Андрій Павлів,
співзасновник та керуючий партнер ІТ-компанії N-iX,
голова Наглядової ради Львівського ІТ Кластеру

фото: itcluster.lviv.ua

Технології розвиваються швидше, аніж люди можуть за цим слідкувати. Ми в ІТ також стикаємося з цим явищем. З’являється певний тренд, і ми розуміємо, що маємо реагувати дуже швидко. Дуже швидко – це протягом кількох тижнів, адже за кілька місяців уже може бути запізно, й цю нішу займе хтось інший. У майбутньому процес змін лише пришвидшуватиметься. А от швидкість нашої реакції на це може бути дуже повільною. Це і є одне з головних питань: наскільки швидко ми навчимося реагувати та адаптуватися до цього.

Читайте також: 5 фактів, завдяки яким Львів став ІТ-столицею України

Щодо освіти, то проблема є не лише на рівні університетів, а й навіть на рівні дитячих садочків. Важливе питання: наскільки якісно ми навчаємо своїх дітей і молодь швидко пристосовуватися до середовища, генерувати ідеї? У час пришвидшення зміни трендів це може стати проблемою. Уже декілька юридичних компаній у світі найняли Watson-юриста (когнітивний суперкомп’ютер, який освоїв професію юриста, – ред.) Цей комп’ютер може замінити їм відділи з 30 працівниками. Юристи перестануть бути потрібними, бо їхню роботу зможе виконувати машина.

Тарас Кицмей,
співзасновник та член ради директорів компанії SoftServe

Зміни, які відбуватимуться у світі найближчим часом, створюватимуть для нас низку можливостей. Ми зараз бачимо певні тенденції. Усі йдуть у «хмари». Й ці «хмари» стають більшими, надійнішими, пропонують більше сервісів. Ми бачимо, як інтернет речей створює все більше можливостей, а досягнення штучного інтелекту стають доступнішими.

Зараз є тенденція Digital Transformation: зміни бізнесу, які засновані на досягненнях ІТ технологій. Раніше бізнес жив своїм життям, а ми лише допомагали йому бути більш ефективним. Зараз же спостерігаємо конкретні зміни. Ми бачимо, як у минулому чимало компаній перестали існувати, тому що вони не використовували досягнення технологій.

Читайте також: Історія успіху SoftServe. Як компанія зі Львова підкорює світ

Якщо раніше розпізнавання зображення вважалося великим відкриттям, то зараз це не є чимось особливим. Один із наших замовників попросив: «Дуже було б добре, щоб, коли до нас приходять люди, система розпізнавала: це чоловік чи жінка». Коли ми завершили, клієнт здивувався, як ми так швидко впоралися. Однак, ми лише використали досягнення. Саме таких досягнень і стає все більше, вони стають доступнішими.

Ярослав Притула,
керівник Програми з комп’ютерних наук УКУ

фото: cs.ucu.edu.ua

Є кілька напрямків, куди варто рухатися: якісна освіта й працевлаштування студентів; стартап-інфраструктура; зростання галузі; сприятливий бізнес-клімат.

Одне з питань під час дослідження ІТ галузі у Львові було таким: звідки ви берете знання, як розвиваєтеся? Серед відповідей: книжки (32%), онлайн-курси (21%). Університети були лише на третьому місці (18-20%). Це означає, що якість освіти є однією з проблем. Або ж просто варто переосмислювати, що таке освіта. Можливо, не університет має бути середовищем освіти, а повинен бути, наприклад, глобальний комп’ютер, який усіх нас навчатиме.

Девід Браун,
засновник Template Monster

Я, мабуть, належу до покоління інтернет-динозаврів. У 2002 році, наприклад, ще не було «айтішників». Були якісь люди, які щось там робили в інтернеті. Навіть батькам було складно пояснити, чим саме ти займаєшся.

Зараз, щоб отримати 100 тисяч «айтішників», необхідні прості рольові моделі. Можливо, ми би хотіли, аби всі орієнтувалися у трендах. Однак, люди дивляться простіше. От чому нині чимало школярів (відповідно до результатів опитувань) хочуть стати прокурорами? Тому що для них прокурор – це певна рольова модель: влада, багато грошей тощо. Для того, аби з’явилися 100 тисяч «айтішників», має бути тисяча рольових моделей.

Читайте також: 5 порад від Девіда Брауна для тих, хто хоче вести ІТ бізнес в Україні

Люди не мають приховувати, що вони займаються ІТ, що заробляють багато грошей легальним шляхом і можуть їх витрачати. У нашій країні зараз це неможливо. Це не лише немодно, а навіть і небезпечно. Нам варто створювати рольову модель і давати меседж: «айтішник» – це людина, яка може власною працею заробляти стільки, аби жити добре.

Олександр Медовой,
генеральний директор Altexsoft

фото: brightoutsource.com

За 15 років нам вдалося збудувати унікальну індустрію, яка виникла, можна сказати, всупереч, а не завдяки. Що би ми хотіли мати через 10 років? Наявність вільних кордонів, відсутність корупції, сприятливий бізнес-клімат. Уявімо, що ми це все вже маємо. Тоді мій прогноз такий: дві третини компаній не будуть існувати. Ринок чекає на консолідацію, в нас будуть публічні компанії. Окрім того, відбуватиметься зростання професіоналізму, компетентності. До цього б ще додати вільні кордони, свободу підприємництва, дерегуляцію, доступ до якісної освіти та до зовнішніх ринків.

Читайте також: Як жінкам збудувати кар’єру в IT-сфері. П’ять порад

Що дають нам технології? Вони допомагають покращувати і полегшувати життя людей. Я вірю, що ми зможемо створювати реальну цінність. Зараз це складно робити через бар’єри у наших головах. Ми не знаємо ринки, маємо замало компетентності.

Я не вірю, що Львів стане мегаполісом із 2-3 мільйонами мешканців. Я би не хотів жити у такому мегаполісі. Краще нехай Львів лишається камерним, домашнім, Українським (саме з великої букви). Саме таким «рідним українським містом», завдяки якому хочеться лишатися в цій країні. Звісно, з покращеною інфраструктурою, якіснішою системою освіти. Не думаю, що нам за 10 років вдасться перетворити Львів на мегаполіс, який зможе конкурувати з мегаполісами Європи чи Канади. Будьмо реалістами. А от лишити своє, рідне, але покращити його – це є чесна ціль.

Підготувала Юлія Сабадишина