Учора, 15 лютого, керівниця департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак під час зустрічі з журналістами розповіла, які кроки планує зробити обласна влада для зміни ситуації в Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Львівщини. Також вона нагадала про те, чого в департаменті очікують від Центру.
Зараз обов’язки гендиректора Центру виконує Ярослав Пилипець, який раніше був заступником з медичної частини. Проте з медичною частиною в Центрі проблем немає, а з організацією роботи і колективу – є, каже чиновниця.
Зарплата
Як писало Tvoemisto.tv, питання доплат працівникам центру розглянуть депутати ЛОР на найближчому засіданні сесії. Зараз, каже Ірина Микичак, очікують розрахунків від Центру, аби визначити, де шукати гроші і яку суму.
«Обговорюємо, яку суму потрібно знайти: чи це доплата до посадового окладу, чи 50%, чи фіксована сума, чи доплачувати лише водіям, чи фельдшерам і лікарям також», – каже директорка департаменту.
Вона додає, що зарплата у Центрі базується на розрахунках Мінфіну. Зараз, за її словами, середня заробітна плата в галузі – 4980 грн.
«Я думаю, це має бути дуже престижна робота, на яку має стояти черга. Це мають бути люди з добрими фізичними параметрами, добре підготовлені і з блискавичною реакцією. І ця робота має добре оплачуватись. У водія, я вважаю, має бути зарплата близько 20 тисяч, у лікаря – на рівні 30 тисяч гривень», – каже Ірина Микичак.
Водночас вона додає, що останнім часом кваліфіковані лікарі Центру стали звільнятись. З водіями ситуація ще сумніша – є 100 відкритих вакансій.
Автомобілі
У департаменті зазначають, що цьогоріч закуплять ще 10 машин для швидкої допомоги. Хоча, каже Ірина Микичак, машин не бракує – їх на область є близько 260. Але вони вже використали свій ресурс, адже машини на швидкій треба оновлювати кожні 5 років. У Львові, за її словами, щодня на виїзді є близько 30 бригад, хоча має бути 1 на 10 тисяч населення. Загалом в області працюють щодня близько 115 бригад.
Читайте також: Три причини, чому швидка у Львові може не приїхати вчасно
«Через машини ми ставили ще перед Володимиром Похмурським завдання відновити ремонтну базу на 5-й підстанції на вулиці Київській. Там є всі умови для цього, потрібно було ще придбати підйомники, розширити ворота. Кошти на це були в бюджеті, але нічого не зробилось. Тепер я боюсь, що кваліфіковані люди, які там працюють, будуть звільнятись», – каже чиновниця.
Щодо автомобілів, каже Ірина Микичак, є ще одне питання.
«Було завдання забезпечити таку логістику, щоб автомобілі швидкої не задіювали для транспортування медикаментів, на немедичні речі. Треба налагодити організацію роботи, логістику», – додає директорка департаменту.
Непрофільні виклики
«У 2013 році було приблизно 600 тисяч викликів на рік в області, за рік після об’єднання в Центр їх стало приблизно 450 тисяч, тобто відпала велика кількість виїздів, що взагалі не пов’язані із роботою швидкої. Станом на сьогодні ми маємо близько 280 тисяч викликів, а бригад не стало менше. Люди далі скаржаться на непрофільні виклики. Ми маємо серйозні підстави, щоб провести аудит, щоб з’ясувати, що за останні роки сталось в Центрі», – розповідає Ірина Микичак.
Вона зазначає, що для вирішення питання має працювати кол-центр, де фахівці пояснюватимуть людям, як діяти в тій чи іншій ситуації. Також Центр мав би укласти угоди з лікарнями про те, що там розташовуватимуться пункти невідкладної допомоги. Директорка департаменту додає, що на цьому Центр міг би і заробляти.
«Голова ЛОДА, до якого працівники швидкої висунули вимоги, не має контролювати непрофільні виклики. Центр має вже давно підготувати аналітику – географію непрофільних викликів, їхню структуру, частоту. Треба знати, з яких районів, від пацієнтів яких поліклінік ці виклики надходять», – пояснює Ірина Микичак.
Читайте також: Центральна диспетчерська, кол-центр та геолокація. Як зміниться швидка на Львівщині
У Центрі є статистичний відділ, який мав би аналізувати такі речі і робити висновки. Передусім, каже директорка департаменту, Центр має тісно спілкуватись із лікарями первинної ланки. Досі ще жодної такої зустрічі двох ланок не було. Наразі керівництво області має заплановану зустріч з начмедами Центру, потім буде зустріч з керівництвом міста та найбільших районів області, аби спільно знайти вихід із ситуації.
Окремо Ірина Микичак говорить про так звані VIP-виклики, на які часто скаржаться лікарі швидкої.
«Якщо такі випадки є, то працівники не повинні їх приймати, вони мають скаржитись на це безпосередньо своєму керівництву», – каже вона.
Читайте також: На що варто звернути увагу під час вибору сімейного лікаря. 5 фактів
У майбутньому планується, що медицина катастроф має перейти на фінансування від Національної служби здоров’я. Перед цим у львівському Центрі проведуть незалежний аудит, що має визначити найбільші проблеми і дозволить скласти план подальших дій.
Позабюджетні кошти
Наразі ж, за словами Ірини Микичак, Центр може залучати позабюджетні кошти, принаймні на свої внутрішні потреби, такі як облаштування кімнат відпочинку для лікарів.
«Медицина катастроф може заробляти на викликах, що не належать до сфери їхнього обслуговування. Можуть заробляти на навчанні, натомість з’являються приватні заклади, які вчать першої домедичної допомоги. Є й інші речі, треба їх шукати», – додає Ірина Микичак.
Окремо чиновниця наголошує на культурі поведінки, передусім – диспетчерів, які приймають виклики. Каже, вони забули, чому їх вчили перед Євро-2012 – ввічливості. Ірина Микичак додає, що для працівників Центральної диспетчерської цього року заплановані тренінги в Одесі, де працює така ж велика диспетчерська.
Водночас, каже вона, за таку зарплату, як мають зараз працівники швидкої, влада не може у них багато вимагати. Тому перше питання – доплат – має вирішити сесія ЛОР.
Нагадаємо, лікарі швидкої допомоги висунули низку вимог до ЛОДА і погрожують італійським страйком у разі їх невиконання.
Олександра Бодняк
