Знову позичати? За що і скільки власних коштів віддаватиме Львів аж до 2031 року

1534 0
Найбільше навантаження на бюджет міста буде з 2021 року. Позичаємо сьогодні, а платитимуть – наступники!
Фото: Hotels24

Фото: Hotels24

Не треба бути великим експертом у фінансах, щоб зрозуміти – борги Львова величезні. Якщо детально проаналізувати усі актуальні на початок 2020 року боргові зобов’язання Львова (включаючи гарантії, кредити та фінансовий лізинг), то висновки не надто оптимістичні: витрати на погашення боргів будуть майже повністю вичерпувати міський бюджет розвитку – про це пише депутат ЛМР від Української галицької партії, голова комісії законності депутатської діяльності та свободи слова ​Юлія Гвоздович.

У 2020 рік ми ввійшли зі сукупною кількістю місцевих гарантій та запозичень на 7,1 млрд.грн. Цю суму потрібно віддати до 2031 року. Цьогоріч доведеться погасити кредиторам 713,6 млн грн, а в 2021 році – 1,2 млрд грн, тобто майже удвічі більше.

Актуальні на початок 2020 боргові зобов’язання Львова

«Львівводоканал»: Ще у 2002 році підприємство взяло у Міжнародного банку реконструкції та розвитку 30 млн дол. кредиту на «цілодобове водопостачання». Гроші повертатимуть до наступного року включно.

Також на реконструкцію очисних споруд комунальне підприємство отримало кредити у корпорації НЕФКО (зобов’язання до 2026 року) і Європейського Банку реконструкції та розвитку (до 2029 року). Це ще 6,5 та 20,3 млн євро, відповідно.

«Львівелектротранс»: На оновлення трамвайного, тролейбусного парків та інфраструктури позичив у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 15,7 і 24 млн євро. Повернути гроші загалом треба до 2031 року.

«Львівавтодор»: На «трамвай на Сихів» було взято у ЄБРР 15,5 млн євро. Зобов’язання до 2024 року. Під ще два проекти комунальне підприємство позичило у ЄБРР майже 35 та 15,4 млн євро. Терміни погашення кредитів – до 2024 та 2030 рр.

Читайте також: Чому ми продовжуємо медичну реформу

«Львівтеплоенерго»: Позичальник ЄБРР до 2029 року. Мова йде про 25 млн євро на оновлення теплових мереж, заміну зношених труб магістральних теплотрас тощо.

І болісне для нас Грибовицьке сміттєзвалище. На його рекультивацію, будівництво комплексу з переробки та перевантаження ТПВ, розвиток центрів для переробки ТПВ комунальне підприємство «Зелене місто» позичило у ЄБРР до 2031 року майже 34 млн євро.

Перераховані тільки валютні кредити. Додати треба ще внутрішні запозичення у формі емісії облігацій місцевої позики. За це фінансуються ремонти доріг та інженерні об’єкти. Плюс закупівлі (приладів обліку води, автобусів, евакуаторів, мультитач-панелей) на умовах фінансового лізингу під різні відсотки та терміни.

Наприклад: 

  1. АТП №1 у 2018 році отримало дозвіл на закупівлю 150 автобусів на загальну суму 800 млн грн. Термін погашення – 3 роки під 18% річних. 
  2. ЛКП «Ратуша-сервіс» облаштовує нову сесійну залу (30 столів, 180 стільців та техніка) на загальну суму 7,3 млн грн. Термін – 1 рік під 19% річних. 
  3. ЛКП «8-ма клінічна лікарня» взяла у лізинг комп’ютерний томограф за 25 млн грн. Термін – 2 роки під 19% річних.

Більшість міжнародних кредитів чи зобов’язань за облігаціями, які брала Львівська міська рада у 2018-2019, мали пільговий період у 2-3 роки. Відповідно, найбільше навантаження на бюджет міста буде з 2021 року. Позичаємо сьогодні, а платитимуть – наступники!

Дорогі дороги

У 2020 році Львівська міська рада планує розпочати реалізацію кількох десятків великих проєктів: ремонт вул. Шевченка, С. Бандери, Вітовського, перехрестя вул. Сахарова-героїв Майдану, будівництво проектованих доріг від Суботівської до Рясне та від Ряшівської до Кульпарківської тощо.

Тільки на початок робіт випущено облігацій і закладено 860 млн грн. За нескладними підрахунками для завершення усіх цих об’єктів, Львів потребуватиме сукупно 2,2 млрд грн.

Тобто, у наступні роки доведеться взяти боргових зобов’язань ще мінімум на 1,4 млрд грн.

Читайте також: Цей світ не змінився. Він просто вкотре поділився…

Це ми ще не врахували витрати на спорткомплекс на Сихові, будівництво крематорію, зведення нової дороги Богданівська – Творча (для доїзду до сміттєвого заводу), новий міст вул. Ковча – Шевченка та інші.

При введенні е-квитка річна компенсація перевізникам витрат на обслуговування маршруту зросте на 200-500 млн. Все залежить від разової вартості проїзду пасажира (9 – 12 грн.)

Ризики для Львова

Запозичення – нормальна європейська практика. Головний плюс – це можливість поремонтувати дороги, трамвайні колії чи зреалізувати інші інфраструктурні проекти за умов обмеженого бюджету міста. 

Водночас, існуюча боргова політика Львова вже зараз формує низку загроз:

  • очікується подальше нарощування боргових зобов’язань. До 2025 року тільки відсотки за випущеними цінними паперами обійдуться Львову в 1,263 млрд. грн. Це практично річні видатки на утримання усіх освітніх закладів міста;
  • через економічну кризу, спровоковану, зокрема й пандемією короновірусу, складно очікувати на стрімке зростання головних статей доходів міського бюджету – ПДФО та єдиного податку. Це ускладнить розрахунки за борговими зобов’язаннями, обмежить можливості фінансування інших важливих статей, відтак і розвитку Львова.
  • міський бюджет за березень і квітень уже недоотримав понад 20% від плану. Очевидно, що «цифра» недовиконання буде збільшуватись. Віддавати борги буде усе складніше. 

Чи є обмеження щодо позик в місцевому самоврядуванні? Так є. Бюджетним кодексом України (ст. 74) встановлюється обмеження щодо отримання позик чи надання гарантій містами. Річні видатки місцевого бюджету на обслуговування боргу не можуть бути вищими ніж 10%. Відповідно до прогнозів на 2021 рік у Львові співвідношення цих виплат становитиме приблизно 4,3%.

Читайте також: Як українці дотримувались карантину та що там у європі. Дані Apple

Так, справді Львів ще має резерв для здійснення запозичень. Водночас і видатків, потрібних для завершення великих інфраструктурних проєктів, чимало. А враховуючи ситуацію з пандемією коронавірусу та падінням туристичного бізнесу у Львові, ці виплати можуть стати вкрай проблемними для міста.

А от що взагалі незрозуміло, то з яких джерел міський голова Львова планує збудувати нову «Ратушу», про яку він заявив у себе на звіті. А також підготуватись до проведення Зимової Олімпіади у 2030 році. Знову позичати?

Що робити?

Підійшов час переглядати видатки і визначати пріоритети. Наприклад, відмовитись від деяких проєктів (окремих ремонтів, закупівлі обладнання чи автомобілів). Тим більше, що в умовах пандемії, додаткові кошти спрямовані на заходи з протидії поширенню коронавірусної інфекції. Ці кошти «знайшли» знявши з інших програм. Питання НАГАЛЬНЕ!

Друге – не туризмом єдиним. У Львові треба, нарешті, шукати і підтримувати інші види економічної діяльності, які в середньостроковій перспективі даватимуть кошти до міської казни. І третє - це режим економії при плануванні бюджету. Економити, як не крути, доведеться МАЙБУТНІЙ МІСЬКІЙ ВЛАДІ!

Юля Гвоздович,

Графік автора 

Публікація в рамках програми висвітлення діяльності Львівської міської ради

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
 
...

Читайте також: