Фото: ua-travel.info
За позовом приватної компанії «Факторія» Сихівський районний суд м. Львова частково скасував ухвалу Львівської міської ради щодо надання державного акту на землю парку «Знесіння». ЛМР та кілька громадських організацій подали апеляцію. Слухання в апеляційній інстанції почалися 10 жовтня. Про те, що може статися, якщо «Знесіння» залишиться без акту на землю, розповідає учасник процесу – заступник президента громадської організації «Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича» Роман Куровець.
2001 року парку «Знесіння» видали державний акт на землю. Цей документ означав, що користувачем землі рекреаційного призначення є парк, і ніхто без особливого рішення не має права робити будь-що з землею в його межах. За таких умов відкусити шматочок землі було дуже складно.
За п’ятнадцять років захоплення траплялися, але з ними можна було боротися в судах саме завдяки тому, що парк має державний акт на землю. Якщо акт остаточно скасують, захоплювати землю буде набагато легше.
Першопричиною скасування став судовий спір 2008 року між двома юридичними особами за приміщення на вулиці Харківській, 44 площею 17 квадратних метрів. Як на мене, спір цілковито безпричинний. Відповідачі визнали претензію, суд присудив позивачам ці 17 квадратних метрів, і після цього вони захопили під стоянку п’ять тисяч квадратних метрів землі парку, посилаючись на якісь документи 1975 року.
Насправді на ділянці, яка межує з парком ще з радянських часів, була автостоянка. Тепер там гаражний кооператив «Кайзервальд», який має оформлені документи та узгоджену межу з парком. Жодних претензій до парку цей гаражний кооператив не має, як і парк до нього. А от яким чином на території парку раптово виникла залізна будка пл.17 кв.м., яку суд потрактував як автостоянку та визнав право власності на неї, додавши в якості допоміжної речі ще 5 тисяч кв.м. «асфальтового покриття», тобто земель парку - до сих пір зрозуміти неможливо.
Читайте також: Сьогодні львів'янам презентують проект реорганізації парку «Знесіння»
До судового процесу 2008 року не залучили ні парк, ні міську раду. А вже 2016 року це рішення суду випливло і стало основою нових судових перипетій. Оскаржити те рішення ми не змогли, бо минули терміни, й вищі інстанції відмовили нам у розгляді цього питання. А потім був позов ПП «Факторія» (яке у грудні 2008 року за договором купівлі-продажу придбало вищезазначену автостоянку у позивача по справі) про скасування деяких пунктів ухвали ЛМР, якими затверджувалися межі парку та було видано акт на землю і Сихівський районний суд цей позов задовольнив.
Зараз ми подали апеляцію. Якщо апеляційний суд залишить рішення першої інстанції без змін, усі 153 гектари парку залишаться без захисту держави. Відтак будь-які сусіди, що мають землі, прилеглі до парку, зможуть майже безкарно викроювати собі шматочки його земель або претендувати на них, не маючи жодних підстав.
Та найнебезпечніші, звісно, не люди, чиї городи чи подвір’я прилягають до паркової землі. Найбільша загроза – це захоплення земель під будівництво. Це не обов’язково мають бути особи, що мають землі по сусідству із парком – будь-хто охочий може прийти й розпочати будівництво без дозволів і погоджень, а пізніше спробувати узаконити свої споруди в судовому порядку. Коли державний акт буде скасований, це дасть загарбникам зелене світло.
Таке рішення може створити дуже нездоровий прецедент у Львові та в Україні загалом: будь-хто може прийти й захопити шмат громадської території. Як показує практика, загарбники часто добиваються свого попри незаконність дій.
Для мене Знесіння – це місце, з якого починається Львів. Це історичне серце сучасного міста, що має залишитись надбанням усіх львів’ян.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
