
фото: Zaxid.net
Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
Восени у Львові вже вп’яте проведуть Екофорум, на якому експерти обговорюють проблеми управління водними ресурсами та поводження з відходами. Під час дискусії в студії медіа-хабу «Твоє місто» організатори форуму спільно з урбаністами розбиралися, як кліматичні зміни впливають на Львів, хто має вирішувати проблему затоплення вулиць та де в місті потрібно садити більше дерев.
Чому затоплює Львів
За словами в. о. директора «Львівводоканалу» та форуму Дмитра Ваньковича, уже другий рік поспіль на Екофорумі обговорюють кліматичні зміни.
«Підтоплення під час сильних злив є скрізь — ми вивчали це питання у Європі, зокрема Польщі, Німеччині, — і всі інженерні спільноти ламають голову, як вирішити цю проблему. Ми запросили фахівців, аби зрозуміти, чи потрібно нам міняти інфраструктуру, чи перебудовувати, чи розширити наявну, адже все це потребує значних інвестицій», — каже він.
За звичайних умов на незабудованій території на поверхні землі залишається 10% води після дощу, розповідає доцент кафедри гідравліки та сантехніки «Львівської політехніки» Володимир Жук. Ще 25% потрапляють у водойми через поверхневу фільтрацію, 25% — у ґрунтові води через глибоку фільтрацію, а 40% випаровується. При щільній забудові із водонепроникним покриттям, каже фахівець, на поверхні може залишитися більше 85% дощових опадів.
«Україна не дуже багата на водні ресурси — це трохи більше тисячі метрів кубічних власного поверхневого стоку на людину на рік. Натомість у Німеччині цей показник становить 2,5 тисячі, а в інших країнах — від 3 до 7 тисяч. Проте локально ми маємо проблеми з надлишком води», — говорить він.
Читайте також: Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
За його словами, є три рівноцінні причини такої ситуації: гідрометеорологічна — інтенсивність і кількість опадів, урбаністична — щільність забудови та кількість водонепроникних покриттів, та гідравлічно-технологічна — пропускна здатність дощоприймачів і колекторів. Володимир Жук каже, що в розвинених країнах проблемою регулювання дощового стоку займаються вже останні років 30, на що витрачають значні кошти.
«Нова ідея полягає в тому, що дощовий стік треба регулювати не тільки точково, наприклад, біля очисних споруд, а по всій території басейну. Таке регулювання є найбільш ефективним, проте й дорогим, тому його реалізація в нас є наразі проблематична», — говорить фахівець.
Як каже Володимир Жук, згідно з різними світовими дослідженнями, прямої залежності між підвищенням температури та збільшенням кількості опадів немає. У Львові з 1945 по 2018 рік середня кількість опадів зросла з 675 мм до 742 мм, проте загальна кількість дощів у місті не збільшилася — навпаки, трохи зменшилася, натомість стало більше інтенсивних злив. У суху погоду, зазначає Дмитро Ванькович, наповненість колекторів у Львові становить 10%, проте впродовж останніх десяти років є по 2-3 потужні зливи, які затоплюють місто.
«Львів активно розвивається, збільшується кількість забудов і замощених територій. Відповідно, кількість води, яка потрапляє в каналізацію, теж збільшується. Зважаючи на три причини затоплення, про які говорив Володимир Жук, місто має розглядати розвиток інфраструктури комплексно. При забудові і плануванні розвитку наших територій ми повинні закладати відповідні вимоги до проєктантів, щоб попередити затоплення», — говорить він.
Місто-колектор чи місто-губка?
Пам’ятною для львів’ян стала злива у серпні минулого року, яка затопила, зокрема, перехрестя Сахарова — Вітовського. Деякі автівки майже повністю опинилися під водою. Після цього тоді ще заступник директора департаменту ЖКГ Олександр Одинець говорив, що на цій території можна було б збільшити кількість дощоприймачів, а також збудувати нову ділянку колектора, яка б відводила воду в інший бік. За його словами, це можна було б зробити за рік, проте наразі дощоприймачів на Сахарова не побільшало.
Читайте також: Як ми втрачаємо міське озеленення (і заодно якість життя)
Дмитро Ванькович каже, що збільшення кількості дощоприймачів — це косметичні заходи, які не допоможуть вирішити проблему затоплення комплексно.
«За рік ми зрозуміли, де в місті є вузькі місця колекторів, і напрацьовуємо по кожному з них окремі рішення», — говорить він.
Крім того, за словами фахівця, зробити Львів готовим до затоплень можна двома шляхами. Перший — це інвестиції в управління дощовими стоками: розбудову утримуючих резервуарів, дублюючих колекторів, реконструкцію очисних споруд. Другий — напрацювання ідеї міста-губки, щоб дощова вода залишалася там, де вона падає.
«У цьому випадку ми отримаємо три величезні ефекти. По-перше, зменшиться навантаження на інфраструктуру. По-друге, мешканці на своїй території отримають додаткову вологість і, відповідно, зелень, що покращить якість життя. По-третє, ми отримаємо можливість вторинного використання зібраної води, наприклад, для побутових потреб. Тобто ми або маємо інвестувати в управління стоками, або змінити парадигму», — каже Дмитро Ванькович.
Прессекретарка «Львівводоканалу» Уляна Горбата додає, що нещодавно підприємство організовувало зустрічі із урбаністами та забудовниками, аби обговорити цю проблему і знайти не тимчасове, а більш стратегічне рішення.
«Ми пропонували: є можливість запозичити європейський досвід — будувати паркові водопроникні частини, робити щось із дахами, збирати воду і повторно її використовувати або ж створити штучне озеро. Але забудовники казали, що це — несерйозно, адже дуже здорожчує будівництво, і якщо місто нас до цього не спонукатиме, не пропонуватиме якісь пільги, то це не буде вигідно економічно», — говорить вона.
Заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко каже, що проблема кліматичних змін є ширшою, аніж затоплення окремих вулиць Львова, адже десятки років відбувалося «некоректне поводження з природою». За його словами, важливим кроком було те, що минулоріч місто підписало меморандум, за яким долучається до ініціативи перейти на відновлювальні джерела енергії до 2050 року.
«Вектор є визначений. Питання в тому, як краще залучати експертизу. Тепер ми маємо спільно з фахівцями робити крок за кроком такі речі, які даватимуть сталий ефект для міста», — говорить Андрій Москаленко.
Читайте також: Львівські проєкти та архітектори отримали нагороди від Спілки архітекторів
У свою чергу керівниця відділу урбаністики Інституту просторового розвитку Олександра Сладкова розповідає про експеримент з поверхневим водовідведенням на вулиці Вернадського.
«Там робиться пішохідна алея, з якої жодна вода не потраплятиме в каналізацію. Ми довго доводили на експертизі, що там немає багато води і її можна забрати в невеликі заглиблення. Подивимося, як це спрацює, можливо, доведеться коригувати проєкт», — каже вона.
Проектний менеджер Інституту міста Орест Олеськів теж каже, що можна зменшити потрапляння дощової води в каналізацію — якщо вона максимально потраплятиме в ґрунт, зберігатиметься там, де опадає, або ж збиратиметься в штучні ставки.
«Сучасний підхід до проєктування просторів у тому, що газони мають бути нижчими за тротуари і навіть заглиблені до центру, щоб акумулювати воду і поступово її поглинати. Якщо враховувати це при кожному будівництві чи ремонті, з часом Львів стане більш адаптованим до кліматичних змін», — говорить він.
Аби не згоріти
Періоди рясних злив у Львові чергуються із сильною спекою. Тож під час дискусії також підняли питання озеленення Львова, оскільки дерева та інші насадження не дозволяють місту «розігріватися». Олександра Сладкова каже, що спільно з Космічним агентством України за допомогою супутників для Львова можна розробити карту озеленення.
«За допомогою такої карти можна зрозуміти, наскільки місто розігрівається, а також чи розвивається, чи занепадає в ньому зелень. Дерева на вулицях потрібно міняти раз на 50 років, зберігати тільки найцінніші екземпляри. Тоді ми будемо мати інший клімат у місті», — говорить вона.
Олександра Сладкова зазначає, що дерева потрібно більше висаджувати саме на вулицях, а не в парках, де мешканці міста проводять не так вже й багато часу. Також вона звертає увагу на те, що не достатньо просто насадити багато дерев — важливо зробити це правильно, щоб вони далі жили і розвивалися.
Читайте також: Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватися до кліматичних змін
Проектний менеджер Інституту міста Орест Олеськів каже, що багато міст світу зараз розуміють невідворотність кліматичних змін. І в цьому випадку є три речі, яких потрібно дотримуватися, — зменшення впливу людини на природу, адаптація та гнучкість інфраструктури щодо цих змін.
«Якщо говорити про зменшення впливу, то це першочергово зменшення викидів вуглекислого газу в повітря, який впливає на підвищення температури. У Львові приблизно 90% викидів вуглекислого газу — це викиди транспорту, тому важливо змінити підхід до його використання, наприклад, більше користуватися екологічним транспортом — велосипедом, трамваями, тролейбусами або взагалі ходити пішки», — каже він.
Крім того, говорить Орест Олеськів, чим більше авто в місті, тим більше й простору для доріг, а відповідно менше — для озеленення. Та й асфальт з бруківкою воду не поглинають.
«Якщо ми будемо впроваджувати зміни, то маємо зменшити використання автомобілів, які викидають тепло, вуглекислий газ, і зменшити площі доріг з водонепроникним покриттям. Місто має стати більш придатним для пішого та велосипедного руху», — вважає він.
За все треба платити
Уляна Горбата каже, що не варто акцентувати увагу на економічній доцільності екологічних рішень проблем, адже всі вони витратні.
«Це наше майбутнє, від цього залежить, яку воду ми будемо пити завтра, яким повітрям будемо дихати. Якщо ми не досягнемо компромісу в суспільстві між усіма сторонами, ми це все можемо втратити», — говорить вона.
Читайте також: Чого нема в Комплексній стратегії озеленення Львова
У свою чергу Дмитро Ванькович каже, що попит на екологію має бути зав’язаний на грошах.
«Забудовники кажуть, що екологічне будівництво невигідне, бо матеріали дорогі. Але ми, люди, маємо чітко розуміти, що якість життя коштує грошей. Якщо ми хочемо гарно жити, то повинні платити за це», — переконаний він.
Дмитро Ванькович зазначає, що у Львові вода дуже дешева, тому свого часу один забудовник, який планував проєкт із збору дощової води і її повторного використання, відмовився від такої ініціативи.
«Вода має стати дорогою. Тоді мережі стануть кращими, а люди цінуватимуть кожен літр. Також нам треба розробити і реалізувати план дій, якщо ми усвідомлюємо проблему. І провідником у цьому процесі має стати міська рада, яку ми повинні підтримувати. Якщо не буде відповідних вимог до забудовників — щодо понижених газонів, водопроникних парковок тощо, — то сподіватися на їхній альтруїзм буде важко», — каже він.
За словами Дмитра Ваньковича, важливо також формувати експертне середовище та дискусії в ньому, аби створювати нові ідеї для вирішення кліматичних проблем. Зокрема, таким майданчиком є і Екофорум, реєстрація на який ще триває.
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Партнерська публікація
Міські акценти
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового