Фото: ЛМР
Угоди восени рахують. Несподіванки медреформи для лікарів та пацієнтів
З 1 жовтня Національна служба здоров’я України (НСЗУ) почала по-новому фінансувати первинну ланку надання медичної допомоги – сімейну медицину та педіатрію. До цього часу усі львівські поліклінічні установи перетворили на комунальні некомерційні підприємства, що підписали угоди з НСЗУ. Процес вибору свого лікаря та підписання з ним декларації розпочався з 1 квітня. Вже незабаром буде перший матеріальний результат започаткованих раніше змін.
Tvoemisto.tv з’ясовувало, від чого доведеться відмовитись пацієнтам і медикам в процесі реформування та чи зможуть тепер лікарі скаржитись на низькі зарплати.
Як рахували гроші до реформи сімейної медицини
Будь-яка реформа, каже начальник міського управління охорони здоров’я Володимир Зуб, це, передусім, зміни у принципах фінансування. Раніше місто отримувало від держави медичну субвенцію, яка розраховувалась дуже просто: суму, передбачену на лікування однієї людини на рік, треба було помножити на кількість зареєстрованого у місті населення. Наприклад, 1000 грн х 750 000 населення = 750 000 000 – бюджет міста на охорону здоров’я на рік. Такий підхід не враховував ані реальної кількості людей, які живуть в місті, ані того, чи вони хворіють і де лікуються. Також ці кошти витрачались так, що реальна людина могла отримати лише дещицю з виділеного на неї фінансування, і те – на операційному столі.
«Ми ще не лікували, не консультували, не оперували, а 80% бюджету вже відкладали на зарплату. Наступним кроком 10% відкладали на енергоносії. З умовної тисячі гривень залишалось 100 грн. Чи отримував їх пацієнт? Ні, не отримував. Ще половина з них ішла на господарське утримання поліклініки. Чи отримував пацієнт 50 грн? Ні, не отримував. Він міг би їх отримати, лише якби опинився на операційному столі або в реанімації. Цих грошей вистачало на те, що пацієнт купити не може: кисень, препарати для наркозу, наркотики, засоби дезінфекції. І на інтенсивну терапію», – пояснює Володимир Зуб.
Також, наголошує він, гроші на пацієнтів отримували бюджети міст і районів, де вони були зареєстровані, хоча жити і лікуватись людина могла зовсім в іншому місті. Тут Володимир Зуб наводить приклад поліклініки №4 на Сихові, до лікарів якої на прийом ходять мешканці села Зубра, що адміністративно належить до Пустомитівського району.
«Раніше гроші за цих людей приходили в бюджет Пустомитівського району, а ми витрачали на мешканців Зубри гроші, виділені на львів’ян. Тепер – будь ласка, приходьте, підписуйте декларацію і ваші гроші прийдуть в 4-ту поліклініку», – каже Володимир Зуб.
Завдяки реформі гроші йдуть у конкретну поліклініку, де людина підписала декларацію про обслуговування. З цих коштів тепер формується бюджет поліклініки: їх витрачатимуть не лише на зарплату лікаря, але й на господарські та поточні потреби закладу. Тобто успіх окремого медика і медзакладу в цілому – взаємопов’язані.
Читайте також: Нові правила для лікарів та пацієнтів: що варто знати. Інфографіка
Скільки тепер зароблятимуть сімейні лікарі
З 1 жовтня лікарям первинної ланки нараховують зарплату залежно від кількості підписаних з ними декларацій.
Станом на 5 жовтня у Львові підписали 62,6% декларацій від кількості так званого приписного населення або 463 тисячі угод. У процесі беруть участь 11 установ, де є відділення сімейної медицини та сімейні амбулаторії. Лідерами є 5-та міська поліклініка в Залізничному районі з показником 73%, поліклініка на Симоненка у Франківському районі – 68%, Сихівська поліклініка – 66%, а також перша міська лікарня, що має дві поліклініки і 7 амбулаторій, – 65%.
«Ми провели розрахунки в різних установах з різною кількістю декларацій. Загальна тенденція така, що зарплата сімейного лікаря зростає приблизно удвічі. Якщо раніше він у середньому отримував 6 тисяч, то зараз він має отримати на руки 12. Ми прогнозуємо, що зарплата може бути і більшою, і 18 тисяч, за умови, що в установі буде підписано 99% декларацій», – каже Володимир Зуб.
З трьох установ, де підписали найменше декларацій, одна – це студентська поліклініка, а два поліклінічних відділення – 3-ї і 4-ї міських лікарень – розташовані в центральній частині міста. У середмісті, кажуть у цих поліклініках, замість колишніх мешканців – офіси, хостели та магазини, а також багато старшого населення, яке не поспішає підписувати декларації.
Ірина Цегелик, заступниця головного лікаря з поліклінічної роботи 4 МКЛ, пояснює, що на рівень зарплати впливає і те, якого віку пацієнти. Так, якщо двоє лікарів мають однакову кількість підписаних декларацій, але в одного серед пацієнтів більше маленьких дітей, а в іншого – дорослих, то перший матиме більше нарахувань.
Заступниця головного лікаря 3-ї міської лікарні Наталя Гулей додає, що в розрахунку зарплати лікаря враховуватимуть і показники ефективності його роботи. Серед них: рівень вакцинації пацієнтів, своєчасно виявлені на ранній стадії хвороби (туберкульоз, онкологія тощо), відсутність ускладнень від захворювань. Це принесе лікарю додатковий відсоток до зарплати або, навпаки, якщо його робота не відповідає критеріям, забере. Це вирішуватиме адміністрація установи.
Чому активні лікарі «годуватимуть» лінивих колег
У Львові є лікарі, які станом на початок жовтня підписали менше 200 декларацій з пацієнтами. Зараз без грошей вони не залишаться, тому що зарплата сімейного лікаря має дві складові. І перша з них – обов’язкові виплати за лікарську категорію та вислугу років. Це ті гроші, що медики отримували і раніше. Друга складова – це, власне, доплата за кількість підписаних декларацій.
Наталя Гулей зазначає, що за однакової кількості підписаних декларацій буде відчутна різниця у зарплаті лікаря-початківця і лікаря вищої категорії.
«Є лікар початківець з сертифікатом, є друга, перша і вища категорії. Це залежить від кваліфікації і від стажу. Якщо лікар-початківець і лікар вищої категорії мають, наприклад, по 500 пацієнтів і однакове навантаження, то зарплату вони матимуть все одно різну», – каже вона.
Оскільки умови оплати праці медичного персоналу після перетворення в некомерційні підприємства погіршуватись не можуть, то лікарі, які не мають пацієнтів, але мають стаж і категорію, будуть отримувати свою попередню зарплату і надалі. Питання лише в тому, що ці гроші доведеться вираховувати з тих коштів, що в поліклініку залучать більш активні та працьовиті лікарі.
В адміністраціях поліклінік розуміють, що це буде несправедливо, тому, кажуть, проводитимуть розмови з неактивними лікарями, аби спонукати їх до роботи.
Варто згадати і про медсестер, які є в одній команді з лікарем. Медсестра має великий обсяг роботи, що впливає на загальний результат. Відтак, оплата її праці також залежатиме від кількості підписаних лікарем декларацій: чим їх більше, тим вища зарплата. Також враховуватиметься запроваджена для молодшого медичного персоналу тарифікаційна сітка.
«Полювання» на пацієнтів
Медики зазначають, що пік підписання декларацій минув, і ті, хто хотів, вже обрали свого лікаря. Зараз медики «борються» за тих, хто з різних причин не прийшов до них сам.
Деякі лікарі після зміни обходять будинки, де живуть їхні потенційні клієнти, розповідають про себе, пропонують послуги. Медики в середмісті також не губляться і пропонують підписати з ними декларацію цілому офісу чи працівникам магазину, адже мати лікаря поряд з місцем роботи – зручно, переконують вони.
Сімейна лікарка поліклініки № 3 МКЛ Іванна Білоус каже, що до неї приходять пацієнти, з якими вона працювала раніше. Вони ж рекомендують її своїм знайомим. Також роблять з медсестрою обходи, спілкуються з людьми. Лікарка зазначає, що часом пропонують людям підписати декларацію з кимось іншим, хто є ближче, особливо, коли ідеться про лежачих хворих, але пацієнти, які вже визначились, вибір змінювати не хочуть.
Читайте також: Як підписати декларацію з лікарем. Покрокова інструкція
Чи приїде лікар?
Звісно, гроші – це не вся реформа. Поступово будуть впроваджені й інші зміни, які, за словами Володимира Зуба, можуть шокувати окремих людей. Насамперед, зменшиться кількість викликів лікарів до пацієнтів, а згодом вони будуть зовсім скасовані.
«Ми не будемо різко ламати цю систему, тим більше, що є люди, які не підписали декларації. Тому виклики до дітей, до новонароджених, до лежачих хворих, до паліативних пацієнтів – будуть», – наголошує Володимир Зуб.
