Місцеві думають, що ми туристи. Як живуть мусульмани Львова
Чому ісламський центр відвідують християни
До Ісламського культурного центру ми завітали саме у свято Ураза-байрам. Та через карантин святкувань цього року не відбувається. Однак імам львівської мечеті Мурат Сулейманов залюбки проводить невелику екскурсію. Одразу ж потрапляємо до великої зали, яка слугує за мечеть. На підлозі тут килими, вздовж стін стоять тапчани, а певна частина приміщення відгороджена шторами – це місце для молитви жінок.
Трохи далі по коридору – навчальні класи з партами і дошками на стінах, а також кімната з багатою бібліотекою духовної літератури. Також є окрема кімната для жіночих зібрань.
Ісламський культурний центр ім. Муххамеда Асада діє у Львові з 2015 року. Крім мечеті, тут проводять релігійні уроки, які важливі для мусульман міста. Наприклад, навчають, як правильно молитися чи поститися під час Рамадану. Є окремі заняття і для дітей з вивчення Корану.
Читайте також: Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
Також тут щонеділі проходять курси арабської мови, які через карантин тимчасово проводять в онлайн-режимі. Що цікаво, їх відвідують не лише мусульмани, а й багато львів’ян-християн. А викладачка – українка, студентка п’ятого курсу ЛНУ ім. І. Франка.
Крім того, у центрі приділяють увагу не лише релігії, а й історії та національній ідентичності. Наприклад, у травні проводилася молитва, присвячена роковинам депортації кримських татар. Час від часу до центру приходять учасники клубу «Чічек», які навчають дітей рідній, кримськотатарській, мові, а також історії та культурі кримських татар. Крім того, Ісламський центр відвідують також і українські сходознавці, викладачі університету.
За словами Мурата Сулейманова, їхня спільнота дуже часто бере участь у різних релігійних діалогах. Зокрема, співпрацює з центром «Лібертас», ресурсом «Духовна велич Львова», Українським католицьким університетом.
Мусульмани Львова – не лише переселенці з Криму
У Львові мешкає до п'яти тисяч мусульман. Імам розповідає, що у Львові ще з часів СРСР живе одна з найбільших діаспор казанських татар. Також є багато азербайджанців. Крім них, до Львова завжди приїжджало багато іноземних студентів, у тому числі з ісламських країн – Узбекистану, Пакистану, Туреччини, арабських держав. Дехто по завершенню навчання лишився жити у Львові – знайшов роботу, одружився. А з 2014 року почали приїжджати кримські татари. Але серед відвідувачів Ісламського центру кримчан не найбільше, зізнається Мурат Сулейманов.
Читайте також: Український – не завжди україномовний або Чому нам потрібно розвивати власний блогінг
Розповідає, що у Львові найбільше звертають увагу на жінок, які носять хіджаб. Пояснює, що покривати голову – це особистий вибір жінки. Вона ж таким чином не закликає робити щось погане, не пропагує алкоголь чи наркотики.
«Насправді сьогодні суспільство більше сприймає за норму, коли жінка носить надто відвертий, короткий чи напівпрозорий одяг. Мусульмани ж вірять, що краса жінки призначена лише для одного чоловіка, тому й носять довге вбрання і покривають голову. Зараз вже навіть дозволено фотографуватися для документів у хіджабі», – говорить Мурат Сулейманов.
Він додає, що зазвичай місцеві, коли бачать мусульман, одразу думають, що це іноземці, туристи. У них навіть не виникає думка, що ці люди також могли народитися у Львові. Зі слів імама, є випадки, коли й українці приймали іслам, але це трапляється нечасто. Здебільшого, коли дівчата виходять заміж за мусульман.
Дві дружини – це сьогодні рідкість
Звісно, ми не могли не поцікавитися питанням, довкола якого зосереджено багато стереотипів. І чотири дружини – це, мабуть, одне з найперших тверджень, які спадають на думку при згадці про мусульманську сім’ю. Та чи так це насправді?
Читайте також: Яким би зараз був склад ЛМР, якщо б вибори депутатів 2015 року відбувалися за новим виборчим кодексом?
«Іслам дозволяє, щоб чоловік-мусульманин одружився з християнкою чи іудейкою. При цьому дружина не зобов’язана змінювати свою віру. Чоловікові заборонено змушувати її приймати в іслам, тому що не може бути примусу в релігії. Однак дівчина-мусульманка не може вийти заміж за представника іншої релігії. За нашими законами, чоловік є главою родини. Тому важливо, щоб він виховував своїх дітей також мусульманами, звідси такі правила щодо шлюбу», – пояснює імам.
Мусульманам дозволено мати навіть чотири дружини, однак на практиці сьогодні таке майже не трапляється, наголошує Мурат Сулейманов. Він додає, що у Криму ще можна зустріти такі родини, але це люди старшого покоління. Зазвичай другу дружину беруть, коли перша не може мати дітей. Але щоб одружитися вдруге чи втретє, чоловік має виконати певні правила.
Він повинен кожну дружину забезпечувати однаково. Якщо у першої дружини є будинок та машина, все те ж саме повинна мати і друга дружина. Адже в одному домі всі разом не живуть. Ну і, звісно, за законами України у паспорті записана лише одна дружина, на відміну від деяких мусульманських країн.
Чому важливо, що Ураза-байрам та Курбан-байрам стануть державними святами
Загалом у мусульман є два великі свята – Ураза-байрам і Курбан-байрам. І для мусульман України є дуже важливим рішення влади, що вони стануть державними святами. Адже насправді людей, які сповідають іслам в Україні, немало. Здебільшого, вони проживають на півдні та сході країни. За словами Мурата Сулейманова, загалом у країні проживає близько 1 млн мусульман. «Тому приємно, що на нас звернули увагу на державному рівні», – зазначає він.
Мурат Сулейманов розповідає, що, звісно, їм хотілося би мати соборну церкву або соборну мечеть. Проте поки що їм достатньо і того приміщення, в якому вони зараз є. Тут може зібратися одночасно близько 300 людей, а на свята – до 500.
«Будувати велику мечеть у Львові сьогодні немає необхідності», – пояснює імам.
Адже, як зазначає духовний наставник львівських мусульман, насправді не всі, хто сповідує іслам, моляться п’ять разів на день у мечеті.
До слова, у мечеть треба заходити з правої ноги і без взуття. Потім проговорюється басмала – фраза, з якої починають усі молитви та важливі справи.
Читайте також: «А хто оплачує?» Чи повинні соцагентства розкривати, хто є замовником опитувань
Цікавим фактом є те, що мусульман прийнято ховати лише на мусульманських цвинтарях. І колись це було проблемою у Львові, але згодом на Янівському кладовищі місцева влада виділила спеціальні зони для поховань людей, який сповідують іслам.
99% курятини у львівських супермаркетах – халяльні
Мурат Сулейманов каже, що з халяльною їжею у Львові проблем немає. Є мусульмани, які працюють у м’ясних лавках і знають, яка продукція халяльна, а яка – ні. Тож у них і купують м’ясо.
«Є також серед великих українських виробників курятини ті, що працюють із сертифікатами продукції «Халяль». Така продукція йде за окремим кодом. Тому з цим проблем немає. У Львові, мабуть, 99% курятини цих виробників у більшості супермаркетів є халяльною», – пояснює імам львівської мечеті.
М’ясо «Халяль», або «дозволене Аллахом» – це коли тварина чи птах були забиті не за допомогою електричного струму чи тупого предмету, а у спосіб, коли злита кров. Тільки таке м’ясо дозволено їсти мусульманам. Щодо інших заборон, мусульмани не можуть вживати свинину та алкоголь.
«Сама свиня вважається нечистою твариною, тож її м’ясо ми не вживаємо. Також не можна їсти м’ясо хижих тварин, у яких є пазурі. Тому що вони теж їдять м’ясо, а не рослинну їжу, – розповідає імам. – У цукерках, тортах та інших солодощах також не має міститися алкоголю».
Стосовно алкоголю у косметиці, парфумах, ліках, це не заборонено. Адже сам спирт у цьому випадку не є тим алкогольним напоєм, про який говорить Коран. Хоча часом думки богословів з цього питання можуть розходитися.
Читайте також: Кого найчастіше звільняли у Львові. Соцілогиня про роботу в часи карантину
Щодо алкоголю ми розпитуємо у Мурата Сулейманова, наводячи приклад відомого твору «Тисяча і одна ніч», адже там герої часто вживають вино. І виявляється, що ще у часи пророка Муххамеда мусульмани пили вино. Але з часом його заборонили. Вважається, що був такий випадок, коли один мусульманин випив вина перед молитвою. І коли він молився, він серйозно помилився. У Корані є фраза: «Я ваш Господь, тож ви мені поклоніться». А чоловік сказав, що це він – Господь і йому мають вклонитися, тобто все навпаки. А все через те, що він був напідпитку. Тож спочатку вино заборонили пити лише перед молитвою.
Згодом з’явився аят (вірш Корану, – ред.), який говорив, що від вина більше шкоди, ніж користі, тому мусульмани мають лишити це. І навіть кримські татари, мусульмани, маючи виноградники у Криму, у ті часи не робили вино. Виноробство там почало процвітати лише з часів правління російської імператриці Катерини ІІ та депортації кримських татар, додає Імам Сулейманов.
Довідка.
Ураза-байрам – це свято розговіння у мусульманських народів. Йому передує 30-денний піст, що розпочинається в перший день молодика місяця Рамадан (або Рамазан). Як переказують, саме в цей місяць Мухаммеду скорилася Мекка й мусульманам даровано Коран.
Слово «рамадан» означає «горіти», тобто в цьому місяці при дотриманні посту «згоряють» усі гріхи, зачиняються двері пекла (Джаханнам) і відчиняються двері раю (Джаннат). Поряд із дотриманням посту іслам приписує мусульманам чинити добрі справи, нагодувати голодного, запросити до себе в дім хоча б одну людину, що дотримується посту, й увечері нагодувати її вечерею.
Курбан-байрам – свято жертвоприношення, одне з найголовніших у мусульман. Вірні Аллаху і донині приносять у жертву тварин. Це робиться у пам’ять про те, як ісламський пророк Ібрагім хотів принести Богові у жертву свого сина Ісмаїла (аналогічну історію ми можемо прочитати у Біблії про Авраама та його сина Ісаака).
Ольга Іващук, Анна Чистякова
Фото: Анна Чистякова, Сергій Іващук
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня