Куди поїхати на вихідні: село, що годувало медом Львів і Жовкву

10490 0
Бджолярство і дерев'яні церкви. Tvoemisto.tv пропонує відвідати Батятичі – село, звідки надсилали віск польському королю.
Фото: kolesovitriv.lviv.ua

Фото: kolesovitriv.lviv.ua

Де знаходяться Батятичі

Це село в Україні, в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Воно розташоване на річці Батючці, притоці Західного Бугу, за 4 км від районного центру і залізничної станції Кам'янка-Бузька на лінії Сапіжанка – Ківерці. Через село проходить автодорога Кам'янка-Бузька – Жовква.

Чому це місце унікальне

Археологічні розкопки свідчать, що території села перші поселення були ще в добу бронзи. А перша писемна згадка у 1406 році повідомляє: щороку Батятичі здавали польському королю по 4 бочки воску. У 1565 р. тут було 79 пасік, а місцевий мед знали не лише у Жовкві і Львові, а й у Варшаві та Гданську. Свідченням давнього бджолярства Батятич є частина села, яку так і називають – «Пасіки».

Через Батятичі тече колись повноводна річка, а тепер – струмок Батючка. За переказами, місцеві ставки на Звіриному куті викопали полонені татари, та й назва, за однією з версій, походить від виразу «там, де Батий». Адже на цю місцевість у ХVІ-ХVІІ століттях часто нападали татари, яких тут інколи називали воїнами давнього хана Батия. До речі, на сільській Липовій горі у ті ж часи викопували льохи-схованки, де можна було перечекати набіги ворога.

Церква св. Юра в с. Батятичі, 1759 р. Львівщина, Кам'янко-Бузький район (Джерело: blog.uu-travel.com; фото: Сергій Тис)

З 1659 р. Батятичі та навколишні села належали львів'янину і греку за походженням Юрію Папарі. Родина Папарі володіла селом майже 300 років. У ХІХ ст. в селі було зведено ґуральню, миловарню, млин і вуглярню на деревне вугілля. З 1848 р. в день скасування панщини на батятицькій церкві на знак свята щороку вивішували білий прапор. У ХІХ ст. в село прибули не лише польські, а й німецькі колоністи. Останні мешкали в західній частині села, яку називали Найдорф (від «Neu dorf» – «нове село») і Фаленти. У цій частині було поліцейське відділення.

У 1914 р. в село вступили російські війська, влаштувавши за Батятичами стрільбище «Шайби». Під час військових дій в 1915 р. велика частина села була знищена.

У 1927-1928 роках у Батятичах були так звані «картопляні бунти» – селяни конфліктували з поміщиком Лончинським.

Що подивитися

Церква Святого Юрія

Пам'ятка архітектури національного значення. Збудована у 1759 році, дерев’яна, оббита гонтами. Відновлена у 1909 році. Патроном церкви був місцевий землевласник пан Олександр Папара. Під її забудову він виділив у своїй садибі найкращий куток. З правої сторони її прикрашав фруктовий сад, з лівої – парк рідкісних порід дерев.

У 1947 році церква була закрита і знята з реєстрації та передана колгоспові ім. І. Франка під склад.

Фрагмент зовнішнього оформлення. Церква св. Юра в с. Батятичі

(фото: hramyura.com.ua)

У 1979 році постановою Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.1979 року церква Юра була занесена в ранг архітектурних пам’яток.

Храмовий празник Фото з церкви (фото: hramyura.com.ua)

Храмовий празник. Фрагмент інтер’єру церкви (фото: hramyura.com.ua)

Церква св. Юра в с. Батятичі (фото: hramyura.com.ua)

 

Церква Собору пресвятої Богородиці

На цьому місці стояв попередній храм ще у 1564 р. Богородицьку церкву в радянський час використовували як колгоспний склад, потім як музей. Повернули святиню громаді у 1989 р. Храм розписував маляр Теофіль Копистинський.

За радянських часів використовувалася під колгоспний склад, потім – сільський музей, зараз це діюча греко-католицька церква. Ґонтове покриття її стін пофарбоване у світло-кавовий колір. Під шаром фарби проглядає рельєфна табличка з геральдичним левом «Товариство обезпечень «Дністер» – церкву було застраховано.

Церква Собору Пресвятої Богородиці, 1788 р . Львівщина, Кам'янко-Бузький район, с. Батятичі. (Джерело: blog.uu-travel.com; фото: Сергій Тис)

Церква Собору Пресвятої Богородиці (1788) (фото: risu.org.ua)

Біля храму розташована дзвіниця – цікаво, що перший її ярус мурований, з надзвичайно грубими стінами, а другий – дерев’яний каркасний. Іншою складовою ансамблю є брама огорожі під шоломовидним дашком.

Дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці (фото: risu.org.ua)

Костел святої Ядвіги

Костел святої Ядвіги (1903 р.) (фото: risu.org.ua)

Храм зведений польськими колоністами, які жили в частині села, що зараз називають Липниками та Паперівкою. Відомо, що кошти на побудову костелу дали родини Лончинських та Романовських.

Костел святої Ядвіги (1903 р.) (фото: batyatitska.silrada.org)

Рибалка

На сайті rivnefish.com повідомляють, що у селі є три ставки. У тому, про який йде мова є в оренді, ідоволі мало місць для ловлі. Для донної снасті є декілька почищених місць. Найкращий варіант з поплавочною снастю між вікнами.

На другому ловити заборонено – там розводять рибу.

Третій повністю зарослий і покритий ряскою, там рибалка безкоштовна.

Мовний колорит

У селі побутує говірка наддністрянського говору. У Наддністрянський реґіональний словник Гаврила Шила внесені такі слова, вживані у Батятичах:

баба – частина комина на горищі;

бабка – підберезник;

базюнка – суниця;

баландіти – говорити нісенітниці;

бзиніти – дзижчати;

боблюх, бульба – картопля;

ворішина – біла конюшина;

гноярні – місце, де лежить гній;

гурма – юрба, натовп;

гущівник – гущавина;

довбач, довбаш – дятел;

запінка – защіпка для волосся; приколка;

згариско – місце, де згоріла хата; згарище;

зизовокий – косоокий;

кобівка (кобілка, кобйовка, коб'явка, каб'ялка) – кошик;

лівак – шульга;

логовиско – мокре місце на полі;

маґільниця – рубель;

мандель – кілька обмолочених та обтрушених снопів, які використовують для покриття верхньої частини будівлі;

муравлиниско – мурашник;

погариско – місце, де згоріла хата;

процак – рюкзак;

рідно – рядно;

рійницє – коробка, у яку збирають бджіл у період роїння;

саджі – сажа;

самітка – очеретина;

спир – ріжок у колоску жита;

трам – брус, що підтримує стелю, сволок;

ясік – мала подушка.

Як туди дістатися

Село знаходиться приблизно за 47 км від Львова.

До Батятичів можна доїхати міжміськими автобусами з автостанції № 2 (вул. Богдана Хмельницького 225). Детальнішу інформацію можна знайти тут.. Розклад руху приміських поїздів можна переглянути за посиланням.

Автомобілем до міста можна дістатися приблизно за 1 годину.

Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій карті:

За матеріалами uk.wikipedia.orgukrainaincognita.com, castles.com.ua, risu.org.ua, blog.uu-travel.com, rkc.in.ua, derev.org.ua, hramyura.com.ua, kolesovitriv.lviv.ua 

Марія Стахів


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар