«Я ніби пів життя прожила». Як це працювати в аптеці під час карантину

14228 0
Історія львів'янки, якій доводиться працювати щодня в умовах пандемії.

Tvoemisto.tv розпочинає серію життєвих історій про львів’ян про те, як карантин змінив їхнє життя. Сьогодні розповідаємо про фармацевтку Ірину Мушинську, яка в аптечній сфері уже 35 років. Жінка працювала також під час свинячого грипу у 2009 році.

За тиждень карантину вона вирішила викинути зі сумочки все зайве, а вдома організувати вологе прибирання, щоб не давати вірусу жодного шансу.

«Працюю заради дякую»

Ірина ще за спеціальністю біохімік, утім вона надала перевагу власне аптечній справі. Спочатку жінка виготовляла ліки, а впродовж десяти років працює фармацевтом в одній з аптек Залізничного району.

Ірині – 52 роки. Але у неї такий приємний голос, що, здається, розмовляєш зі студенткою, яка щойно вийшла з університету. І до того ж – з оптимісткою. Із розмови розумієш, що Ірина щиро любить свою професію.

«Мені подобається, коли люди приходять до мене за порадою. Я стараюся, що в моїх силах, їм допомогти, аби вони наступного дня прийшли і сказали «Дякую».  Ми працюємо у спальному районі, я фактично спостерігала, як вже виросло одне покоління. Тому найприємніше, коли люди вірять тобі», – говорить аптекарка.

Водночас, зараз склалася ситуація, за якої Ірині важко людям щось порекомендувати. «Зараз радимо більше щось профілактичне, натуральне, а також засоби захисту. Більше уваги приділяємо гігієні», – каже вона і додає, що зараз виникає певний дефіцит на парацетамол, який радять при інфікуванні коронавірусом, мовляв, заводи не встигають їх виготовляти.

За чим найчастіше люди приходять в аптеку, запитую я. «Люди все-таки хочуть купити щось для ускладнень, хапають поодинокі антибіотики, хоча ми радимо, що не варто. Закуповують препарати від температури, від закладеності носа і заспокійливе. Заспокійливі зараз ідуть на рівні застуди. Тому що люди не можуть спати. А коли людина невиспана, то у неї автоматично піднімається тиск», – зазначає пані Ірина. – Та все ж по житті я – оптиміст. Дотримуюся здорового способу життя. Я – не за ліки. Але коли вони потрібні – то вони потрібні».

Чи було лячно?

Пані Ірина вловила страх в очах людей у понеділок, коли карантин запрацював у повну силу. «Найбільший страх я побачила в очах людей у понеділок – мене вразили погляди зустрічних перехожих. У них були розгубленість і страх. Але, люди, мабуть, звикають до всього. За цей тиждень у тебе складається таке враження, що ти пів життя прожила», – зізнається Ірина Мушинська.

Звичайно, у рукавичках, каже вона, не надто комфортно працювати,  а у масці, відповідно, говорити. Але пані Ірина дивиться на черги людей аж на вулицю і старається максимально включитися, щоби люди, вистоюючи чергу із дистанцією, отримали те, за чим прийшли. «Коли на початку не було масок, я готова була крізь землю провалитися», – зізнається фармацевтка.

Ірина працює завідувачкою. Режим роботи аптеки цілодобовий. Фармацевти працюють по 6-7 годин, позмінно. Робота втомлює, каже пані Ірина, бо кожній людині потрібно приділити час. «Ми зараз приходимо швидше, замінюємо один одного. Важко працювати в рукавичках, говорити в масці. Але віриться, що пандемія нас не зачепить. Взагалі у нашій структурі немає жодних вказівок, що саме радити, нас не пресингують, бо інакше я б наступного дня звільнилася», – розповідає про режим роботи завідувачка.

Маски не захищають?

У ході розмови запитую, чи справді маски не захищають здорових людей. Пані Ірина каже, що звичайні маски, які зараз продають у місті за 13-20 грн, залежно від виробника, таки не захищають. Але люди, звісно, хочуть захистити себе і свою сім’ю і мають на те право. «А що робити, як тобі треба іти в магазин чи сідати у маршрутку. Я йду на роботу пішки, маршруток взагалі нема, а як є, то люди сидять без масок, де більше 10 людей. Ми стикнулись з такою проблемою, що ще не всі лікарі знають етіологію вірусу і як воно далі розвинеться», – розповідає Ірина Мушинська.

