Фото: Unsplash
Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
Коронавірус і ментальні порушення
Як свідчать результати дослідження організації FAIR Health, проведені її президентом Робіном Ґелбурдом та експертом з охорони здоров’я у Школі медицини Університету Джона Хопкінса Марті Макарі, порушення розвитку, що стосуються мови, слуху, здатності до навчання, є патологіями, які найчастіше призводили до смертельних випадків від Covid-19.
Щоб визначити зв’язок між смертністю та супутніми патологіями, дослідники проаналізували дані майже пів мільйона пацієнтів із Covid-19 від 1 квітня до 31 серпня. Згідно з результатами, серед усіх вікових категорій найвищу позицію займають люди з вадами розвитку – коефіцієнт ризику для яких становить 3.01. На другому місці за ризиком летальності перебувають пацієнти з раком легень (2,9), а третю за вразливістю групу становлять люди з інтелектуальними відхиленнями, такими як синдром Дауна чи мікроцефалія (коефіцієнт 2,8).
Читайте також: Історія одного весілля або Чому через нехтування карантинними правилами можна скалічити чиїсь долі
Стосовно людей, молодших за 70 років, найбільший ризик летальності від Covid-19 мають особи з раком легень (6,74), в той час як вади розвитку та інтелектуальні відхилення перебувають на другому та третьому місці із дещо меншими коефіцієнтами – 4,8 і 3,6 відповідно. Таку різницю пояснюють тим, що летальність від Covid-19 через патології була вищою серед осіб до 70 років, ніж серед пацієнтів усіх вікових груп. Люди, старші за 70 років, перебувають у більшій групі ризику незалежно від наявності супутніх захворювань (42% серед усіх смертей від Covid-19), і, ймовірно, саме їх включення в аналіз вплинуло на результати.
Головний лікар Львівської обласної інфекційної лікарні Сергій Федоренко у коментарі Tvoemisto.tv розповів про спостереження львівських лікарів. Так, за клінічними дослідженнями, люди, які мають хронічну патологію (саме генетичні і приховані порушення психічного здоров’я), без сумніву, належать до групи ризику. До того ж, у таких пацієнтів важко одразу розпізнати Covid-19.
«У них складно на перший погляд розпізнати симптоми хвороби, крім того, гарячка чи психічні розлади тільки посилюють перебіг хвороби. Їм складно і протягом періоду лікування. І для такої групи пацієнтів, особливо, коли йдеться про дітей із синдромом Дауна чи іншими інтелектуальними відхиленнями, важлива швидка діагностика і спостереження лікарів. У цьому випадку – дитячих неврологів», – каже лікар у коментарі Tvoemisto.tv.
Хворіють рідше, а помирають – частіше
Крім патологій та віку, в дослідженні організації FAIR Health проаналізували й інші чинники ризику. Зокрема, смертність серед чоловіків була більшою, ніж серед жінок і становила 60% від усіх летальних випадків, хоча загалом серед чоловіків Covid-19 діагностували менше (49% від усіх випадків). Загальну смертність від вірусу в досліджуваній групі визначили на рівні 0,59%.
Хто не помітить Covid-19
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, Всесвітня організація охорони здоров’я продовжує досліджувати, яким є відсоток інфікованих людей, які хворіють безсимптомно, хоча і здатні передавати інфекцію іншим. Зазвичай, після безсимптомного перебігу Covid-19 теж формується імунітет, як і у людей, які хворіли з вираженими симптомами у середній або важкій формі.
Сергій Федоренко каже, що, відповідно до спостережень медиків, здебільшого безсимптомно хворіють діти та люди молодого віку – до 20-23 років. Хвороба протікає в «стертій» формі, хоча вірус є і виділяється, тож у перші дні хвороби ці люди є небезпечними для оточуючих.
«Вони мали прямий або близький контакт з хворими, у яких підтвердили коронавірус. Тому їм слід ізолюватися, обмежити контакти та стежити за станом свого здоров’я. Буває і таке, що початок є безсимптомним, а згодом, на 8-9 день, можуть з’явитися симптоми клінічного Covid-19, зокрема і кишкового характеру», – додає лікар.
Натомість головна епідеміологиня Львівщини Наталія Тімко у коментарі Tvoemisto.tv говорить, що чіткої закономірності і конкретної вибірки, які б допомогли визначити, хто більш схильний хворіти безсимптомно, все ж немає.
Читайте також: Covid-19 – це дуже і дуже небезпечно. Застереження від колишнього скептика
«Є різні люди, різні вікові групи. Є такі, хто має серйозні супутні захворювання, а хворіє безсимптомно. Тому говорити про те, що це здебільшого молоді люди, діти – наразі не можемо», – каже вона.
Наталія Тімко пояснює, що виявити безсимптомних заражених украй важко, адже ПЛР-тести роблять лише тим пацієнтам, хто має клінічні ознаки хвороби або тим, у кого є деякі симптоми після контакту із хворим зі встановленим діагнозом.
Тож, наголошує епідеміологиня, надалі важливим залишається перебування протягом 14 днів – інкубаційного періоду Covid-19 – на самоізоляції, якщо людина знає, що контактувала із хворим. Після цього часу вона перестає бути заразною, навіть якщо перехворіла безсимптомно.
Оскільки вірус – новий, то, за словами Наталії Тімко, версій про ризики заразитися від безсимптомного інфікованого є достатньо. Однак наразі медики опираються все ж на висновки ВООЗ про те, що людина, яка не має симптомів, може виділяти таку саму концентрацію вірусу і поширювати хворобу, як і та, що має їх.
Читайте також: Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
Утім, додає лікарка, певні зміни чи то у поведінці коронавірусу, чи то у проявах хвороби медики помітили: якщо раніше говорили, що важкий перебіг спостерігають у віковій категорії від 65 років і старше, то тепер це – 35+.
Уберегтися від інфікування надалі допомагають уникання скупчень людей, носіння захисної маски, часте і правильне миття рук і дотримання правил здорового способу життя.
Віталій Голіч
Ольга Коваль
Головне зображення: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку