На роботі говоримо українською. Кого перевірятиме мовний патруль

4473 1
У Верховній Раді впродовж місяця зареєстрували три законопроекти, що передбачають врегулювання мовного питання. Вони викликали хвилю інтересу й обурення серед українців. Недоліки й переваги поданих на розгляд ідей активно обговорюють у соцмережах. Розібратися, що насправді намагаються зробити депутати, чим відрізняються законопроекти та що таке мовний патруль Tvoemisto.tv допоміг Роман Матис, засновник громадської ініціативи «И так поймут!».
Фото: segodnya.com

Фото: segodnya.com

Перший законопроект про державну мову № 5556 зареєстрували ще 19 грудня 2016-го року. Другий – № 5669 – та третій – № 5670 подали одночасно: 19-го січня. Кожен з них розглядатиме спеціальний Комітет, який визначить переваги й недоліки, надасть рекомендації щодо доопрацювання тощо. Водночас, люди активно сперечаються щодо деяких пунктів кожного законопроекту, не перестають коментувати, обурюватися й жартувати.

 

Що насправді відбувається довкола мовного питання, у чому суть законопроекту № 5670 «Про державну мову», який обговорюють чи не найбільше, та чого чекати українцям пояснив Роман Матис, який безпосередньо брав участь у його написанні.  

Від ідеї до резонансу: як створили законопроект № 5670

«Автори зуміли напрацювати всеохопний законопроект, що базується на європейських законопроектах і враховує українські реалії», –  зауважує засновник громадської ініціативи «И так поймут!». Законопроект № 5670 «Про державну мову» розроблено координаційною радою при Міністерстві культури, що була створена кілька місяців тому. Очолив раду професор Василенко, який є досвідченим правником, експертом з законодавства. Щоб на кожному зібранні максимально проговорити всі моменти й не забути нічого важливого в напрацюванні документа, у ньому беруть участь громадські активісти, які безпосередньо на практиці займаються захистом прав україномовних, та народні депутати. 20-го січня законопроект № 5670 потрапив на розгляд в Комітет, який очолює Михайло Княжицький, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності. У ньому беруть участь профільні депутати, які опікуються цими темами, обговорюють деталі документу й вноситимуть правки.  

 

Депутати, які підписали законопроект, розраховують, що на обговорення до Верховної Ради його вдасться подати до початку лютого.

«Інші два законопроекти з незрозумілих нам причин, були зареєстровані політиками, які приходили на засідання координаційної ради, де їм пропонували стати співавторами цього законопроекту. Але вони вчинили саме так як вчинили. Не знаю, що це – нездорові амбіції чи спроба завалити процес з прийняття мовного закону. Сподіваюсь у підсумку всі дійдуть згоди», – зазначив Роман Матис.

У фокусі: кого стосуються норми й санкції, передбачені законопроектом № 5670

Закон стосується виключно публічного життя. «Суть закону про державну мову проста: на території однієї країни має існувати одна державна мова, яку зобов’язані знати й використовувати у публічній площині всі. Це забезпечує і певну зручність: живучи у Львові чи Донецьку, я можу бути впевненим, що знайду газету, телеканал чи інтернет-статтю, яку однозначно зрозумію, отримаю відповідне обслуговування в магазині тощо», – пояснює Роман Матис. Вимоги абсолютно не стосуються приватного життя: вдома, в офісі чи з друзями спілкуватися можна як завгодно. Офіційною публічною площиною організатори вважають ЗМІ, інтернет, магазини, громадські засідання, збори, концерти тощо.

#МовнийПатруль: як насправді контролюватимуть дотримання норм

Чи не найбільше українців стурбувала саме ідея запровадження посади мовного інспектора, який слідкуватиме за виконанням норм і визначатиме покарання за їхнє недотримання. Воно ж і стало предметом численних жартів.

Роман Матис пояснив, що законопроектом справді передбачено введення посади мовного інспектора: на всю Україну їх буде тільки 27 і вони лише прийматимуть скарги громадян і вживатимуть відповідних заходів. Роман Матис наголошує: «Вони працюватимуть тільки по факту заяви від людей. Звернутися до них зможе будь-хто, чиї мовні права було порушено». Наразі такої можливості в Україні немає: ніхто не знає, куди можна звернутися, якщо його мовні права порушують: дехто скаржиться в поліцію, але це не завжди входить в її компетенцію. Беззаперечно звернення приймає суд, але не завжди зрозуміло, яке рішення він прийме.

Обурення людей щодо «мовного патруля» організатори вважають безпідставним: подібні інституції нормально функціонують у найближчих сусідів – в Балтійських країнах. Наприклад, там лікарі та вчителі в визначені терміни перескладають тести на знання державної мови, якщо ж не склали – можуть втратити свою посаду.

Крім того, щоб слідкувати за виконанням норм, якістю знань і використанням української мови, потрібен відповідний стандарт. Для його запровадження потрібна відповідна інституція, який його розробить. До речі, такий стандарт української мови уже є: його підготував філологічний факультет університету ім. Івана Франка, але руки до його запровадження не доходили.

Буква закону: що передбачає Конституція України

Державна мова має бути одна: це визначено 10-ю статтею Конституції України. Вона гарантує кожному громадянину України на території всієї країни отримання будь-якої інформації державною мовою.

На практиці: як бути з правами національних меншин

Змішувати поняття інших мов і державної не варто, такої практики немає ніде в світі. Права національних меншин забезпечуватиме закон, який зараз в процесі написання й буде виданий в кінці лютого. У самому законопроекті про державну мову є примітки щодо мови національних меншин: наприклад, нею дозволено вести дошкільне навчання. До прикладу, у Польщі це питання регламентують інші нормативно-правові документи, а не закон про державну мову.

«Я протестую!»: як українці можуть вплинути на прийняття чи відхилення закону

Цьому етапі громадяни долучитися до обговорення вже не можуть – ним займається Комітет на чолі з Михайлом Княжицьким. Однак вплинути на рішення мають право: надіславши звернення народному депутату свого округу чи подавши петицію до Верховної Ради. За словами Романа Матиса, це може бути ефективним інструментом, та тільки в тому разі, якщо його використає більшість українців.

Спілкувалася Людмила Рубцова


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (1)

Додати коментар
16 Березня, 2019 07:46
прохожий Идите на хер, хохлы тупоголовые, со своими вонючими законами! Как говорил на русском, так и говорить буду, а если кто то попытается мне это запретить получит в рыло!