фото: social.eyeforpharma.com

фото: social.eyeforpharma.com

Технології – не головне. Інновації роблять люди, які готові ризикувати

1108 0
Чому основа усіх інновацій – це людина? Який відсоток стартапів досягає успіху? Завдяки чому львівське ІТ стало глобальним? Як українці, які навчаються чи працюють за кордоном, можуть бути корисними для країни? Про це та інше говорив керівник Програми комп’ютерних наук УКУ Ярослав Притула під час бізнес-сніданку «Інновації в бізнесі та література як джерело знань». Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.

Сфера ІТ виходить на цифрову трансформацію

Саме ІТ робить не так багато інновацій. Останні 20 років воно здебільшого робить оптимізацію. Ми пришвидшуємо, покращуємо процеси. Зараз ІТ-галузь виходить на цифрову трансформацію (Digital transformation). ІТ переходить вже не лише в сферу допомоги іншим бізнесам, але і самостійно робить інші бізнеси. Важливою стає не лише технологічна складова, а й бізнесова складова.

Сучасна економіка творить нові бізнес-моделі, робить цифрові трансформації та орієнтується на клієнта (User Experience). Наприклад, «Amazon» є успішним і в нових бізнес-моделях, і в цифрових трансформаціях, і навіть трохи в User Experience. User Experience складається з двох частин: клієнти і працівники. Дуже часто ми фокусуємося на клієнтах. Однак, варто пам’ятати, що саме працівники творять інновації.

Лише 0,3% стартапів стають успішними

99,7% стартапів у певний момент зупиняються у своєму розвитку. Тобто лише приблизно 0,3% стартапів стають глобальними. Їх називають або Unicorns (єдинороги) – ті, що коштують понад 1 мільярд доларів, або Blockbusters, які коштують 10 мільярдів і більше. Шанс стати успішним є дуже малим. Чи ці 0,3% є чимось унікальним і випадковим? Чи є закономірність у тому, хто саме досягає успіху? Це відкриті питання.

Читайте також: 5 порад від Девіда Брауна для тих, хто хоче вести ІТ бізнес в Україні

Ми часто хочемо читати книжки, де описані історії успіху. Таких книг є багато. А от книг про «неуспіхи» – дуже мало. Ми бачимо історії тих, хто вижив, піднявся, але не бачимо увесь пласт проблем. Як писав Лев Толстой в романі «Анна Кареніна»: «Усі сім’ї щасливі однаково, а нещасні по-різному». У бізнесі ця теза є дещо перевернутою. Кажуть, що бізнеси є дуже різними, але проблеми мають однакові. Тому нам треба розуміти, де є підводні камені цих «неуспіхів».

фото: lvbs.com.ua

Львівське ІТ стало глобальним

В Україні є багато мудрих людей, які готові ризикувати. Саме вони роблять проривні інновації. Звісно, є і ті, які шукають успіху за кордоном. Колись Лєшека Бальцеровича, легендарного прем’єр-міністра Польщі, запитали, у чому був успіх цієї країни. Однією із причин він назвав тих поляків, які повернулися із Заходу назад додому працювати.

Читайте також: Історія успіху SoftServe. Як компанія зі Львова підкорює світ

Українці їдуть за кордон працювати чи вчитися. Я вважаю, що це добре. Є шанс, що частина повернеться, привезе капітал і буде робити тут зміни. Те, що вони їдуть і набираються не радянського досвіду, – це дуже добре. Загалом, львівське (та й загалом українське) ІТ стало глобальним через знання англійської. Ніби така проста річ... Але без знання мови жоден бізнес не зможе стати глобальним.

Ми читаємо кілька тисяч книжок за рік

Скільки книжок ви читаєте упродовж року? Я часто бачу «52 книги challenge». Тобто люди читають одну за тиждень і, в підсумку, – 52 за рік. Отже, упродовж життя ми читаємо кілька тисяч книжок. А у світі є 130 мільйонів книг! Питання у тому, які саме з цих 130-ти мільйонів обрати для читання, щоби не втратити чогось важливого. До того ж, майбутні книги можуть бути ще цікавішими, тому ми маємо слідкувати за новинками більше, аніж дивитися історичні видання.

Читати чи робити?

Є також ще одне питання: чи варто упродовж життя читати ці кілька тисяч книжок? Чи краще іти і щось робити, вчитися на своїх помилках, а не на помилках із книжок? Ми стараємося студентів «кидати у воду» дуже швидко: вони йдуть на роботу чи на практику. Усі наші стипендії вимагають працю. Тобто вони не покривають усю вартість, а передбачають, що студент самостійно заробить і оплатить частину свого навчання. Ми хочемо, щоб якомога більше людей рухалися далі і, навіть помиляючись, продовжували робити бізнес.

В Українському католицькому університеті ми розуміємо, що розвивати лише ІТ – не найкращий шлях для створення інновацій. Інновації творяться на перетинах. Тому нам важливо, аби студенти нашої Програми перетиналися з іншими студентами, йшли в інші галузі і завдяки такій комунікації створювати нові продукти. Міждисциплінарні речі, які є на перетині, є складними і цікавими водночас. Саме ця «цікавість» найбільше «драйвить» інновації.

зображення: it.123rf.com

Основа інновацій – це людина

Скільки б ми не говорили про інновації та про ІТ, ми все одно будемо зупинятися на тому, що людина – основа всього. Не лише технології і методики є важливими. Важливим також є бажання. Усе те людське, що в нас є, – вагоміше, аніж будь-які інновації. Я не вважаю, що через інновації нас чекає безробіття. Однак, ми маємо розуміти, що варто змінюватися, вчитися, здобувати нові навички і рухатися далі.

Читайте також: Комп’ютери замість юристів: чого чекати від ІТ у Львові через 10 років

Бізнес-сніданок «Інновації в бізнесі та література як джерело знань», який організувала юридична компанія HD Partners («Ейч.Ді.Партнерз»), відбувся 14 вересня в рамках Форуму видавців у Львові.

Підготувала Юлія Сабадишина