Веломережа у Львові активно розвивається, і все більше ділянок вулиць проєктуються від початку з велодоріжками чи велосмугами. Керівник Інституту просторового розвитку Олег Шмід пише, що цьому сприяє комплексний підхід до реконструкції вулиць, коли при проєктуванні вулиці переосмислюють і роблять зручними для всіх учасників руху.
У контексті України Львів є лідером у розбудові міської велосипедної мережі. Поки що не так багато українських міст можна зарахувати в число тих, що розвивають свою мережу не для галочки, а для вжитку. Львів очолює цей перелік і за якістю, і за кількістю. Досить якісну веломережу пропонує споживачам сусідній Івано-Франківськ, хоч за кілометражем він поступається Львову. Наполегливо і системно будує веломережу Вінниця. Дещо відстають проєктні рішення у Києві. Усі інші міста можна записати або в початківці, або в «чистий» список без жодних елементів велоінфраструктури.
Якщо порівнювати Львів з Європою, то нашу веломережу можна ставити в приклад багатьом містам Південної Європи. Є, звичайно, винятки, наприклад, Валенсія чи Любляна, міста Південного Тіролю в Італії, але більшість міст і містечок Словенії, Іспанії, Італії, Греції залишаються позаду Львова по якостях і деталях веломережі. Інша справа — німецькі, голландські, британські, данські, шведські, французькі міські веломережі. Звідти треба брати приклад. Німецькі спеціалісти кажуть, що по якості наші нові велодоріжки можуть зрівнятися з велодоріжками Німеччини 10-річної давності, а деякі — навіть з новими.
Що потрібно, щоб велосипед у Львові став популярнішим? Зараз важливо нарощувати веломережу, з‘єднувати її готові сегменти між собою. А вже коли буде готовий цільний кістяк веломережі, який охоплює всі райони міста і поєднує її з усіма магістральними вулицями, тоді настає другий етап: заохочення їзди на велосипеді.
Читайте також: Як пішоходам не дратувати водіїв. 9 порад, які допоможуть кожному
Поки що у Львові повноцінної мережі немає. Є понад 100 км велодоріжок, є досить великі сегменти, але все ж найчастіше нарікання в адресу веломережі звучить так: «Починається нізвідки, закінчується в нікуди». Люди забувають, що є поняття часу, і для того, щоб всі велодоріжки були між собою пов‘язані, слід було б збудувати їх за одну ніч. Вранці люди встають — о, є веломережа, ніде не переривається. Але так не буває. Західноєвропейські міста вибудовували свої міські мережі 30-40 років — Львів хоче вкластися в 10. Кожна реконструкція вулиці має свій початок і кінець, такий самий початок і кінець має велодоріжка, яка будується в рамках реконструкції. Колись це все з’єднається. Той, хто стежить за розвитком велоінфраструктури з 2011 року і знає параметри львівської веломережі, розуміє, що всі велодорожні проєкти у Львові відповідають логічній конфігурації, затвердженій Львівською міською радою 23 травня 2011 року. Більше того, завдяки новим змінам в державних будівельних нормах, у нас з’являються велодеріжки навіть на вулицях, які не входять в офіційну схему веломережі (вул. Садова, район Нового Львова).
Найкраще велоінфраструктура розвивається в північних районах Львова, зокрема Шевченківському. Там вже є досить великі сегменти веломережі. Є одна ділянка, де можна практично від краю міста доїхати до центру — від Галицького перехрестя по Хмельницького, Липинського, проспекту Чорновола, вулицях Куліша і Зерновій до готелю «Львів». Ще один маршрут — з Брюховичів до того ж готелю «Львів» — зараз добудовується. Ділянка до самих Брюховичів уже готова, будуються велодоріжки на Замарстинівській, Варшавській та проспекті Чорновола. Якщо буде досить фінансування, то до кінця року веломаршрут буде повністю готовий.
Велодоріжка в Рясне ще не повноцінна, бо там є перервані місця, зокрема в районі житлового району Кам’янка і на першій частині вулиці Шевченка. На Кам’янці цей пробіл вирішиться тим, що під час якогось капітального ремонту дороги там можна облаштувати велосмуги. Нижню ж частину вулиці Шевченка найближчим часом чекає реконструкція. Вирішаться ці проблеми — і з Рясного до центру можна буде доїхати велосипедом.
Наша ціль — щоб у найближчі кілька років велоінфраструктура була на всіх магістральних вулицях, які поєднують густонаселені житлові райони з центром Львова. Зараз Інститут просторового розвитку працює над проєктом ремонту тротуарів і будівництва велодоріжки на вулиці Сяйво. На Левандівці велоінфраструктура розвинена найгірше, тож ми сподіваємося, що проєкт який можна буде реалізувати вже наступного року, поєднає велосипедним рухом цей житловий масив з центром та іншими районами. Ще плануємо спроєктувати продовження велодоріжки на вулиці Стрийській, оскільки зараз працює тільки ділянка від автовокзалу до Наукової.
Важливо звернути увагу на Личаківський район — він найбільш проблемний у плані велоінфраструктури через непростий ландшафт. Густонаселений житловий масив району — вулиці Вашингтона і Пасічну — можна сполучити з центром міста через вулиці Зелену, Пекарську і Левицького. На вулиці Личаківській можна було б збудувати велодоріжку, але в своїй нижній частині вулиця зазнала реконструкції ще на початку 10-х, і, на жаль, проєктант не передбачив безпечної інфраструктури, тож до наступної реконструкції велосипедисти будуть змушені рухатися цією вулицею в загальному потоці транспорту.
Читайте також: Львів потребує радикальних підходів. Юліан Чаплінський про розвиток міста
Найважливіше, що можна реалізувати найближчим часом, це ідея трансміської веломагістралі, яка полягає в тому, щоб сполучити неперервним велосипедним маршрутом крайні північну і південну точки Львова. Поки що ця ідея втілена приблизно на 60-70%, закінчити цей проєкт можна наступного року. Маршрут пролягатиме від межі міста на вулиці Стрийській по Науковій, Княгині Ольги, Сахарова, Коперника, проспекту Свободи, Зерновій, Куліша, проспекту Чорновола, а потім — по Варшавській до Брюховичів або по Липинського і Хмельницького до виїзду з міста в напрямку Києва чи Варшави. На вулиці Княгині Ольги якраз будуються тротуари і велодоріжка, як і на проспекті Чорновола, на Коперника також будують велопішохідний простір до Головної пошти. Є ще кілька «білих» плям: вулиця Сахарова, початок Коперника (ділянка від Головної пошти до проспекту Свободи) і маленький шматочок від Оперного театру до вулиці Зернової. Найскладніша тут частина — від Головної пошти до проспекту Свободи, оскільки на Дорошенка є трамвайні колії, а на Коперника — інтенсивний рух автомобілів. Є ще варіант прокласти велодоріжку по вулиці Чайковського і вивести її на площу Міцкевича.
Найбільшою проблемою в проєктуванні, будівництві і подальшому використанні велодоріжок є те, що вулиця може потрапити до рук проєктантів, які не вміють велодоріжки проєктувати. Потрібна координація — наприклад, щоб ті, хто не вміє проєктувати велодоріжки, брали на підряд чи аутсорсинг тих, хто вміє. Взагалі під час проєктування вулиця має розглядатися як цілісний об’єкт, а не окремо дорога, тротуар, велодоріжка. Не може бути одна проєктна організація для доріг, інша — для тротуарів, третя — для велодоріжок.
Саме так ми робимо в Інституті просторового розвитку — підходимо до проєкту комплексно, думаємо, як зробити вулицю зручною для всіх учасників дорожнього руху. Зле, коли доводиться проєктувати велодоріжку на вже готовій вулиці, де кажуть «Не чіпайте дорогу — її зробили до Євро-2012». Але, наприклад, на проспекті Чорновола, вулицях Княгині Ольги і Сихівській нам вдалося це зробити.
У сучасному світі велодоріжки так само важливі, як і дороги чи тротуари. І всі проєктні організації мали б вміти їх проєктувати. Зараз ми намагаємося дати раду з тими вулицями, які реконструювали 5-6 років тому без велодоріжок, а на майбутнє вже керуватися іншою ідеологією. У міській раді роблять для цього кроки — перед проєктуванням вулиці збираються спеціальні наради, на яких присутні представники архітектурних та проєктних організацій, зокрема люди, які не є в структурі міської ради. Вони обговорюють те, якою має бути вулиця, — раніше такого не робили. Так було, наприклад, з вулицею Шевченка — її ескізний проєкт має затвердити виконком. Для вулиці Бандери ми теж робили ескізний проєкт, і інший проєктант тепер мусить його враховувати. Було б добре, якби розроблявся ескізний проєкт, а далі б проводили б архітектурний конкурс замість тендеру на ProZorro.
Комплексний підхід до реконструкції вулиць примирить усіх учасників дорожнього руху, адже вулиці проєктуватимуться так, щоб забезпечити комфорт і водіям, і пішоходам, і велосипедистам. Крім того, покращення якості пішохідного руху і розширення веломережі теж спонукатиме людей ділити між собою простір і не конфліктувати. Коли простору бракує або він непродуманий чи нераціональний, виникають конфлікти, які можуть звести нанівець усі потуги.
Колонка підготовлена в межах спецпроекту «Рік комфортного пересування». Партнер проекту — компанія EasyPay — найбільший небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні. Свої ідеї та пропозиції для вдосконалення міської мобільності можете надсилати за адресою: Tvoemisto.tv@gmail.com, у темі листа зазначивши «Рік комфортного пересування у Львові». Важливі думки ми опублікуємо на сайті та озвучимо під час експертних дискусій.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
