Про це Tvoemisto.tv розповів керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський, котрий був спікером семінару «Всесвітня торгівельна система: сучасна діяльність СОТ та її вплив на бізнес» у Львівській бізнес-школі УКУ.
1. Питання пов'язані з корупцією на митниці і в сфері оподаткування. Це дуже великі проблеми на сьогодні для українського бізнесу. Масштаби корупції можна порівняти з існуванням паралельної системи оподаткування: є офіційні і неофіційні податки з усіма відповідними наслідками.
2. Питання пов'язані з організацією торгівлі. Мова йде про те, що сьогодні на заході називають trade for soliсitation або спрощення процедур торгівлі і транспортних процедур, пов'язаних з перевезенням і відвантаженням товару з точки А, де він виробляється, через європейський кордон в точку В, де знаходиться споживач. Це велика проблема на сьогодні і тут є певні можливості для українського бізнесу: якщо наші вантажі проходять митницю тиждень чи два, то ми вже є неконкурентоспроможні. І ті митниці, де розмитнення чи перевірка відбувається впродовж кількох годин або обмеженої кількості днів – є більш прийнятними, в тому числі для бізнесу. І є багато бізнесу, де час відвантаження сільськогосподарських продуктів, продуктів харчування і все, що з цим пов'язано, є ключовим чинником.
3. Нам важливо в цих умовах зрозуміти сферу відповідальності і конкретні кроки, які повинні зробити окремо держава та бізнес. За державу їх ніхто не зробить, мова йде, скажімо, про імплементацію європейського законодавства – це робить держава і тут є велика відповідальність. З іншого боку ми повинні зрозуміти, що має зробити бізнес: дуже часто бізнес приходить, фактично, з простягнутою рукою до держави, а ключова ідея бізнесу – жити в конкурентному середовищі. Якщо ми конкуруємо, на бізнес лягає велика відповідальність. Бізнес повинен вміти продавати свій товар, шукати відповідний ринок, виробляти той товар, який купується, а не розказувати: у нас найкращі товари, хай їх всі купують. У світі такого немає, бо змінюються уподобання споживачів.
Ми повинні також зрозуміти якою має бути взаємодія між бізнесом і державою, тому що окремі функції виконання тих самих державних політик можна покласти і на бізнес. Наприклад, приватний бізнес може працювати в тому числі і при транспортуванні товарів, і в системі оформлення документів, які потім звичайно контролюються державою. Ми повинні якомога ширше запроваджувати державно-приватне партнерство, а з іншого боку – бізнес повинен витрачати кошти на рекламу свої товарів закордоном, але і ми повинні переглянути систему торговельно-економічних місій – українських економічних представництв закордоном, які сьогодні працюють в основному формально.
І тут є певна співпраця: бізнес шукає гроші, партнерів і все, що з цим пов'язано, а держава забезпечує "політичний дах", а саме підтримку, можливості увійти в ті чи інші коридори влади тих країн, де ми хочемо експортувати. Але не треба забувати, що успішний експорт починається вдома – якщо така співпраця гарно налаштована безпосередньо на українських теренах, то така ж співпраця існуватиме і за межами України.
В умовах глобалізованого світу для України немає великих і маленьких ринків – всі ринки, де ми можемо продавати товари закордоном, всі ринки, де ми можемо продавати товари в нашій країні – це ринки, де ми обов'язково повинні бути присутні, причому присутні стабільно і в той спосіб, який дозволяє підвищити добробут українського суспільства.
