Учасники Міжнародного Екофоруму «Вода та Енергія» обговорили, чому урбаністам варто більше уваги звертати на еко-ініціативи і що Львів вже зробив, аби адаптуватись до зростання температур. Головні тези занотувало Tvoemisto.tv.

Розкіш жити у спеку

Поліпшувати екологію можна починати з дахів, вважає співзасновник Greencubator Роман Зінченко, адже міста скоро не зможуть собі дозволити класичні дахи з горищами. На його думку, у майбутньому в містах перестануть використовувати темні дахи – натомість покрівлі будуть світлими (аби зменшити нагрівання) та з садами на них (які затримуватимуть вологу).

У 2016 році у Львові навіть створили петицію за озеленення дахів промислових об'єктів

Під час Міжнародного Екофоруму «Вода та Енергія», який відбувся у Львові 13-14 вересня, Роман Зінченко наголошує: «Нині нас чекають виклики швидкості адаптації до змін, виклики того, наскільки інтенсивно ми боремося з руйнівним впливом і створюємо кластери зеленого бізнесу».

Наступне, від чого невдовзі доведеться відмовитись містам – кондиціонування у класичному розумінні. Нинішні електромережі припиняють справлятись з великою кількістю кондиціонерів, які є в містах.

«Блекаути від спеки – нині реальність для українських міст. Модель гарячих днів міняється, а на міста впливає саме концентрація гарячих днів – в нас не стало радикально гарячіше. З часом треба змінювати ідеологію мереж, рухатися до більш децентралізованих, інтернетизованих енергомереж», – вважає активіст.

Читайте також: Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміну клімату

Наступне важливе завдання на майбутнє – сталий транспорт. Аби адаптуватись до екологічних змін, потрібне реформувати транспортну модель: зокрема, відмовитись від персональних автомобілів з двигунами внутрішнього згорання.

«У Китаї мене найбільше вразила концентрація електробусів і двоколісного електротранспорту. Це важливо, бо завдяки цьому можна скоротити викиди та площі доріг», – розповідає він.

Роман Зінченко вважає, що майбутнє за створенням «зелених» та кліматичних індустрій та нарощуванням «зеленого» ВВП країни. В Україні, каже він, є сектор зелених технологій та інновацій – навіть скоро можна буде говорити про можливості українського зеленого експорту.

«Величезною інвестицією міст у рамках екорозвитку мають бути фінансові інновації та поведінкові зміни: від масового сортування сміття і до спільного утеплення будинків зусиллям мешканців. Бо, наприклад, досі є “свята” галицька традиція спалювати бадилля восени», – каже Роман Зінченко.

Львівський екоурбанізм

Управління архітектури ЛМР близько року тому ініціювало розробку стратегічного плану просторового розвитку міста, розповів архітектор та один з авторів цього плану Антон Коломійцев.

Згідно з цією концепцією, екологічне місто має бути компактним. Для такого міста важливий екологічний транспорт, скорочення відстаней, мультифункціональність територій, зміна транспортних пріоритетів та увага до громадських просторів.

«У місті згідно з Генпланом збиралися до 2025 року збудувати стільки житла, щоб на кожну особу було 22 квадратних метра. Нині маємо орієнтовно 20,6», – зазначив Антон Коломійцев.

За словами архітектора, у Львові є багато територій, які використовують неефективно, тож важливо зрозуміти, як далі з ними працювати.

«Останнім часом у місті поменшало промислових підприємств, але від цього екологія міста лише виграла», – каже Коломійцев.

У Львові є чимало зелених зон та лісопарків. Але є райони, де озеленення бракує. Тому, наприклад, громадська організація Urbanideas запропонували зв’язати центр міста із Сиховом 9-кілометровим екомаршрутом. Він є велосипедно-пішохідний та поєднує багато зелених зон. Цю відстань можна буде пройти пішки за 75-90 хв або проїхати велосипедом за 30 хв.

Читайте також: Із Сихова до центру Львова пропонують прокласти зелений маршрут. Візуалізація

Щоби уникнути потопів, на кшталт такого, що стався в серпні, можна відновити природній акумулятор дощової води. Адже останні кліматичні дослідження свідчать, що подібні зливи ставатимуться й далі, як писало Tvoemisto.tv.

Головний проект акумулюючої водойми, який зараз є у Львові – ідея відродження Пелчинського ставу. Для цього вже залучили спеціалістів з гідрогеології, які мають проаналізували, яким чином можна зібрати воду в цей став та її очистити.

Адаптуймося як пінгвіни

«У Польщі нині розроблено 44 адаптаційні плани з урахуванням кліматичних змін. Проект реалізовується за кошти ЄС», – розповіла Анна Чижевська з Національного Фонду охорони довкілля Польщі.

Зокрема, у Польщі намагаються використовувати дощову воду повторно: для поливів рослин чи наповнення фонтанів.

За словами Романа Зінченка, містам потрібно швидко адаптуватись до кліматичних змін, нарощуючи цю швидкість так, аби не сталось різкої зупинки.

«Чи давно на вулицях Львова, Варшави чи Києва ви бачили пінгвінів? Я на вулицях Львова пінгвінів не бачив. Хтось може сказати, що пінгвіни живуть тільки на Південному полюсі, але пінгвіни прекрасно себе почуваються, наприклад, у Новій Зеландії і Австралії. Кожна жива істота на цій планеті є доволі адаптивна. Єдина проблема в тому, що ця адаптивність є дуже повільна. Пінгвіни, що живуть в Австралії, довго адаптувалися до цього. Міста певним чином схожі на пінгвінів», – вважає Роман Зінченко.

Фото: Casey Horner / Unsplash

Утім, не обов’язково одразу ставати пінгвінами. Достатньо згадати про звичайні віконниці: наприклад, у Барселоні, де мешканці давно звикли до спекотного клімату, вони – частина ландшафту. У Львові ж, де стає дедалі спекотніше, віконниці – рідкість. Як пінгвіни.

Соня Сабала

Головне фото: Hector Marquez on Unsplash

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.