Наприкінці року Tvoemisto.tv дізнавалося, як Львів дбає про те, що робить його справді унікальним – історичну спадщину.

На початку року у Львові запрацювала адміністративна комісія, яка контролює охорону історичної спадщини та штрафує за порушення на пам'ятках архітектури. За час її роботи порушники сплатили лише приблизно 100 тисяч гривень загалом, хоча комісія неодноразово виносила рішення про штрафи по 170 тисяч гривень. Чому найбільші штрафи так і не були сплачені, Tvoemisto.tv розпитало голову комісії Андрія Москаленка.

Адміністративна комісія: коли, як і навіщо?

На початку цього року ми розпочали юридичний механізм впровадження адміністративної комісії. До цього року, якщо щось ставалося з пам’ятками архітектури, то це розглядали на районних міжвідомчих адміністративних комісіях. Це була складна і довга процедура, яка стосувалася тільки фізичних осіб, а максимальні штрафи не перевищували 1700 гривень.

Ми створили публічну комісію, яка до того ж може накладати штрафи на юридичних осіб. Раніше цим займалося Міністерство культури, але накладати штрафи у Львові з Києва – зовсім неефективно.

Відтак, 2 грудня виконком прийняв рішення про створення комісії, 23 березня – затвердили всі відповідні додатки. З того часу ми провели 31 засідання адміністративної комісії.

Фото з Facebook-сторінки Андрія Москаленка

Щодо фізичних осіб винесли 213 постанов на загальну суму 294 тисячі 950 гривень. По юридичних особах винесли п’ять постанов на суму 391 тисяча гривень. Наразі до бюджету сплатили близько 100 тисяч гривень.

Читайте також: Хто у Львові руйнує архітектурну спадщину: два приклади

294+391=100?

Наразі у нас тривають декілька юридичних спорів з юридичними особами. Так само і з фізичними особами: частина штрафів оплачена, частина – ні.

Якщо штраф сплачено, постанова закривається – і за власником залишається зобов’язання повернути все до попереднього стану. Якщо штраф не сплачено, це залишає можливість для наступних правових дій.

Також, по кожній постанові є свої терміни. В одному будинку на вулиці Дорошенка було вісім чи дев’ять адрес, які вчинили різні порушення. Ми кілька разів переносили це питання, поки не було консолідованого рішення по будинку. Тому постанова зарахована в суму, але ми не давали її в дію. Постанова – це швидше інструмент до переконання і зараховувати її як показник не можна.

Фото: zik.ua

Людина могла бути власником квартири, потім її продати. Покупець не уклав охоронний договір, а продавець про таку необхідність його не попередив. Тут вже виникають правові колізії і таких випадків третина з усіх.  

Якщо людна укладає охоронний договір, документ, в якому чітко прописано, що людина має право робити, а що – ні, в якому визначає, що до певної дати вона визнає порушення і готова здійснити всі необхідні дії, то питання розміру штрафу переглядається. Постанова і максимальний штраф накладається переважно там, де немає жодної реакції мешканців або юридичної компанії.

Читайте також: Львів без документів. Як правовий хаос руйнує історичний центр міста

Втім, наша вимога полягає в принциповій сплаті штрафу. Ми розпочинали комісію не для того, аби мати показник в 100 чи 200 мільйонів гривень. Наша мета – аби не було порушень і не було за що штрафувати. Важливо, аби той, хто живе, чи орендує приміщення, усвідомлював, що він живе в пам’ятці архітектури і несе за неї відповідальність.

170 тисяч за площу Ринок

Перший штраф в 170 тисяч гривень отримала юридична особа за дії на площі Ринок, 11. Нагадаємо, зі стін будинку пооббивали штукатурку, з боку вул. Сербської на місці частини вікон влаштували двері, у внутрішнє подвір’я вивели вентиляцію та встановили металеві решітки, які частково перекрили внутрішнє подвір’я. За словами начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілії Онищенко, за дозволами на початок будівельних робіт власник приміщень не звертався. 

Фото: Google Maps

Цю особу ми двічі штрафували по двох різних об’єктах на площі Ринок, 11 і площі Ринок, 19. Перший штраф в 170 000 по площі Ринок, 11 особа не сплатила і наразі у нас триває судовий спір. За іншим об’єктом – площа Ринок, 19 – підприємець сплатив штраф 17 000 гривень. Це важливо, адже так підприємець визнав свою помилку.

Читайте також: У Львові оштрафували першого порушника за пластикові вікна в пам'ятці архітектури

За іншим випадком ми проводимо зустрічі з юристами компанії і, можливо, прийдемо до мирової частини. Це не означає, що юридична особа не сплатить штраф, але він буде можливо не 170, а 100 тисяч гривень.  

Надбудова на «Гранд Готелі»

26 червня адмінкомісія оштрафувала власника «Гранд Готелю» Григорія Козловського за скляну надбудову. До того ж, оштрафувала двічі. Спершу як власника приміщень на 1700 гривень, а також як юридичну особу на 170 000 гривень. Підприємець штраф не сплатив, а надбудова на «Гранд Готелі» залишилася на своєму місці.