Вирішуватиме, чи йти на виклик, сам лікар. Та для цього між ним і пацієнтом має бути довіра. Також пацієнт має пам’ятати, що лікарю треба ще дістатись до нього.
«Ми одразу попереджаємо про питання доїзду лікарів. Якщо ви переїхали з вулиці Мазепи на Сихів або навпаки, то лікар має попередити, що на виклик не приїжджатиме своїм ходом. Потрібно або приїхати до лікаря самому, або забезпечити йому транспорт, або інші варіанти – це ваша проблема буде. Говорімо відверто: лікаря треба поважати. Не повинен лікар бігати на 40 викликів, коли падає дощ, а людині просто лінь вийти з хати», – додає Володимир Зуб.
Активні лікарі утримуватимуть пасивних
Коли розпочалась кампанія з підписання декларацій з лікарями, зазначалось, що вона буде безстроковою. Пізніше ішлося про те, що кампанія завершиться 1 січня 2020 року.
«Тепер виглядає на те, що вже з 1 липня 2019 року пацієнти, які не підписали декларації, будуть самостійно оплачувати первинні медичні послуги. Хто не уклав угоду, матиме заплатити в касу, і тоді йому нададуть допомогу. Крім невідкладних випадків чи випадків, що загрожують життю, звісно. Тобто, якщо я прийшов взяти довідку в басейн, то вибачте, спочатку оплата – потім довідка. Було достатньо часу, щоб зробити свій вибір. Тому я ще раз прошу мешканців бути активними», – попереджає Володимир Зуб.
Очільник управління охорони здоров’я ділиться шокуючою інформацією і для лікарів. Зараз, каже медик, держава оплачує 240 грн за людину, яка не підписала декларації з лікарем, але закріплена за тією чи тією поліклінікою. Обслуговувати цих пацієнтів мають ті сімейні лікарі, які підписали меншу кількість угод. Відтак, з 1 липня 2019 року можуть знову відбутись зміни в оплаті праці лікарів.
Коли ці 240 грн більше не надходитимуть, із зарплати активних лікарів доведеться вираховувати більше на утримання їхніх колег. Цю складну ситуацію треба буде вирішувати.
«Адміністрація вирішуватиме, чи працюватиме такий лікар, чи його звільняти. Бо лікар, який має багато пацієнтів, має право спитати, чому він повинен утримувати інших за свій рахунок», – каже Ірина Цегелик.
Що виграють пацієнти
Окрім базового пакету безкоштовних медичних послуг, пацієнт зможе отримати значно якісніші послуги, якщо уважно обиратиме лікаря.
По-перше, під час підписання декларації лікар і пацієнт обов’язково знайомляться особисто. Раніше, коли діяв принцип розподілу на дільниці обслуговування, лікар міг навіть не знати усіх своїх пацієнтів. Тепер він має змогу більше дізнатись не лише про історію хвороби людини, а й поговорити з нею про умови її праці, проблеми, що турбують, загальний стан, дати конкретні поради для профілактики захворювань та підтримки здоров’я. В інтересах пацієнта – розповісти про своє здоров’я якомога більше.
Читайте також: Як правильно обирати сімейного лікаря. 4 поради. Інструкція
Іванна Білоус, наприклад, говорить зі своїми пацієнтами про потребу організму в чистій питній воді та радить, як скоригувати режим харчування підлітка. Вона розповідає про користь макаронів з твердих сортів пшениці – у помірній кількості, і чим замінити магазинні солодощі, коли організм потребує цукру. Лікарка 4-ї міської поліклініки Оксана Гут, знаючи, що дитина займається спортом, радить періодично робити кардіограму, аби стежити за станом дитячого організму, що активно росте. Лише після досліджень видає довідку в спортивну секцію.
У більшості випадків сімейний лікар залишає пацієнтам номер свого мобільного телефону, аби ті могли проконсультуватись з ним у разі потреби, не чекаючи, коли з’явиться місце в черзі, і не витрачаючи час без нагальної потреби.
Наталя Гулей зазначає, що хоч в її поліклінці не так багато пацієнтів підписали декларації з лікарями, як хотілося б, проте за кожною угодою є справжня увага до пацієнта та його здоров’я. На думку лікарки, це і є головна перемога реформи.
Олександра Бодняк,
фото авторки, головне фото – прес-служби ЛМР
Інфографіка: Марія Стахів, ілюстрацію створено на основі зображення Designed by Topntp26
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку