В Україні скасували пенсійний збір при обміні валюти
З 1-го січня 2-відсотковий пенсійний збір при купівлі готівкової валюти не стягують. Його скасували відповідною статтею закону «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017», ухваленим ще 20-го грудня.
Фото: khust-news.ua
Фото: khust-news.ua

10 січня 2017, 07:39

Про це повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" в Національному банку України.

Як пояснював таке рішення ще в травні 2016-го року Сергій Пономаренко, директор департаменту відкритих ринків НБУ: "Ця сума не має суттєвого впливу на доходи бюджету, проте спонукає до переходу валютообмінних операцій у тіньову сферу".

Пенсійний збір при обміні валюти ввели в дію ще в 1998, як тимчасовий захід, тоді він становив 1,5% і щороку зменшувався, доки його не скасували в 2011 році. Парламент повернув цей збір з операцій з іноземною валютою у 2014-му році. "Ми розуміємо усі складнощі роботи бізнесу, викликані низкою обмежень на валютному ринку, впроваджених центральним банком у 2014-2015 рр. На той час це були необхідні антикризові кроки. На сьогодні валютний ринок задовольняє попит на валюту, що дає НБУ можливість майже щодня купувати валюту для нарощування міжнародних резервів", - зазначив Сергій Пономаренко.

Тож з 1-го січня 2017-го року пенсійний збір в Україні офіційно скасували.

За матеріалами: Interfax.com.ua, epravda.com, bank.gov.ua, biz.nv.ua

Опублікувала Людмила Рубцова

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"