фото Олександра Ткачука
Вишиванку слід розуміти, а не просто носити
Автор сценарію Леся Воронюк констатує факт, що вишиванка нині є популярною. Однак, на її думку, часто люди одягають її тільки тому, що це тренд. Натомість завдяки фільму люди зможуть зрозуміти зміст, значення і символи вишиванки. «Вишивані сорочки – це зовнішнє вираження нашої філософії, культури й традицій. Часто майстрині кодували людські почуття, мрії та переживання саме у візерунках вишиванок», – розповідає Леся Воронюк.
На думку режисера фільму Олександра Ткачука, зараз наша країна переживає період, коли люди хочуть усвідомлювати свою ідентичність. Олександр вважає, що це для нас вже не вперше. «Після проголошення незалежності теж багато одягали вишиванку, бо тоді це було модно, а потім хвиля захоплення пройшла і вишиванка знецінилася. Зараз ситуація дуже подібна. Тому ми вирішили взятися за повнометражне документальне кіно і показати, яка вишиванка в кожному регіоні. Повнометражних фільмів про вишиванку ще ніхто не знімав, тому цей фільм буде для українців новинкою».
Етнографічні особливості та людські історії
За задумом авторів, цей фільм матиме два сюжетні компоненти, які будуть постійно переплітатися. Перший – етнографічно-науковий, у якому глядачі побачать регіональні особливості вишиванок. Режисер фільму розповідає, що у всіх областях, у яких побувала знімальна група (Луганщина, Донеччина, Буковина, Тернопільщина та Вінниччина, Черкащина, Франківщина, Полтавщина, Черкащина), – скрізь символи та візерунки на вишиванках різні, хоча зміст їхній часто схожий.
Роботи з колекції Роксоляни Шимчук
Другий сюжетний компонент – історії людей, у житті яких вишиванки зіграли важливу роль. Через реальні людські історії, у форматі інтерв’ю автори хочуть показати: українці бачили у вишиванках цінність, яка впливає на їхнє життя, оберігає, змінює, об’єднує. У фільмі представлять історії як і з минулого, так і сучасні. Одна з героїнь фільму під час голоду 1947 року на Буковині обміняла вишиванку на хліб і врятувала собі життя. Серед сучасних героїв – військовий, який вже кілька місяців на фронті не знімає вишиванку. Цей хлопець водій. Його машина часто потрапляла під обстріл, проте ще жодного разу ніхто з екіпажу не постраждав.
Вишиванка з тюремної білизни
У Львові творці фільму також записали інтерв’ю з Ольгою Ільків. Зв’язкова Романа Шухевича, яка вишивала свою сорочку на засланні (або як вона каже – «у закритці»). Ольга Ільків не мала тканини, тому використовувала білизну з ліжка. Цю сорочку вона береже й понині, одягає її в найбільші свята.
Ольга Ільків – зв’язкова Романа Шухевича
Серед героїв фільму – сім’я Полюгів, які теж пережили заслання. Любомир Полюга розповів, що коли людей висилали на заслання, то вони могли відмовитися від теплої куртки, але завжди просили, щоб їм як-небудь таємно передали вишиванку.
Любомир Полюга з дружиною Дарією
Про особливості львівської вишиванки – візерунки та техніку – знімальній групі розповіла Роксоляна Шимчук, яка має у Львові власну майстерню-галерею, де зібрала унікальні сорочки із західних областей України.
Колекціонерка вишиванок Роксоляна Шимчук
«Хочемо зробити фільм динамічним»
Фільмом автори насамперед хочуть зацікавити молодь. Саме тому в кадрі буде багато молодих людей, які розповідають про вишиванку в контексті кохання, розлуки, терпіння, боротьби за стосунки. Будуть також історії про молодих бійців АТО та дівчат, які власноруч роблять хлопцям вишиванки на Схід як обереги.
Режисер наголосив, що хоче зробити фільм динамічним, яскравим та красивим, щоб стрічка тримала глядача в напрузі від початку до кінця. До кінця року планують завершити зйомку і постпродакшн фільму. А на екранах фільм з’явиться вже в лютому 2016-го року.
«Ми хочемо, щоб українці побачили його на великих екранах, але існує проблема з прокатом документальних фільмів. Тому якщо фільм не вийде в прокат, ми будемо привозити його в міста й організовувати покази. Також хотіли би запустити його на міжнародні кінофестивалі і показати там, де є українська діаспора», – каже Олександр Ткачук.
Наразі фільм тримається на ентузіазмі авторів. Його автори шукають інвестора, аби завершити виробництво фільму. «Ми готові співпрацювати зі всіма, окрім політичних партій. Ми відмежовуємося від політики. Не хочемо, щоб цю тему знівелювали політичним піаром», – пояснює режисер. Творці фільму вірять, що стрічка буде успішною, адже має чітку просвітницьку мету. На їхнє переконання, такі сакральні речі, як вишиванка, мають об’єднувати українців, незалежно від того, хто в якому регіоні народився чи живе.
Нагадаємо, що Олександр Ткачук також є ініціатором проекту «Музика воїнів». Автор вирішив показати, що українські воїни – не карателі, якими їх малює російська пропаганда, а відповідальні, виховані та культурні захисники своєї землі. Молодий фотограф та журналіст з Чернівців Олександр Ткачук розповів про значення та ідею створення відеороликів тут: Як народжувалась «Музика воїнів». 5 думок від автора проекту
Спілкувався Петро Ткачишин,
фото Олександра Ткачука
