Фото: Leopolis Jazz Fest
Посуньтесь, щоб музика сіла поруч. Олексій Коган про джаз і життя
Попри важкі часи, у нас залишається така оаза як Львів, який щороку перетворюється на столицю джазу.
Хто ж вам у Верховній раді скаже, що слухає Олега Винника чи шансон? Ні, всім хочеться казати, що вони слухають класичний джаз.
На сцені Едді Рознера грають хедлайнери, на площі Ринок має звучати енергійна музика, що має зібрати натовп. А сцена біля палацу Потоцьких – це окрема реальність, де можна послухати музику для «внутрішнього споживання».
Я бачив багато туристів, які приїжджають у Львів, гуляють містом – але чують музику на площі Ринок чи біля палацу Потоцьких і зупиняються до кінця концерту.
Для себе я визначаю п’ять категорій публіки, яка ходить на цей фестиваль. Перша – люди, які люблять джаз і які намагаються встигнути на всі сцени. Друга – це публіка, якій все гаразд. Вони приїжджають у туристичне місто випити чи поїсти, а музика – це бонус до меню. Третя – цільова. «Я приїхав послухати Ахмада Джамала, все решта – слухайте, якщо хочете, а мені вистачить». Два роки тому з’явилась ще одна категорія. До мене приїхали друзі-дизайнери з Молдови, Литви та Латвії, придбали квитки і потрапили на Ларса Даніельсена. Після нього, на контрасті, був шикарний концерт Мішеля Каміло – а я дивлюсь, що вони йдуть. Що, питаю, не вкатило? «Ні, Олексію, це ти можеш переключити якийсь тумблер і з одного концерту вискочити на інший. Нам цих вражень вистачить ще на тиждень». І вони йдуть, беруть автографи, купляють диски – але кажуть, що на сьогодні все. Ще одна категорія відвідувачів – я називаю їх «категорія з піджатими губами». Вони пишуть в соціальних мережах, що фестиваль повне лайно – і кожного року я бачу, як вони приїжджають.
Певно, що все змінюється. Наприклад, львів’яни та гості почали приходити на концерти на 20 хвилин раніше, ніж п’ять років тому.
Якби я не був арт-директором фестивалю, то сидів би всі дні на фан-зоні.
Читайте також: У Львові стартує Leopolis Jazz Fest. Повна програма
Як запросити артистів? Що тут кокетувати – так, я знав багатьох особисто. А далі працює радіо «одна баба сказала». Хербі Хенкок телефонував Боббі Макферріну, щоб запитати: «А як там?»
Не забувайте про концерт Ахмада Джамала – йому 87 років. І коли реклама пише: «Вперше в Україні Ахмад Джамал!», то я так тихо кажу: «І останній».
За великим рахунком, з великих артистів, які вже на рівні легенд (і які ще виступають), у нас не було тільки двох: Даяни Кролл і Кіта Джарретта.
Коли мене запитують: «Коли на великій сцені будуть українські музиканти?», я завжди сумую. Невже 62 особи з оркестру INSO – це не українці?
За сім років я нарахував 11 проектів, де українські музиканти грають з виконавцями з Європи, Америки чи Азії, з якими вони познайомились на фестивалі.
Читайте також: Все буде Step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
Є зворотній бік фестивалю. Наприклад, коли одна львів’янка приносить щось, накрите серветкою і просить покликати Джино Ванеллі. «Я прочитала, що Джино Ванеллі любить грушу під карамеллю – і я йому її зробила». Він виходить – і в нього сльози на очах. Чи львівська дизайнерка, яка принесла свою сукню для Хіромі. Або Хербі Хенкок, який виходить у вишиванці.
Ви ж не бачите того, що не маєте бачити. І не розумієте почуттів постачальників роялів, які кожного року нас питали:
- А Джеймі Каллум буде?
- Ні, цього року не буде.
– Слава Богу!
Тому що він іноді може вискочити ногами на рояль, який коштує 160 тис. євро. (До речі, цього року Джеймі Каллум таки виступить у Львові - прим. ред.)
Колись після виступу Джона Маклафліна він покликав нас до себе в гримерку, відкоркував дуже коштовну пляшку шампанського і сказав дуже важливу річ: «Я хочу випити за організаторів фестивалю». Я кажу: «Що трапилось?». «Ви знаєте, я ходив сьогодні на концерт на сцену палацу Потоцьких, де ви готували виступ українських студентів – і я не відчув ніякої різниці у вашій підготовці їхнього концерту і нашого, на великій сцені. І я хочу за це випити».
Мені здається, що будь-який фестиваль – це величезна піца, де кожний шматочок має інші інгредієнти: оце я знаю, тож скуштую, це я не пробував, а це мені не подобається.
Музика не мусить подобатись вся. Але можна запустити музику в себе, трохи посунутись, щоби вона сіла поруч з вами.
Ходіть на концерти. Ніщо не замінить відчуттів на живому концерті. Ця дірочка в YouTube на гарному моніторі – це все не те. У вас є можливість подивитись, як народжується музика, побачити контакт музикантів на рівні погляду чи руху руки, почути брудну і непотрібну ноту – це буває тільки на концертах. У вас є можливість побачити, як народжується справжня музика, без якої ви потім (так іноді буває) не можете жити.
Довідка.
Leopolis Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який щорічно проходить у Львові в останні вихідні червня. Щорічно його відвідує близько 100 тисяч гостей. 2016 року Leopolis Jazz Fest був визнаний поважним британським виданням The Guardian одним з найкращих джазових фестивалів Європи.
До 2017 року фестиваль називався Alfa Jazz Fest. Після кількарічних протестів активістів проти реклами бізнесів російської Alfa Group «Альфа-банк» відмовився від титульного спонсорства, і назву фестивалю змінили. Та головні речі залишились незмінними, зокрема команда: креативним директором фестивалю є Олексій Коган, музикант і радіоведучий, знавець джазу та почесний амбасадор Львова та головна організаторка та директорка Leopolis Jazz Fest Наталія Горбачевська.
Ольга Перехрест
Фото: Ейч.Ді.Партнерз та Leopolis Jazz Fest
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку