ілюстративне фото

ілюстративне фото

Покарати водіїв? Як зробити дороги у Львові безпечними

681 0
Медіа-кампанії, інфраструктурні новації, нове обладнання для патрульної поліції — як ще можна підвищити безпеку руху на дорогах

Під час дискусії «Реформи у сфері безпеки руху. Правові та інфраструктурні аспекти», організованої платформою «Твоє місто Львів» в межах проекту «Безпечні дороги», учасники активно обговорювали доцільність законодавчих змін, а також необхідність заходів, які можуть бути профінансовані цього року з Дорожнього фонду.

Карати чи будувати безпечну систему?

Віктор Загреба, менеджер реформ дорожнього сектору у Команді підтримки реформ у Міністерстві інфраструктури України вважає, що Україні слід залишити у минулому старий підхід до безпеки дорожнього руху, згідно з яким уся вина за порушення лежить на водіях. Свою частину відповідальності за стан справ на дорогах повинна нести місцева і центральна влада: «Наше завдання – збудувати систему, за якої люди робитимуть менше помилок, менше порушуватимуть правила. А їхні помилки, які все-таки траплятимуться, призводитимуть до менш тяжких наслідків. Принаймні, ніхто не має гинути».

За словами Загреби, для побудови такої системи треба одночасно проводити реформи у трьох напрямках – інфраструктурному, просвітницькому та правоохоронному. Інфраструктурний напрямок передбачає реконструкцію доріг та вулиць у такий спосіб, щоб зменшилась швидкість руху, пішохідні переходи стали більш помітними, а перехрестя – безпечними. Просвітницький передбачає проведення інформаційних кампаній для водіїв, а правохоронний – виявлення та попередження порушень патрульною поліцією. 

Ігор Зінкевич, депутат Львівської міської ради (УКРОП), скептично висловився щодо потенційної ефективності в Україні інфраструктурних новацій та просвітницьких кампаній: «Водій-українець поводиться на дорозі в Україні по-хамськи, а перетнувши кордон, змінює свою поведінку – застібає пасок безпеки, починає виконувати усі правила дорожнього руху. Причиною є не інфраструктура, а страх перед покаранням». На його думку, в Україні головною проблемою є те, що водії дуже часто знають, що їх не покарають, а тому у першу чергу для поліпшення стану справ на дорогах варто зосередитися на розв’язанні проблем з притягненням порушників до відповідальності.

Своєю чергою, Віктор Загреба уточнив, що роль поліції, на його думку, має полягати у тому, щоб у людей було відчуття контролю. Проблемою, що має дуже серйозні негативні наслідки, є те, що вже два роки поліція не вимірює швидкість руху автомобілів. Щойно потрібні пристрої з’являться у патрульної поліції, це матиме позитивний ефект на безпеку руху у Львові та в інших містах, де вона працює.

Про важливість просвітницьких кампаній

Телефонні розмови за кермом, некористування пасками безпеки, перехід вулиці у невстановленому місці – малозначущі на перший погляд порушення, яким, як вважають учасники дискусії, краще запобігати за допомогою медіа-кампаній.

Сергій Гулик з компанії Вухо.Ком нарікає на брак уваги до проблеми розмов по телефону за кермом:  «Заборонено не тільки розмовляти по телефону, перебуваючи за кермом, а й просто тримати його у руках. Як на мене, інформування та просвітницька активність про небезпеки розмов за кермом поки що занадто слабкі – як з боку патрульної поліції, так і з боку виконавчої влади. На жаль, водії громадського транспорту так само відволікаються від дороги на спілкування по телефону».

Віктор Загреба вважає, що вимагати від поліції покарань для усіх водіїв, що не користуються пасками безпеки чи розмовляють по телефону під час руху, недоцільно — штрафи за це мізерні, а покарання викличуть лише спротив водіїв. Для зміни їхньої поведінки необхідною буде спеціально розроблена медіа-кампанія: «Спроби поліції покарати порушників не принесуть позитивних результатів, якщо їх не супроводжуватиме масивна медіа-кампанія, спрямована на зміну соціальних норм, яка створює нову модель поведінки, яка впливає емоційно чи раціонально на людей».

Спершу треба виконати вже прийняті закони

Народний депутат Оксана Юринець (БПП) звернула увагу учасників дискусії на те, що чимало «інновацій» вже передбачені законодавством. Йдеться і про засоби контролю швидкості, і засоби автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Ключові запитання, на її думку, полягають ось у чому: «Яка фірма буде постачальником, хто ці засоби закупить, хто дасть дозвіл на їхнє використання, перевірятиме їх?». Відсутність відповідей гальмує виконання законів.

Найбільшою проблемою вона вважає зневіру суспільства в ефективності законодавчих норм через те, що у суді порушників визнають невинними або ж звільняють від відповідальності. Крім того, комплексні і законодавчі ініціативи щодо безпеки руху мають готувати перш за все у Кабінеті міністрів. Тоді до них буде вищою довіра і кращою буде їхня імплементація на рівні міністерств чи окремих служб.

Народний депутат Любомир Зубач (Самопоміч) так само дотримується думки, що чинне законодавство є доброю базою для реалізації заходів з безпеки дорожнього руху, і треба лише виконувати вже чинні закони: «Наші проблеми — у законодавчому спамі, коли реєструють дуже багато законопроектів, у тому, що закони не виконують. З 2018 року в Україні працює “Дорожній фонд”. Згідно з Бюджетним кодексом, 5% цього фонду мають бути скеровані на фінансування заходів з питань безпеки дорожнього руху. Але програма цих заходів досі не прийнята Кабінетом міністрів, тому досі не можна нічого профінансувати».

Юрій Танасійчук, керівник Інформаційно-правового центру «Наше право», погоджується з народними депутатами: «Справді має місце законодавчий спам. Наявність великої кількості законопроектів, пошуки компромісів ускладнюють прийняття ефективних рішень».

Наскільки недосконалим є чинне законодавство?

Микола Ільчук з Управління патрульної поліції Львова нарікає на те, що патрульним бракує повноважень для виявлення порушників. Зараз вони не можуть зупиняти автомобілі, навіть якщо характер керування автомобілем дає підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп’яніння: «Бракує законних підстав для зупинки». Через це власне водії й відчувають безкарність.

Мар’яна Кузько, представник ГО «Батьки в дії», поцікавилася в Миколи Ільчука, чи штрафує патрульна поліція батьків-водіїв, які возять своїх дітей у віці до 12 років на звичайних сидіннях, а не в автокріслах чи на бустерах. За її словами, у західних країнах це є значним порушенням правил: «Цікаво, чи патрульна поліція штрафує батьків за те, шо дитину перевозять не в автокріслі.  Не чула про жоден такий випадок. В нас за це не штрафують, на відміну від інших країн. В Канаді батьків без автокрісла навіть не випишуть з пологового будинку».

За словами Ільчука, у правилах дорожнього руху поняття дитячого автокрісла відсутнє, а тому за некористування ним в Україні неможливо притягнути нікого до відповідальності

Водночас, іншою проблемою у патрульній поліції вважають занадто низький штраф за некористування пасками безпеки – лише 51 грн. Висновок – варто підвищити штрафи за це та деякі інші порушення.

Інвестиції в інфраструктуру та обладнання

Поки що патрульній поліції бракує елементарних засобів для контролю швидкості. «Жодного такого приладу в нас немає, – каже Микола Ільчук. – Ані автоматичного встановленого на дорогах, ані у транспортних засобах».

На думку Юрія Танасійчука, інфраструктурні новації та зміни рятують людські життя. Йдеться і про світлофори, і про нові підходи до облаштування пішохідних переходів, особливо за містом або у містах на вулицях з інтенсивним рухом – вони мають бути або підземними, або наземними. Україні варто також брати приклад з багатших країн, що грунтовно працювали над безпекою дорожнього руху, і будувати тунелі у містах.

За словами Віктора Загреби, у програмі заходів з безпеки дорожнього руху будуть передбачені кошти на будівництво кілець, переходів, острівців безпеки, камер фіксації швидкості на дорогах державного значення), частково на посилення Національної поліції, на ІТ-інфраструктуру (систему збору даних).

«Якщо у місті правильно спроектовані вулиці, острівці безпеки, кільця тощо, навіть найбільш відчайдушні порушники правил, п’яні та агресивні водії відчувають обмеження», – переконує у доцільності цих робіт представник Мінінфраструктури.

Натомість, як виявилося, в Україні встановлюють дорожні знаки, що не відповідають навіть чинним державним стандартам, бо не підсвічуються, як треба, уночі. Загреба бачить причиною цього корупцію у виконкомах міських рад та обласних служб автодоріг.

Матеріал підготовлено в рамках кампанії #безпечні дороги – соціально-інформаційний проект медіа-хабу «Твоє Місто» за участі соціальної ініціативи УГКЦ «Хтось не зробить» та Патрульної поліції Львівщини, спрямований на покращення ситуації з безпекою руху в місті Львові.

Заходи, що реалізовуються в межах проекту – серія публічних дискусій про виклики та проблеми в дотриманні правил дорожнього руху, просвітницька кампанія в медіа, соціологічні дослідження, покращення інфраструктури міста, популяризація світловідбивних елементів, навчання школярів основам безпеки руху в школах Львова; тренінги та семінари з батьками учнів; соціальна візуальна реклама та пам’ятки, співпраця з храмами міста, інше.

Партнери кампанії –  група автомобільних компаній AriaGroup (офіційний дилер BMW, Volkswagen, Nissan, Honda, Seat), мережа магазинів Вухо.ком, LvivInternationalRotaryClub, радіо Львівська Хвиля.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.