Найпоширеніші шахрайства з банківськими картками: як не попастися

6843 0
Зараз існує два найпоширеніші методи шахрайства з платіжними картками – через банкомати та через мережу Інтернет. Для того, щоб уберегтись від шахраїв, потрібно знати основні методи безпеки. Про дієві поради, як не стати жертвою шахраїв і бути спокійним за свої фінанси, читайте на Tvoemisto.tv.

Розібратися із шахраями, які різними маніпуляціями виманюють у львів’ян кошти, допоміг Віктор Гальчинський, керівник прес-служби ПАТ «Кредобанк».

Скімінг та «ліванська петля» – найпоширеніші методи шахрайства з банкоматами

Найпоширеніший метод шахрайства з банкоматами в Україні – це скімінг. Це вид шахрайства, коли на банкомат встановлюється невидима накладка. Тобто людина вставляє картку в банкомат – і цей пристрій зчитує інформацію з магнітної смуги картки. Найчастіше паралельно до цього зловмисники  прикріплюють також  маленьку камеру,  яка ставиться для того, щоб побачити ваш пін-код. Після цього зловмисник може виготовити дублікат картки і зняти готівку. Ще один вид шахрайства – ставити петлі. Це називається ліванська петля, яка затримує картку. Зловмисник вставляє цю петлю в банкомат, у вас зажовує картку і ви не можете завершити операцію.  Відповідно, ви виходите з себе і йдете в банк вирішувати проблему, а шахраї в той час підходять і забирають картку з вашими коштами. Іноді трапляються саморобні пристрої, які затримують готівку при видачі – коли людина не дочекається грошей і відходить від банкомату, зловмисники спокійно забирають замовлені кошти.

Як уберегтись?

Звертайте увагу на банкомат. Часто на банкоматах крутиться заставка, яка змушує перевірити,  як виглядає банкомат. Якщо щось не збігається  – краще не користуватись таким банкоматом. Прикривайте рукою клавіатуру, коли вводите пін-код. Також варто використовувати банкомати в людних місцях. Якщо банкомат десь не в людному місці - на нього легко можуть поставити скімер.

Якщо у вас виникла нетипова ситуація – «зажувало» картку, банкомат не видає кошти - стійте на місці, не відходьте від банкомату ні в якому разі. Потрібно одразу дзвонити в кол-центр банку та заблокувати картку.

Щоправда, зараз такий вид шахрайства стає не таким поширеним, адже українські банки починають випускати все більше карт з чіпом. Не виняток і «Кредобанк», який зараз видає клієнтам картки з чіпом та підтримкою безконтактних розрахунків. Коли у картку вбудований мікрочіп – вона більш захищена, інформацію з неї неможливо або надзвичайно важко зчитати. Якщо злочинець зробить дублікат чіпованої  картки за магнітною смугою – така операція буде відхилена як підозріла, і банкомат не видасть кошти.  Шахрайства з чіпованими картами ще й дуже затратні технічно.  Набагато  більше шахрайств – в Інтернеті.

Операції з банківськими картками в Інтернеті

Тут ситуація сумніша, адже жодного чіпа чи пін-коду для Інтернет-платежу з карти не потрібно. Достатньо знати номер картки, термін її дії та код верифікації CVV2 – три цифри на зворотній стороні картки справа від поля підпису. Ця інформація є суворо конфіденційною. Під жодним приводом ця інформація не може бути розголошена третім особам. Але виманити ці реквізити значно простіше.

Часто зловмисники знаходять своїх жертв, коли останні хочуть продати свій товар на інтернет-аукціонах або на дошках оголошень. Ознака таких шахраїв – вони не хочуть зустрічатися, не торгуються. Вони пропонують, щоб ви надіслали товар службою доставки, а вони проведуть оплату на картку. Відповідно, коли шахрай просить у вас номер картки, після цього вам буде дзвонити людина, яка представиться працівником служби безпеки банку, до прикладу, але виглядатиме дуже впевнено. Вони говорять приблизно таке: «На вашу картку пройшов переказ коштів, але ми не можемо його зарахувати, бо нам потрібні додаткові дані». І вони починають випитувати персональні та конфіденційні дані. Як тільки інформацію отримали – грошей на вашій картці ви вже не знайдете.

Також можуть «втекти» дані при проведенні інтернет-операцій на сумнівних сайтах або на комп’ютерах, заражених вірусами. Здебільшого віруси налаштовують, щоб передавати його «власникам» конфіденційні дані картки. Фішингові сайти – це точна копія популярного онлайн-магазину чи платіжної системи. На них ви можете потрапити, якщо вам приходить спам від шахраїв. Ви клікаєте на посилання в листі і попадаєте на точну копію. Тому потрібно звертати увагу на адресний рядок, де має бути справжня Інтернет-адреса сайту банку чи магазину. Фінансові операції мають проводитися за захищеним посиланням. Ознака зашифрованого та безпечного з’єднання – це ключик або замочок.

Як захиститись від інтернет-шахрайств

1. Підключати собі смс-інформування. Розраховуватися карткою без смс-інформування в сучасному світі  - неприпустимо. Смс-банкінг можна замовити при отриманні картки або звернутись в кол-центр банку.

2. Управляти лімітами за платіжною картою. Наприклад, система інтернет-банкінгу «Кредобанку» дозволяє змінювати ліміти окремо для розрахунків в торговій мережі та в мережі Інтернет. Варто тримати ліміт на роззрахунки в Інтернеті на 100, 200, 500 грн на добу. Якщо потрібна більша транзакція – ви збільшуєте ліміт. Коли бачите, що операція пройшла успішно, можете знову зайти в інтернет-банкінг та зменшити ліміт.

3. Не допускати передачі в руки мобільного телефону, який підключений до картки.

 

Партнер проекту "Фінансова грамотність"     


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!