Також у місті продають більш щільніші, респіраторні маски вартістю орієнтовно сто гривень. Вони гарантують стовідсотковий захист упродовж восьми годин. Саме такими масками забезпечені фармацевти.

Утім пані Ірина радить більше уваги приділити рукавичкам. Бо коли ми зберігаємо дистанцію, тоді маска не потрібна, а рукавички потрібні завжди, за будь-яких умов, бо ми торкаємося багатьох речей, які не дезінфікуються.  

«Одягайте рукавички, бо не дезінфікується все так, як би мало дезінфікуватись і шкіра рук дуже пересихає від антисептиків. Ми відчули це на роботі. Коли ти одягаєш рукавички, то ти гелем їх змастив, потім викинув, інші надягнув, захищаючи, таким чином, шкіру рук. Тому рукавички на вулиці, в магазині, транспорті є, на мою думку, навіть важливішими, ніж маски», – говорить фармацевт.

Коронавірус страшніший за «свинячу» пандемію?

Пані Ірина пригадує свинячий груп у 2009 році і говорить, що тоді насправді не було так лячно.

«Свинячий грип не набув такого світового масштабу, по всьому континенту. Та й інформація у нас була дещо закритою. Але наші люди – молодці. Вони поважають тих, хто не на карантині. Чемно стоять і вичікують. І вже поміркованіше купують препарати та засоби захисту. Коли я раніше продала на офіс 50 масок, мене потім мучила совість, що на кінець дня у мене вже масок не залишилося», – коментує співрозмовниця.

Фармацевт каже, що не вважає карантинні заходи нагнітанням ситуації. «Я вважаю, що в даному випадку це не нагнітання паніки, просто існує велика заразність того вірусу. Противірусних засобів є багато. Але я жодного противірусного не можу порадити у цьому випадку, тому що він може не працювати, там інший вірусний геном. І мова йде про те, що хтось більш схильний до зараження, а хтось менше. І хоча зараз стільки розумів працює над ліками від вірусу, наразі не знайшли ліків, які були б ефективними та безпечними», – каже пані Ірина.

Телефони – найперша небезпека

Крім того, вірус дуже довго живе на поверхні. Тому найперше і найважливіше чистити свої мобільні телефони. Вони є найбільшим розносником вірусу, адже телефони з нами завжди – на столі, у дорозі, під подушками.

«Потрібно себе максимально захищати, бо вдома є батьки, діти. Треба обробляти руки, уникати скупчення, і лишній раз не йти до магазину. Гуляти краще у парку, бо у повітрі вірусу немає. Коронавірус є досить стійким. Він найменше живе на мідних поверхнях – до 2 годин, на одязі до 2 днів, на пластику 4 дні. Ми, дівчата, любимо сумки, косметички. Тепер я думаю, а чи треба мені та косметичка та інше?», – застерігає пані Ірина.

Тому вона і закликає дезінфікувати домівку, поставити вдома щось вологе. «Я поставила вдома на килимок вологу ганчірку, смітничок перед входом, куди рукавички викидаю, щоб чистішими руками торкатися клямок. Бо поки ми доходимо до ванни, то включаємо хоча б три вмикачі брудними руками. А вірус живе всюди. Тому протерти поверхні не завадить. Якщо під руками немає дезрозчину, то можна купити собі білизну, розвести її і протирати», - рекомендує пані Ірина.

Нагадаємо, що епідемію коронавірусу у світі визнали пандемією. Пандемією називають надзвичайно сильну епідемію, що поширюється на території всієї країни, сусідніх держав та багатьох країн світу. Йдеться про розповсюдження захворювання, яке має глобальний вплив на суспільство і супроводжується неконтрольованим поширенням збудника. Епідемія також супроводжується масштабними важкими захворюваннями та численними смертями людей.

Додамо, що в Україні через коронавірус до 3 квітня оголосили карантин. Більше про обмеження у Львові читайте за посиланням.

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!