Львівський фольк-гурт отримав престижну європейську музичну нагороду
Burdon Folk Band зі Львова отримав престижну європейську музичну премію «Eiserner Eversteiner» на фестивалі «FolkHerbst» в Німеччині.
Hero Image

11 лютого 2016, 20:33

«FolkHerbst» - серія музичних подій в рамках щорічного міжнародного фестивалю, який проходить в місті Плауен з 1991 року. Щороку до участі запрошуються найцікавіші європейські гурти, що працюють у жанрі folk та world music. З поміж багатьох заявок офіційне журі відбирає вісім гуртів, які змагаються за отримання премії «Eisernen Eversteiner» («Залізний Еферштайнер») – єдиної і найбільш вагомої музичної нагороди в жанрі folk та world music в Німеччині.

Burdon Folk Band вперше за всю історію конкурсу набрав 6,8 балів з можливих 7-ми і став переможцем 24-го фестивалю «FolkHerbst». Приз журі також отримав гурт «Dreamers’ Circus» з Данії. Церемонія нагородження відбулася 30 січня в Плауені.

В різні роки цю премію отримували такі всесвітньо відомі гурти як Garmarna (Швеція) чи Amsterdam Klezmer Band (Нідерланди). З українських гуртів номінантами також ставали Hudaki Village Band з Закарпаття.

Burdon Folk Band створений 2002 року у Львові. Репертуар гурту побудований на традиційних українських мелодіях, ритуальних піснях, давніх баладах та танцях. Багато пісень взято з локальної традиції унікальних етнічних груп, котрі живуть на теренах карпатського регіону: лемки, бойки та гуцули. Зі всім цим багатокультурним міксом гурт творить своє власне унікальне звучання за допомогою скрипок, бузукі, ліри колісної, морахарпи, дримби, мандоліни, контрабасу та перкусії.

Склад гурту:
Олена Єременко – скрипка, спів, морахарпа, мандоліна, скрипка тромбкова
Оксана Пашина-Гринько – спiв, акордеон, фуярки
Дана Бончук – спiв, гардон
Рост Татомир – бузукi, спiв, саз, слайд-гітара
Любомир Іщук – бубон, думбек, діджеріду, дримба, ліра колісна
Михайло Качалов – фiдель
Iван Огар – контрабас

Опублікував Ігор Саджениця

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь
Про що розповідають залишки старих фруктових садів? Яку роль відіграють в екології, історичній пам’яті та культурній спадщині Львова? Чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова? Чи можна її відродити через  понад 100 років  і чому, так звані, "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі? Про це дізнавалося "Твоє місто".
фото: agro-market.net

18 серпня, 20:30

Старі фруктові дерева – живі свідки міської історії"Незважаючи на активну урбанізацію, фрагменти старих садів  і до цього часу збереглися у різних районах Львова, зокрема на Знесінні, Погулянці, Клепарові, Замарстинові, Новому Світі", — зазначає  Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. —  Багато фруктових дерев зберіглося у верхній частині вулиці Франка, на  Софіївці та Новому Львові. Є екземпляри старих фруктових дерев на Кастелівці, на Котляревського, Сахарова,  Нечуя-Левицьго, а також в місцевості  Новий Світ, в старих садах навколо вілл на Чупринки, Коновальця...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"