Як дванадцятирічна кримчанка грала на роялі у церкві на Сихові. Фото

3548 0
Христина Михайліченко, яка грала в Нью-Йорку, Парижі та Відні, дякувала львів’янам за підтримку кримських переселенців і збирала гроші для захисників України.

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові незвичайний вечір. Чи не по всій залі розставлені стільці, а перед вівтарем стоїть розкішний рояль. Чорний блискучий інструмент везли спеціально з Києва заради одного концерту дванадцятирічної кримчанки Христини Михайліченко.

Свій перший концерт Христина, або, як називають її близькі, Тіна, відіграла у неповні п’ять років за роялем своєї бабусі, яка також була музиканткою. Після цього дівчинка почала займатися з педагогом. У сім вона вже грала власний сольний концерт.

Читайте також: «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу

– Ми не думали, що з цього щось вийде, бо я була маленькою і трохи розгубленою, – весело розповідає Христина. – Однак мені сподобалось грати і подобається досі.

Христина виступала в Нью-Йорку, Вашингтоні, Парижі, Антверпені, Відні та в багатьох інших закордонних та українських містах. Вона стала лауреаткою багатьох музичних конкурсів, премій та гран-прі. Однак навіть для такої досвідченої піаністки грати в церкві – цікавий досвід.

– Востаннє я грала у соборі влітку в Брюсселі, але там була зовсім інша акустика, – ділиться Христина. – Звук у церквах іде дуже далеко і треба враховувати, що він може трохи гудіти. Тому я завжди репетирую, а особливо сьогодні.

У Христини на цей вечір півторагодинна програма: Бетховен, Шопен, Ліст, Рахманінов, Лисенко та Прокоф’єв. На біс – «Мелодія» Мирослава Скорика. Програму для дівчинки обирають педагоги, але вони завжди радяться з Христиною. У школі та вдома дівчинка репетирує по шість годин на день.

– Мене ніколи не змушували грати те, що мені не подобається. Мені здається, що спочатку потрібно полюбити програму, а вже потім її грати.

Читайте також: Бах на Пекарській. Звідки взявся електричний оргáн у львівській квартирі

Мета концерту – благодійна. Організатори хочуть зібрати гроші для підтримки воїнів із Криму, які воюють на Донбасі. Частина грошей піде на фондування будівництва школи при церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Організаторка концерту Оксана Новікова каже, що таким чином хоче подякувати львівській громаді, яка прийняла її родину та багатьох інших кримчан.

– Ми живемо і працюємо у Львові, а зокрема, на Сихові, вже більше трьох років, – розповідає Оксана. – В центрі міста відбувається дуже багато цікавих заходів. Але Сихів – досить великий район і нам хотілося б, аби він був трохи більше, ніж просто спальним. Концерт Христини у храмі Різдва Пресвятої Богородиці – це наш різдвяний подарунок для всіх сихівчан.

Родина Христини вирішила виступити у Львові без гонорару, а всі витрати з організації концерту, в тому числі на перевезення роялю з Києва до Львова, взяли на себе меценати. Вже під час концерту мама Христини, Наталя, розповідає: коли росіяни захопили Крим, вони обирали куди переїхати між Києвом та Львовом, однак перемогла столиця. Саме там у музичній школі-інтернаті для обдарованих дітей зараз навчається Тіна.

– В українському суспільстві досі є стереотип, що класика – це нудно, а у філармонії можна тільки спати. Але це не так! Для нас велика радість грати у Львові, тим паче в такому святому місці, як церква, – каже Наталя. – Хоча в Тіни було вже стільки концертів, що я вже не можу підрахувати, їй досі вдається скучити за сценою і зберегти відчуття свята, коли вона виступає.

Окрім Тіни в Наталі ще двоє дітей. Старший син Даня вже вчиться у столичному виші. Молодша дочка, шестирічна Саша, у рожевій сукенці бігає довкола роялю. Нещодавно вона й сама почала займатися музикою – грає на скрипці.

Читайте також: Львів’янки грають класичну музику немовлятам та хворим у лікарнях

– Я не пропускаю жодного концерту Тіни і завжди їжджу з нею, – говорить Наталя. – Часом доводиться відмовлятися від закордонних пропозицій, якщо я не можу поїхати з нею, адже Тіна ще зовсім маленька. Тому Саша від народження росте в музиці. Але я своїм дітям кажу, що в них має бути власний шлях. Вони мусять любити те, чим займаються, і щодня прокидатися щасливими.

– Мені здається, у кожної людини є свою улюблена справа. Для мене це музика, – додає Тіна.

Перед концертом Наталя просить ведучого попередити слухачів, що перша соната, яку гратиме Христина, довга і складається з чотирьох частин, але між частинами аплодувати не потрібно.

– І довгих промов не потрібно теж – нехай сьогодні говорить музика.

Читайте також: Оксана Линів: Українська музична освіта значно краща за західноєвропейську

Поступово церква наповнюється людьми. Рояль викочують у центр. Як і обіцяли, без довгих промов, але мама Наталя нервує – люди ще доходять, а тому концерт затримується. Нарешті уклін. Здається, що першу частину сонати Христина відіграє на одному диханні, але ніхто не аплодує – пам’ятають мамині настанови.

Христина опускає руки на коліна і храм починає дзвеніти оплесками.

Текст  – Анастасія Іванців

Фото –  Дмитрій Єршов


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар