Чому ми продовжуємо медичну реформу

4997 0
Ми цінуємо усе, що вже зроблено дотепер, відзначаємо важливі успіхи. Тепер проведемо роботу над помилками на етапі планування реформи. І йдемо вперед.
Фото: Радіо Свобода

Фото: Радіо Свобода

Другий етап медичної реформи, що розпочався в Україні 1 квітня, оголив велику кількість проблем, серед яких чи не найважливіша диспропорція у фінансуванні різних медзакладів. Кошти, які  отримали лікарні не покривали би мінімальні потреби, зокрема на лікування інфарктів, інсультів, складні оперативні втручання, амбулаторну допомогу, пологи. А також могли б привести до зменшення зарплат та скорочень медиків. Про те, що буде з реформою та які проблеми оголила пандемія коронавірусу пише заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак.  

Мене точно ніхто не може звинуватити у тому, що я є противником медичної реформи. Не один рік разом з колегами-однодумцями ми працювали і вивчали досвід кращих клінік і країн, впроваджували ефективні клінічні практики і оптимізовували мережу. Усі разом ми прагнули доброї сучасної медицини. Такої медицини, де лікар і пацієнт будуть однаково задоволені, де будуть прозорі і справедливі принципи управління та фінансування.

Дискусії щодо реформи

Ще з 2016 року не раз ми мали запальні дискусії з командою Уляни Супрун і Олега Петренка щодо підготовки до реалізації реформи. Одна лиш епопея з формуванням в Україні госпітальних округів чого вартувала. У 2017-2018 роках позиція медичного менеджменту узгоджена з керівництва області, народними депутатами від Львівщини щодо формування єдиного госпітального округу в межах області та напрацювання узгоджених рішень щодо функціонування спеціалізованої медичної допомоги не співпадала з політикою МОЗ. А, власне, це був би вагомий крок до формування спроможної лікарняної мережі, впорядкування маршрутів пацієнтів, а відтак до визначення базових лікарень інтенсивного лікування, перетворення малопотужних стаціонарів у хоспіси чи лікарні сестринського догляду.

Важливо було випрацьовувати консолідовану регіональну політику в управлінні охороною здоров’я, а не розтягати і розчиняти ресурси по усій громіздкій і на завжди ефективній мережі лікарняних закладів. Кабінет міністрів дав змогу Львівщині – єдиній в Україні піти шляхом створення єдиного госпітального округу. А вже згодом у листопаді 2019 року було прийнято нове рішення Уряду і тепер кожна область має не 5 чи 7 госпітальних округів, а один.

Усю гостроту медичних проблем та ризики планування реформи я особисто озвучувала на нарадах у найвищих посадовців країни. Аналізуючи рекомендації МОЗ і Національної служби здоров’я України (НСЗУ) щодо другого етапу реформи, ми прогнозували, що необхідні достатньо радикальні кроки для оздоровлення і зміцнення медичного організму, розвитку мережі сильних і спроможних лікарень.

Медицина Львівщини готувалася і розраховувала на успіх реформи. Це була складна робота. Обласна рада приймала інколи непопулярні рішення, розраховуючи, що внаслідок реорганізацій, ми отримаємо конкурентноздатні клініки, збільшення фінансування, а відповідно зростання зарплат медиків, забезпечення пацієнтів гарантованим пакетом медичних послуг.

Не так сталося як гадалося

Старт реформи спеціалізованої медицини наближався і лякав своєю неготовністю та непрогнозованістю. На етапі формування бюджету 2020 року обласні і місцеві ради, їх медичні заклади не мали контрольних цифр і прогнозів щодо фінансування КНП. Лікарні не мали можливості сформувати достовірні фінансові плани.

Відповідно депутати різних місцевих рад не сприймали всерйоз очікувані негативні прогнози фахівців з управління охороною здоров’я, а тому не приймали важливі, але непопулярні рішення щодо впорядкування мережі, об’єднання однопрофільних лікарень тощо.

Лише у вересні з’явився проєкт вимог до комунальних некомерційних підприємств, які розраховували контрактуватися на участь у програмі медичних гарантій. Тарифи ж НСЗУ оприлюднила лише у лютому 2020, контракти прилетіли у лікарні в останні дні березня. А мізерні суми контрактів шокували навіть досвідчених управлінців. Вирішення усіх проблемних питань переклалися на керівників лікарень і місцеву владу, на колективні договори.

Диспропорції у фінансуванні

Наступило перше квітня. Що маємо. Попередніми каденціями МОЗ і НСЗУ провалено центральний компонент e-health, не працює електронне скерування, не взаємодіють МІСи. Незрозумілі і непрозорі розрахунки тарифів із визначенням вартості медикаментів, харчування та рівня оплати праці. Вони не покривають мінімальні потреби медзакладів, зокрема на лікування інфарктів, інсультів, складні оперативні втручання, амбулаторну допомогу, пологи, паліативну допомогу.

Маємо десятки прикладів, коли сильні сучасні багатопрофільні лікарні отримали значно менше фінансування, ніж у 2019 році. Це, зокрема багатопрофільні лікарні м. Києва, десять обласних дитячих лікарень, госпіталі інвалідів, низка спеціалізованих центрів. За даними НСЗУ 332 заклади охорони здоров’я України за результатами контрактування в рамках програми медичних гарантій 2020 в порівнянні з сумою державної медичної субвенції за 9 місяців 2019 року, мають дефіцит 4,75 млрд грн.

За прогнозом НСЗУ зменшене фінансування малопотужних лікарень може спричинити 7% скорочення штату мережі (33 772 робітників), з них лише 6,7 тис. лікарів, а пов’язані з цим соціальні виплати можуть скласти близько 1 млрд грн.

Наприклад, із числа закладів психіатричного профілю 65 лікарень мають у порівнянні із субвенцією 2019 року фінансування на 1,5 млрд менше. Так, це правда, що частина з психіатричних лікарень дублюють функції, мають жалюгідний стан, велика частка пацієнтів втратили свої соціальні зв’язки потребують довготривалої психосоціальної реабілітації, а не стаціонарного лікування. Однак МОЗ не були напрацьовані стандарти і протоколи психіатричної допомоги, не проведено відповідну роботу із міністерством соціальної політики.

Попри проведену оптимізацію фтизіатричної служби навіть в областях, які працювали з міжнародними проєктами, суттєве недофінансування.

Чітко прослідковується диспропорція у фінансуванні: одні мають до 50-100 млн профіцит, а інші до 20-70 млн дефіцит, притім необґрунтований. Таким чином теза «ефективні лікарні, яких обиратимуть пацієнти, зможуть збільшити своє фінансування» у багатьох областях, зокрема, на Львівщині себе не виправдала. Бо 2/3 лікарень за розрахунками – абсолютно збиткові.

Поза медичними закладами виявилися висококласні спеціалісти з числа працівників медуніверситетів, інтерни, аспіранти. Невже нам уже не потрібні консультанти, ми не маємо на клінічному досвіді навчати молоді медичні кадри?

Робота над помилками

Можна багато ще описувати проблем. Їх достатньо. Маємо велике «домашнє завдання» над якими проводить термінову роботу наша команда під керівництвом міністра Максима Степанова.

Ми продовжуємо реформу української медицини. Реформа, до слова, це не лише зміни у сфері фінансування медичної допомоги. Бо це лиш видима частина айсберга. Реформа – це комплексні зміни у медичній освіті, громадському здоров’ї, клінічній практиці, контролю якості, забезпеченні ліками та ще багато чого.

Ми не повертаємося назад, до старих принципів. Повернення назад, у совок – це декларувати справедливе універсальне покриття за програмою медичних гарантій, а насправді далі відправляти пацієнтів купувати за списками медикаменти, Зупинення реформи – це коли медикам пообіцяли зростання зарплат, принаймні, до рівня лікарів первинної ланки, а насправді зростання незначне і лише у невеликій частині лікарень.

Програма медичних гарантій за нинішнім сценарієм, на жаль, не гарантує обіцяного НСЗУ, а консервує багато проблем. Тепер не час політики у медицині. Пандемія проявила багато сильних і слабких сторін нашої медицини.

Саме зараз унікальний момент разом, усім, хто знає і вміє, взятися до роботи, відпрацювати протоколи і стандарти. МОЗ у великому боргу перед лікарями, адже оновлення чекає понад 2,5 тисячі клінічних протоколів.

Необхідно відпрацювати адекватні нормативи, маршрути, усі необхідну документальну базу для лікування, для захисту прав пацієнтів і медиків. Настав час встановити доцільні критерії ефективності та спроможності.

Маємо стимулювати розвиток медзакладів і достойно оцінити працю медиків – морально і матеріально. Ми удосконалимо і посилимо певні пакети. Значно зміцнимо екстрену меддопомогу і інфекційну службу. Підтримаємо усіх, хто у зоні ризику. Проте відпрацюємо кожен медзаклад на ефективність і спроможність. Ми дамо право медичному закладу (тобто КНП) стати повноправним партнером у реалізації контракту з НСЗУ.

Ми цінуємо усе, що вже зроблено дотепер. Відзначаємо важливі успіхи. Тепер проведемо роботу над помилками на етапі планування реформи. І йдемо вперед. Запрошуємо до співпраці усіх відповідальних і небайдужих.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!