаріють до завершення навчання?

Навчання на програмі «Інтернет речей» проектно-орієнтоване: студент щороку повинен виконати і здати власний проект, що має практичне застосування. Група ділиться на команди, кожна з яких розробляє, пропонує, захищає і втілює ідею проекту за допомогою менторів – ІТ-фахівців, що залучені до навчального процесу. Оцінюючи проект, студентам ставлять три найважливіші запитання: «чим цей проект кращий за проекти конкурентів?», «кому він потрібен?» і «як на цьому заробляти гроші?». «Запитання видаються простими, але відповіді на них студенти повинні шукати щоразу, й немає такої книжки, де їх можна прочитати. Це те, що треба виховати», – розповідає Зеновій Верес. Він вірить, що самостійне мислення молоді – це ключик до змін, яких потребує Україна.

Які компанії співпрацюють із програмою?

Перші великі партнери – SoftServe i Cypress. Обидві компанії вже мають розробки у галузі «розумної техніки», тому зацікавлені в нових фахівцях. Окрім того, долучилися Concensia Vakoms, KindGeek, N-IX, Nravo, Perfectial Intellias, Ostware Services. Однак програма «Інтернет речей» відкрита до співпраці з усіма. «Ми не є закритим клубом, який працює на потреби певної компанії. Студенти, яких ми готуємо, мають бути конкурентними на світовому ринку», – коментує засновник програми. На початку навчання студенти презентували свої проекти перед ІТ-компаніями українською мовою, згодом – для делегації з Китаю – англійською. У березні на офіційну зустріч із студентами приїде японська делегація. 

Підготувала Сніжанна Беляєва,
фото з відкритих джерел 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар