У мережу виклали безкоштовну добірку українських казок. Де почитати?
«Дерево казок» – безкоштовний архів авторських та народних казок, які ви можете прочитати українською мовою. Тут є не лише українські казки, а й казки інших країн. Проект складається з чотирьох основних розділів: українська народні казки, казки народів світу, казки українських авторів та казки авторів світу.
фото: facebook, kolo.poltava.ua, nashamama.com
фото: facebook, kolo.poltava.ua, nashamama.com

17 листопада 2015, 11:40

«Ресурс створений з метою збору всіх казок, що написані українською мовою або перекладені на неї. Ми, колектив сайту «Казка», постійно розшукуємо казки, ми відкриті для спілкування: збираємо як народні, так і авторські казки. Особливо приємно знайомитись з сучасними авторами казок», – зазначають ініціатори проекту.

Читайте також: ТОП-5 україномовних сайтів для розвитку дитини

«Якщо у Вас є казки в електронному вигляді (тексти, скановані копії, аудіо- і відеоматеріал, тощо) або Ви є автором і самостійно створюєте казки, ми залюбки готові розмістити вашу колекцію чи творчість на сторінках нашого сайту. Всі авторські права ми зберігаємо і вказуємо кому належить казка», – додають вони.

Читайте також: Україномовні мультфільми в один клік. Де дивитись?

Нині на сайті «Казка» є збірка «Дерево казок» (9 випусків, по 15-20 казок у кожному). Кожен випуск можна читати онлайн або окремо завантажити у форматі pdf. Розділ «Аудіо» містить аудіо казки та колискові, які можна прослухати в мережі.

Опублікувала Юлія Сабадишина

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"