Надбудова на даху готелю

Рішення комісії оскаржили в суді, а ми діємо виключно в правовій мірі. Суд виніс рішення. Всі питання ми розглядаємо публічно і на камеру. Була постанова, яка вважала що це порушення. Ми за неї проголосували. Суд прийняв інше рішення, на користь юридичної особи – і тепер ми маємо поважати це рішення.

Читайте також: Пластик проти дерева. Чому львів’яни повинні зберігати автентичні вікна старих будинків

У майбутньому ми розпочнемо інформаційну кампанію і проаналізуємо публічність юридичних осіб. Ми показуємо, що є контроль. Багато було складних засідань і ми поважаємо людей і розуміємо, що повинні рухатися в правовій частині, але з певними конкретними завданнями. Якщо відбувається порушення ми будемо на нього реагувати. Але людина згідно закону має право це оскаржити. Це не означає, що ми не будемо вчиняти подальші дії.

Вілла Бачевських: 17 тисяч замість 170-ти

Фасад вілли Бачевських перефарбували у сірий колір і замінили вікна. Спершу адмінкомісія винесла рішення про штраф у 170 тисяч гривень. Далі – штраф зменшили до 17 тисяч.

Теперішній стан вілли. Фото: Людмила Красова

За два-три дні після виявлення порушення, ми повідомили підприємця, склали відповідну постанову і завірили, що вимагатимемо максимальний штраф. Втім, з’явився представник підприємця і ми знизили суму штрафу до 17 тисяч з певними зобов’язаннями.

Попередній вигляд вілли. Фото: Василь Петрик

Потім була публічна презентація проекту в Urban-бібліотеці, під час якої ми виявили ще ряд порушень. Наприклад, ми склали окрему постанову по добудові фасаду вілли. Ми розглядатимемо це як окремий випадок.

Читайте також: Як може змінитися вілла Бачевських після реконструкції. Візуалізація

Візуалізація проекту

До того ж, під час комісії ми наголошували на публічності кожного об’єкту. Наразі, в управління історичного середовища документів ніхто не подавав. Якщо до наступного засідання ніхто так і не з’явиться, будемо повторно розглядати цю справу.

Вілла «Люсія»: без даху і без штрафу

Торік власники вілли «Люсія» на Свєнціцького звернулися до міської влади по дозвіл на будівництво багатоквартирного будинку, перший поверх якого мав нагадувати фасад наявної вілли. Виконком відмовився надавати документи. Наприкінці минулого року у вілли завалився дах.

23 серпня Адміністративний суд Львова на звернення ОСББ «Свєнціцького, 16» скасував наказ департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, який видали 20 листопада 2017 року, про внесення до переліку об’єктів культурної спадщини щойно виявлених пам’яток.

Читайте також: Батіг і пряник. Чому тільки штрафи не врятують від спотворення історичний центр Львова

У вересні цього року адмін комісія наклала штраф – 170 тисяч гривень на власників вілли, а 28 грудня її повернули у реєстр пам’яток.  

Вілла на Свєнціцького. Фото: E-Dem.IN.UA

З вересня ми вели перемовини з підприємцем стосовно нашої позиції. Він двічі чи тричі звертався в міську раду, але йому ніхто не видав дозволів. Тоді він звертався в обласну адміністрацію, де отримав потрібні документи, але ми не погоджували їх.

Власник навіть звертався в Міністерство культури, де йому погоджували документи, але ми знову були проти. Потім він звернувся до суду, аби управління охорони історичного середовища надало йому дозволи, але управління подало апеляцію.

Читайте також: Що не так із фасадами львівських будинків

Паралельно з тим ми вели перемовини і домовилися про збереження вілли на зиму. Втім, як мені повідомили, сталося втручання в перекриття – і дах будівлі завалився.

Наша позиція чітка – там не може бути жодної іншої будівлі, а стара має бути відновлена в своїх межах, наскільки це можливо. Крім того, ми скерували відповідні звернення щодо вілли в поліцію, прокуратуру та ДАБІ. На початку наступного року комісія в спеціальному режимі ширше розгляне питання цієї вілли.

Що далі

Продовжуємо працювати кварталами і вулицями міста. Так само працюватимемо по юридичних особах, які були актуальні цього року. Ми готуємося стати ще більш публічними – будемо інформувати людей про відповідальність за несанкціоновану заміну автентичних вікон на пластикові.

Крім того, працюватимемо з компаніями-виробниками пластикових вікон. Ми хочемо донести, що є певний ареал в місті, де пластикові вікна ставити не можна. Тому будемо пропрацьовувати штрафи і стосовно компаній.

Також запровадимо кампанію співфінансування реставрації вікон, як це було з брамами. В критичних моментах повернемо дерев’яні вікна на місце пластику.  

Андрій Костюк,

головне фото Дем'яна Данилюка

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.