Фото: УНІАН

18 січня християни східного обряду святкують другий Святвечір. Викладач УКУ Максим Тимо пояснює, чому ця вечеря є не менш важливою для Церкви, ніж різдвяна.

Улюблені всіма різдвяні свята тривають і, згідно зі словами відомої народної колядки, ми наблизилися до святкування важливого в християнському календарі свята – Богоявлення.

Але ніде правди діти – надворі 18 січня, а інтенсивний святковий марафон розпочався ще приблизно на початку грудня. В цей час місто починає наповнюватися святковим освітленням, декораціями і різдвяними мелодіями. Вже до початку Різдва (коли б його не святкували – 25 грудня чи 7 січня), ми встигаємо перенаситись святковим настроєм. Культура очікування Різдва сьогодні витісняється культурою максимального розтягування в часі «різдвяного настрою».

Цілком природньо, що до середини січня всі ми відчуваємо явне святкове перенасичення, і коли заходить мова про «другий святвечір» у переддень Богоявлення в багатьох сучасних християн виникає запитання: чому 18 січня ми маємо знову Святу вечерю? Тоді коли традиція святої вечері в навечір'я Різдва ні в кого не викликає сумнівів чи заперечень, то «другий Святвечір» щоразу більше починає сприйматися як щось незрозуміле і зайве.

Мені стало цікаво, яку відповідь на це питання можна знайти в інтернеті. Як можна було й очікувати, пояснення зводяться виключно до формальних речей – народних звичаїв, пісних страв на вечерю, приписів, що можна або не можна в цей день робити.

Насправді ж відповідь треба шукати глибше – в самій історії виникнення християнського свята Богоявлення. Церква святкує прихід Бога у світ 6 січня. Найдавніша християнська традиція була наступною: до IV століття Церква святкувала тільки Богоявлення, і в це свято вкладали подвійне значення: і народження Христа у Вифлеємі, і початок його публічної діяльності на Йордані. У IV столітті в Римській Імперії древнє свято Богоявлення розділили на два свята: окремо Різдво і окремо Богоявлення.

Тобто, тему народження Христа у Вифлеємі відділили від його хрещення в Йордані і перенесли на 25 грудня, щоб язичники не святкували Сатурналії та свято Непереможного Сонця (Sol Invictis). Відтоді ми маємо два однаково важливих і урочистих свята – Різдво і Богоявлення, які в нашій традиції є майже ідентичними з огляду на церковні обряди і звичаї. Єдине, що відрізняє свято Богоявлення від Різдва – це обряд освячення води. Зважаючи на цю близьку подібність і спорідненість обидвох свят, ми маємо і дві святих вечері – в переддень Різдва і Богоявлення.

Тому «друга Свята вечеря» є такою ж важливою, як і перша. Однак, слід пам'ятати, що найважливішим елементом цієї вечері є не кількість страв, рецепти їх приготування тощо, а спільна родинна трапеза, спільна молитва і спільна участь в богослужінні свята Богоявлення, або, як воно називається в народі – Водохреща.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.