Шлях пляшки: куди потрапляє пластик, який сортують львів’яни

23077 0
Кожного разу, викидаючи сміття, ми робимо вибір: сортувати його чи не сортувати. Дехто вважає, що розподіляти побутові відходи у різні контейнери – даремна трата часу, адже все і так у підсумку опиниться на сміттєзвалищі. Журналісти Tvoemisto.tv вирішили прослідкувати, куди насправді потрапляє пластик зі смітників, а також дізналися, як львів’яни можуть економити, привчивши себе сортувати непотріб.
фото: tvoemisto.tv, www.lvivpost.net, www.galpet.com.ua

фото: tvoemisto.tv, www.lvivpost.net, www.galpet.com.ua

Крок 1: від помешкань – до контейнерів

У 2010 році в місті запровадили роздільний збір побутових відходів за чотирма фракціями: загальне сміття, скло, папір і пластик. Відтоді у львівських дворах почали з’являтися контейнери з відповідними написами та закликами викидати сміття окремо. Мешканці міста отримали можливість сортувати речі, яких вирішили позбутися. 

Зараз львів’яни користуються:
- 3 735 контейнерами для змішаного збору;
- 978 контейнерами для пластику;
- 421 контейнером для скла;
- 314 контейнерами для паперу.

Такі цифри наводить Сергій Сало, керівник відділу комунального господарства управління житлового господарства ЛМР. За його словами, збором та вивезенням сміття у Львові зараз займаються п’ять підприємств: одне комунальне (ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс») і чотири приватні (ТзОВ «АВЕ-Львів», ТзОВ «Спецавтотранс-Львів», ТзОВ «Санком», ТОВ «ДВ-Екосвіт»).

Крок 2: від контейнерів – до сміттєзвалища

«Забір загального сміття здійснюють щоденно, інші види – за мірою наповнення. Оплата за обслуговування прибудинкової території містить в собі плату за вивіз і захоронення сміття. Щомісяця цифри у ваших квитанціях за цю послугу змінюються. Усе залежить від мешканців», – каже Сергій Сало.

Як це відбувається на практиці, пояснює керівник відділу корпоративних клієнтів компанії «АВЕ-Львів» Юрій Демцьо. (ТзОВ «АВЕ-Львів» – єдина компанія-перевізник, співробітники якої впустили журналістів Tvoemisto.tv на свою територію та розповіли, чим займаються, – прим.)

Система забору сміття в місті, згідно зі словами Юрія Демцьо, відбувається за такою схемою: кожен автомобіль перевізника має свій маршрут у межах конкретного ЛКП (Львівського комунального підприємства). Автомобіль збирає сміття, їде на Грибовицьке сміттєзвалище (полігон), де зважує і вивантажує побутові відходи. У кінці місяця перевізник сумує вивезений об’єм сміття та виставляє рахунок ЛКП, яке, у свою чергу, ділить вартість послуг між мешканцями.

«У середньому за добу лише наше підприємство вивозить на сміттєзвалище приблизно 200 тонн сміття. Якщо говорити про всіх перевізників разом, то це може бути й 500 тонн за добу. Воно колись вистрелить так, що осоромить нас на всю Європу. Із цим треба щось робити, а не лише говорити. Про переробні чи сміттєспалювальні заводи нам ще думати зарано. Такий завод, якщо він нормальний, може бути і в центрі міста, але мусить мати дванадцять рівнів захисту. А це мільйони євро. Нам ще до того йти і йти. Тому ми пробуємо хоча б такими методами (роздільний збір сміття, – прим.) зменшити навантаження на сміттєзвалище», – каже Юрій Демцьо.

Фото: prokhasko.wordpress.com

Крок 3: від контейнерів – на додаткове сортування

«Підприємство-перевізник ще раз пересортовує відходи. Інакше воно не зможе їх здати. Кожне підприємство самостійно шукає шляхи реалізації зібраного сміття», – каже Сергій Сало.

Наприклад, у ТОВ «ДВ-Екосвіт» розповіли, що їхні автомобілі збирають кожен вид відходів окремо. Пластик здають у сортувальні станції, а загальне сміття вивозять на полігон.

«Аве-Львів» самостійно займається передпродажною підготовкою. «Сортуємо за кольорами, пресуємо і так продаємо – білі, зелені, жовті, коричневі пляшки окремо. А далі вже бізнес: шукаємо, куди дорожче продати, аби хоч щось собі заробити», – каже Юрій Демцьо і додає, що основне джерело прибутку для них у Львові – це збір та вивезення сміття. Роздільний збір для компанії поки що не є вигідною справою. 

«ПЕТ-пляшок на початках збирали приблизно десять тонн. Зараз під час хорошого літнього періоду вдається зібрати й тридцять тонн», – розповідає Юрій Демцьо.

За його словами, львів’яни платять лише за вивезення звичайного сміття. «Відходи з контейнерів для сортування забираємо ми. Люди за це не платять. Тому, чим більше буде відсортованого сміття, тим менша його кількість поїде на сміттєзвалище. Так львів’яни можуть економити: чим більше сортуватимуть, тим менше будуть платити за вивезення», – пояснює Юрій Демцьо.

«Мешканці помиляються, коли думають, що ми все сміття вивозимо одночасно. Так, може працювати одна машина, але вона кожен різновид відходів забирає окремо.  До того ж, після кожного забору ми цю машину миємо», – каже він.

Крок 4: після сортування, пресування – на переробку й виготовлення вторинного ПЕТ

«Підприємство «ЄвроПЕТ» переплавляє наш пластик й продає далі. Раніше продавали в Росію, тепер намагаються шукати можливості в Україні, хоча наш ринок мало цим цікавиться», – говорить Юрій Демцьо.

ТОВ «ЄвроПЕТ» (входить в торгово-виробничу групу «ГалПЕТ») із пластикових пляшок робить «чисті пластівці». Підприємство має спеціальне обладнання – автоматичну лінію, яка дозволяє з брудних пляшок отримувати «пластівці», які придатні для подальшої переробки.

«Ми використовуємо систему первинної очистки матеріалу, де спресовані тюки розбиваються на окремі пляшки з одночасним видаленням зовнішніх важких забруднень. Далі пляшки сортують, подрібнюють, потім вони проходять повітряну сепарацію (відокремлення), їх миють у спеціальних ваннах, флотують (розділення суміші), полощуть тощо. Потім матеріал подрібнюють на товарну фракцію, він проходить систему вторинної повітряної сепарації та упаковується. Чисті пластівці проходять стадію грануляції», – інформує сайт підприємства (детальніше про процес утилізації можна прочитати ТУТ).

Фото: www.galpet.com.ua

Із вторинного ПЕТ роблять волокна для килимів, синтетичних ниток, одягу, геотекстилю. Інші напрямки застосування вторинного ПЕТ – виробництво плівки, бандажної стрічки, а також нових пляшок.

П'ять порад для львів’ян

1. «Тару від «хімії» та косметики раджу також кидати в контейнер для пластику, – говорить Юрій Демцьо. – Нехай і за безцінь, але ми шукатимемо можливості це здати. Краще, аніж воно поїде на сміттєзвалище».

2. «Варто знімати кришки або проколювати пляшки. Це спростить роботу нам, а ще не дозволить повторно використовувати ці ємкості», – додає він.

3. «Хоча це й неправильно, я би казав людям кидати до «пластику» й пакети, й обгортки від цукерок, – пропонує Юрій Демцьо. – Поки що це нема куди переправляти, але нехай привчаються сортувати – прийде технологія і до України».

4. «Дитячі «памперси» – це взагалі болюча тема. Найкраща порада: коли будуєте будинок – закладайте їх у фундамент. Будинок впаде, на тому місці зведуть ще кілька будинків, а «памперс» лишиться (сміється). На жаль, реальність така, що ніхто не зберігатиме вдома гори «памперсів», аби здати їх кудись в майбутньому, коли така можливість з’явиться. Тому виходимо з того, що маємо, й викидаємо в загальне сміття», – радить Юрій Демцьо.

5. «Мешканці мають знати, що в договорах між перевізниками й комунальними підприємствами прописано, які саме контейнери і де мають стояти. Львів’яни, яким бракує контейнерів для сортування, можуть звернутися до свого ЛКП: дізнатися перелік контейнерів, вказаних в угоді, та замовити додаткові, якщо це необхідно», – додає Сергій Сало.

Актуальні телефонні номери, адреси та години прийому кожного ЛКП можна переглянути ТУТ.

Підготувала Юлія Сабадишина


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!