Те, що витрати населення зросли, економісти пояснюють майже 80%-ною інфляцією, причому 79,5% припало на 2014-15 рр. В результаті продажі у фізичному обсязі (штуки, кілограми) у порівнянні з 2012-м впали майже на 25%.
Експерти дані Держстатистики називають неповними і запевняють, що насправді витрати на їжу в нашій країні набагато вищі. «Навіть 42% – це занижена цифра. Адже на ринках, продуктових ярмарках і в невеликих магазинчиках, де українці в основному і купують продукти, не ведеться суворий облік і не видаються чеки», – ділиться аналітик «Простобанк консалтинг» Іван Нікітченко. І це при тому, що в розвинених країнах люди витрачають на харчування не більше 10-20% від доходів, уточнюють експерти.
Після їжі, найбільша частка витрат припадає на сигарети і алкоголь – 13,5%. Це дуже високий показник, зазначають економісти, адже жителі Європи на ці цілі витрачають до 5% своїх доходів.
«Але розрив пояснюється просто: алкоголь і тютюн – підакцизні товари, і йде суворий облік всіх проданих одиниць», – роз’яснює Нікітченко. Це ж правило жорсткої звітності за чеком працює при купівлі ліків (до 10% в структурі витрат українців), пального (19,5%) та автомобілів (5,5%). А от придбання дорогих речей – одягу, меблів, електроніки тощо –люди з кожним роком намагаються відкласти до кращих часів».
Джерело: finance.ua.
