Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).