Нам потрібні конкретні правила гри. Чому у Львові знищили мозаїку магазину «Океан»

6554 6
Якщо немає регулятивних актів і законів, які обмежують забудовника, він може знайти купу варіантів, як вирішити ситуацію на свою користь.

Минулого тижня на вулиці Володимира Великого забудовник демонтував мозаїку магазину «Океан», який збудували у 1982 році. Це неабияк збурило громадськість, оскільки попередньо її обіцяли зберегти. Виконком міської ради скасував містобудівні умови та обмеження на реконструкцію «Океану», але відновити мозаїку це аж ніяк не допоможе, пише історик, дослідник радянської спадщини Львова Богдан Шумилович.

Ситуація з мозаїкою на колишньому магазині «Океан» продемонструвала недосконале українське законодавство. Зобов’язати забудовника щось зберегти ніхто не може, якщо об’єкт не є частиною пам’ятко-охоронного реєстру. Такі речі зазвичай обговорюють під час домовленостей між замовниками, архітекторами чи органами місцевого врядування — особливо тоді, коли пам’ятка не є у відповідних охоронних реєстрах. Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський каже, що така домовленість із замовниками була, але її не можна було юридично оформити, тому й порушити її було дуже легко. Але насправді місто знало, з ким мало справу, — це нечесні люди, яких уже карали за пошкодження пам’яток архітектури. Та й репутація у замовників була, м’яко кажучи, поганою. Тож було цілком очікувано, що й цього разу буде обман.

З іншого боку, депутати партії «Самопоміч», яка в останні роки мала фракцію в парламенті, не просували дієвих законів про охорону історичної спадщини. А оскільки саме у Львові є чи не найбільше пам’яток архітектури, то, вочевидь, у першу чергу від нашого міста мала б йти така законодавча ініціатива. Уже давно необхідно окреслити охоронною не тільки зону ЮНЕСКО, а й виробити конкретні правила гри щодо інших пам’яток. Але оскільки ці правила можуть суперечити інтересам великих кампаній-забудовників, пам’ятко-охоронне регулювання ніби «спить».

Читайте також: Глуха провінція або Які проблеми Львова викриває фонтан «Кульбаба»

У Європі є різні практики охорони таких пам’яток — від наглядової поліції до значних штрафів. Живучи в Італії кілька років, я спостерігав, як для встановлення ліфтів у старих будинках збирали купу документів. Там є різні форми збереження історичної спадщини. Якщо ви спробуєте вибити вікно в історичній будівлі, відразу приїжджає поліція, а далі — штрафи, суди. Це працює в комплексі, а в нас не працює нічого — ні штрафи, ні суди. Забудовник, який знищив мозаїки Володимира Патика, може вже завтра подати в суд через скасовані виконкомом містобудівні умови та обмеження, і якийсь суддя за кілька тисяч доларів ухвалить рішення на його користь, а найімовірніше судовий процес затягнеться на роки, як, наприклад, справа готелю на вулиці Федорова. Якщо немає регулятивних актів і законів, які обмежують забудовника, він може знайти купу варіантів, як вирішити ситуацію на свою користь. Наприклад, того, що в офіційних угодах із забудовником ніде не вказана умова збереження мозаїки, достатньо, аби виграти справу в українському суді.

Верховна Рада України прийняла у 2018 році закони про покарання за незалежне поводження із пам’ятками культурної спадщини, розроблені ще у 2016 році. За новими правилами, забудовника можуть оштрафувати на суму до 250 тис. грн за шкоду пам’ятці історії та культури або ж посадити на термін до 6 років навіть з конфіскацією майна. Але це хіба в тих випадках, якщо ви заїдете на авто в дзвіницю Софії Київської чи підпалите Чорну кам’яницю на площі Ринок. Якщо ж ви знищите пам’ятку місцевого значення — можете отримати до трьох років в’язниці (що нереально) або ж заплатите штраф у розмірі 100 доларів США. Фактично ці закони захищають пам’ятки далекого минулого, а от пам’ятки ХХ ст. практично віддані на «розтерзання» забудовникам.

Активісти, які займаються збереженням радянських мозаїк, документують їх в різний спосіб. Цю роботу мало б робити управління охорони історичного середовища, але воно керується регулятивними актами, які вже окреслюють, що є, а що не є пам’яткою. Аби внести якийсь об’єкт у реєстр пам’яток, треба бажання і можливість пройти чимало бюрократичних кроків. Щоб архітектурна пам’ятка набула статус національної, потрібна постанова Кабінету Міністрів України. Набагато легше внести пам’ятку до реєстру охоронних об’єктів місцевого значення: тут процедура передбачає лише експертну оцінку і рішення головного виконавчого органу на місці. Але за майже 30 років незалежності управління не внесло до реєстру жодної пам’ятки радянського періоду. Мозаїка Володимира Патика могла бути в реєстрі пам’яток місцевого значення, але її туди не внесли. На додаток, покарання за нищення пам’ятки місцевого значення — це лише невеликий штраф, і тому на порушення забудовники можуть йти свідомо. Так сталося, наприклад, на вулиці Левицького, де незаконно пробили двері замість вікна. Аби змінити цю ситуацію, із нечесними забудовниками треба говорити мовою жорсткої сили — наприклад, позбавляти ліцензій, та законодавчих інструментів наразі для цього немає.

Читайте також: Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище

Крім того, у Львові дещо недолюблюють радянську спадщину, тож і питання збереження та захисту пам’яток тієї доби просувається складно. Лише тепер заговорили про окремі приклади радянського модернізму в місті, які варто врятувати. Радянські об’єкти зазвичай не занесені в охоронні реєстри, тому й не підпадають під захист. Що сталося, наприклад, із готелем «Львів»? Його хоч і не знесли, але після «покращення» він став виглядати значно гірше. Щоденно у Львові нищать пам’ятки польського функціоналізму та радянського модернізму, які вже є цінними, а в майбутньому — і поготів. Архітектуру 20-30-х років минулого століття перебудовують, а натмоість за такі «покращення» можуть отримати лише незначний адміністративний штраф.

Мозаїку Володимира Патика не «декомунізували» і не знищили через ідеологічні причини. Це просто «смачне» місце в доброму районі, який розвивається, і забудовник свідомо пішов на порушення домовленостей, бо фінансова вигода йому важливіша за честь і репутацію. Фактично неможливо визначити цінність знищеної мозаїки, адже раніше вартість роботи рахувалася інакше і в іншій валюті. Смальта — це лите скло, зі шматочків якого вручну складалася мозаїка, тобто її ціна (і це ще не цінність) може вираховуватися мільйонами. Але забудовники намагаються максимізувати свої доходи, і їм начхати на те, що там десь є історія. Тепер після знищення пам’ятки вони кажуть про відновлення мозаїки, але стає очевидно те, що вони не знають, про що говорять, — не розуміють, як робиться смальта, наскільки це дорого і складно. Вони думають, що в магазині куплять керамічну плиточку і за ескізом складуть візерунок рибок. Забудовники або обманюють, або не досвідчені, або варвари, або й те й інше одночасно.

Як наслідок, маємо знищений цінний твір визначного художника Володимира Патика. Це мозаїка, яка добре вписувалася в довколишній міський ландшафт і позитивно сприймалася мешканцями району. Забудовник їх обдурив і вчинив, як злодій або бандит із 90-х, якого місто не може зупинити. Так, на виконкомі скасували містобудівні умови і обмеження, але це схоже на домовляння. Найгірше, що тепер може зробити забудовник, — це імітувати попередню мозаїку на новій стіні або перепродати комусь свій проект. Юліан Чаплінський сказав дуже правильні слова: «Таким варварам на ринку Львова не місце». І незважаючи на те, що забудовник обіцяє відновити мозаїку, — це неможливо. Якщо ми знищимо фреску Леонардо да Вінчі і відновимо її копію, це ж буде не одне і те ж, правда? І така ситуація вганяє в апатію.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
26 Липня, 2019 23:37
Вася те що Контора забудовник "РІЕЛ"...Вандали Варвари і Халтурщики відомо і так !
По хорошому було то в евпОпе, їх давно Ліцензії позбавили)))
26 Липня, 2019 23:21
Вася Рогулі взяли і Декомунізували))) ...а шо виросте черговий багатоповерховий Курятник для
понаїхавшої рагульні))...і все буде Ок...бабло в кармані....стадо в Стойлі))
Валити історію це признак загнивання оКраїни, всі нормальні країни світу зберігають історію, якаб вон не була, люди вкладали в це свій труд і талант!
А ці Дармоєди вкладють бабло в свій гамнець....а на решту насрать))...за шо боролись те і Отримали ...гірше Гондураса
Смішно ЗАДовий усі документи про ті Говностройкі і Вандалізм підписує))...а тут так Свиню підсунули Хабарнику Мішку
23 Липня, 2019 17:42
іван Ну якщо влада не зуміє захистити львівян, то забудовнику не легко прийдеться, Помсту навіть незаконну ще ніхто не відміняв!!!
23 Липня, 2019 08:59
666 ... під вибори і не таке прокатує ... а війна ,взагалі, -- все списує ... Слава Україні ! ...
22 Липня, 2019 22:09
S. Щось Чапля точно тут лукавить, Як і вся садонеміч. Цікаво, чи є хтось в середовищі архітекторів більш принциповий, але не менш досвідчений, щоб замінити на посаді Ч.?
22 Липня, 2019 20:41
L. З одного боку обнадіює, шо у Львові ше залишаються люди, яких взагалі ше цікавить історична спадщина, навіть та, яку залишив по собі совок з його відверто потворними архітектурними формами. З іншого боку, в мене викликає (не зовсім) щирий подив, шо розголосу досягло лише нищення цієї мозаїки. Нагадаю: у центральній частині міста є куди більше архітектурних одиниць, які заслуговують на збереження. Натомість їх доводять до руйнування (вул. Торгова, вул. Поповича, вул. Чорноморська, вул. Стефаника, вул. Вітовського і десяток вілл), а потім на тому ж "Твоєму місті": "ой, а то ж не ми, то попередні власники, і тому у нас є законне право будувати тут своє одоробло". До речі, Чаплінський, зважаючи на його висловлювання стосовно Підзамче і алмазного заводу, потурає таким варварам. Та компанія ж не одноденка, вірно? Були б фрески на Підзамче -- забудовники засипали б і ті фрески. Львову, на превеликий жаль, не пощастило з львівцями, забудовниками і чиновниками, які чомусь вважають, шо вони в праві нищити місто в якому живуть.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!